РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-150/11

 29.12.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

22 грудня 2011 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Благодатної О.Ю.,

при секретарі – Кривозубової Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Таврія Авто» та Приватного акціонерного товариства «Автокапітал» про розірвання договору купівлі продажу автомобілю, стягнення вартості автомобіля, збитків, неустойки за затримку гарантійного ремонту та моральної  шкоди,

 в с т а н о в и в :

         28.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Таврія Авто» та Приватного акціонерного товариства «Автокапітал»  про розірвання договору купівлі-продажу автомобілю, стягнення сплаченої за договором суми та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним.

04 липня 2007 року позивачем був укладений договір № НОМЕР_1 купівлі - продажу автомобіля Мерседес-Бенц марки G320 CDI з ВАТ «Таврія- Авто», в якому був вказаний строк постачання автомобіля - 31 січня 2008 року.

        Згідно умов договору позивачем була проведена передоплата в сумі 141960 грн. 27.11.2007 року проведена повна оплата вартості автомобіля в сумі 610031 грн.

15.12.2007 року позивачем був отриманий автомобіль, на який, згідно умов договору купівлі-продажу, був встановлений термін гарантійного ремонту 2 року.

        28.12.2007 року позивач був вимушений звернутися на СТО ВАТ «Таврія-Авто» з приводу ремонту неякісного товару - вийшла з ладу автоматична коробка перемикання передач і роздаточна коробка, про що позивачем були зроблені відповідні заяви. Далі автомобіль був переданий продавцеві. Рекламаційними актами №1 26.12.2007 року і №2 від 12.01.2008 року СТО ВАТ «Таврія- Авто» заявлені дефекти були підтверджені.

         У зв'язку з істотними дефектами проданого товару, які зробили неможливою його експлуатацію, вимагають значних засобів і сил на ремонт, витрат часу, позивач 28.12.2007 року звернувся до ВАТ «Таврія-Авто» із заявою про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля на тій підставі, що позивачу продали неякісний товар, що має істотні недоліки, - несправні вузли і агрегати автомобіля, які роблять неможливою його експлуатацію. Окрім цих дефектів, автомобіль має ще один істотний недолік - несправна робота системи живлення двигуна. Згідно технічних характеристик, пропонованих покупцеві для оцінки властивостей і якостей товару, витрата палива автомобіля по трасі повинна складати 9.7 літрів на 100  км. шляху. При тестуванні автомобіля, витрата палива склала 12 літрів палива на 100 км., що підтверджується рекламаційним актом №3 від 22.01.2008 року.

          В результаті продажу неякісного товару вартістю 751991 грн. , позивачу завдана значна моральна шкода яка виражається в тому, що позивачем витрачені значні засоби на покупку неякісного товару і грошові засоби необґрунтовано знаходяться в користуванні відповідача. У зимовий період позивач залишився без транспортного засобу, який необхідний у використанні в роботі позивачу та членам його сім'ї. Позивач вимушений витрачати час на розрішення ситуацій, пов'язаних з продажем йому неякісного товару, випробовувати негативні емоції, залишаючись без транспортного засобу, у зв'язку з відмовою продавцеві негайно повернути гроші, позивач не має можливості купити інший транспортний засіб, який є необхідним йому та членам його сім'ї.

            Закінчився місяць з моменту письмового звернення позивача до продавця із заявою про розірвання договору купівлі продажу, проте відповідь на звернення позивачу не дана.

           Окрім вказаних підстав, позивач має право на повернення товару і повернення грошей в течії 14 днів з моменту покупки товару, який продавець замінити не має можливості, оскільки автомобіль аналогів не має. Автомобіль знаходиться в первісному стані, пошкоджень не має, товарний вигляд не зіпсований.

             У зв’язку з вищевикладеним позивач просив розірвати укладений 04.07.2007 року з ТОВ «Таврія-Авто» договір №6752600007 купівлі - продажу автомобіля Мерседес-Бенц модель G320 CDI. ОСОБА_2 з відповідача гроші, сплачені в рахунок оплати товару в сумі 751991 грн. ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди в результаті продажу неякісного товару гроші в сумі 200 000 грн.

            07 лютого 2008 року позивач доповнив позов вимогою про стягнення неустойки за затримку ремонту, просив стягнути з відповідача гроші, сплачені в рахунок оплати товару в сумі 751991 грн. ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, в результаті продажу неякісного товару, гроші в сумі 400 000 грн. а також 248156 грн. за затримку ремонту понад 14 днів.

              07 травня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого
акціонерного товариства «Таврія-Авто» про зобов'язання провести гарантійний ремонт
автомобіля, стягнення неустойки за затримку гарантійного ремонту та відшкодування
моральної шкоди, мотивуючі свої вимоги наступним.

          21.12.2007 року позивач був вимушений звернутися на СТО-2 ВАТ «Таврія-Авто» з приводу проходження гарантійного ремонту автомобілю. Через шість днів експлуатації автомобілю, перестала працювати автоматична коробка перемикання передач, внаслідок чого автомобіль неможливо було використовувати за призначенням. Несправна робота АКПП (сильні динамічні удари на вузли і агрегати трансмісії від різкого включення 1 і 2-й передач) порушила роздаточну коробку, в якої з'явився стук. 22.12.2007 року автомобіль був переданий продавцю для проведення гарантійного ремонту. На заяву позивача від 28.12.2007 року повернути гроші за неякісний товар, продавець відмовився, а також відмовився від проведення дружніх переговорів згідно договору купівлі-продажу.

           З 22.12.2007 року по 08.02.2008 року автомобіль знаходився в ремонті, та ВАТ «Таврія-Авто» рекламаційними актами №1 26.12.2007 року і №2 від 12.01.2008 року визнало заявлені дефекти : несправна роздаточна коробка була замінена на нову. 08.02.2008 року гарантійний ремонт був закінчений.

           Отримавши повідомлення забрати автомобіль після проведення першого гарантійного ремонту №38 від 06.02.2008 року, позивачу було відмовлено у видачі автомобілю на тій підставі, що позивач винен (робити заяву, що у мене немає претензій в тому, що автомобіль знаходився в ремонті більше 14-ти днів). У зв'язку з незаконними діями продавця, позивач був вимушений звернутися до органу захисту прав споживачів, після чого керівництво СТО-2 ПТФ ВАТ «Таврія-Авто» видало автомобіль.

            У зв’язку з вище викладеним позивач просив визнати неправомірною відмову ПТФ ВАТ «Таврія-Авто» СТО-2 провести гарантійний ремонт автомобілю Мерседес-Бенц модель G320 CDI д/н НОМЕР_2, кузов №WDB4633411X173159. Зобов'язати ВАТ «Таврія-Авто» провести гарантійний ремонт вказаного автомобіля у вигляді заміни на нові: несправних автоматичної коробки перемикання передач, роздаточної коробки, а також усунути несправності в роботі автомобілю, вказані в заяві позивача від 31.03.1008 року. ОСОБА_2 1 % від вартості автомобілю за ремонт понад 14 днів з моменту його початку, що складає 7519,91 гр. у день. ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди в результаті продажу неякісного товару, неправомірної відмови в проведенні гарантійного ремонту автомобіля з 07.04.2008 року грошові кошти в сумі 200 000 гр.

         Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2008 року вище вказані позови об'єднані в одне провадження.

           26 грудня 2008 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну
позовних вимог, просив залучити до участі у розгляді справи у якості співвідповідача
Відкрите акціонерне товариство «АвтоКапітал». Також просив залишити без розгляду
вимогу про зобов'язання провести гарантійний ремонт автомобілю, і розглянути позов про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля, стягнення сплаченої за договором суми, стягнення неустойки за затримку гарантійного ремонту, стягнення збитків, завданих у зв'язку із неотриманням орендної плати та відшкодування моральної шкоди, остаточно просив розірвати договір купівлі-продажу №6752600007 від 04.07.2007 року автомобілю «Mercedes-Benz»,  2007 року випуску, моделі G320 CDI , укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «Таврія-Авто». ОСОБА_2 з ВАТ «Автокапітал» на користь позивача вартість автомобілю - 1 281 025 гр. (еквівалент 102 482 євро).   ОСОБА_2 судові витрати в сумі оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., витрат по наданню правової допомоги. ОСОБА_2 з ВАТ «Таврія-Авто» неустойку за затримку гарантійного ремонту автомобіля з 21.04.2008 року в сумі 3 561 561249,50 моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн., збитки, у зв’язку  з неотриманням орендної плати, в сумі 96 500 грн.

29.01.2009 року позивач знов змінив позовні вимоги і просить розірвати договір
купівлі-продажу автомобілю, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автокапітал» вартість автомобілю, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» неустойку за затримку гарантійного ремонту, стягнення збитків, завданих у зв'язку із неотриманням орендної плати та відшкодування моральної шкоди. Також просить стягнути понесені ним судові витрати, а саме просив розірвати договір купівлі-продажу №6752600007 від 04.07.2007 року автомобіля «Mercedes-Benz», 2007 року випуску, моделі G320 CDI, укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «Таврія-Авто». ОСОБА_2 з ВАТ «Автокапітал» на користь позивача вартість автомобілю - 1 281 025 гривен. ОСОБА_2 з ВАТ «Таврія-Авто» неустойку за затримку гарантійного ремонту автомобілю з 21.04.2008 року в сумі 4035346,88 гр., моральну шкоду в сумі 1 000 000 гривен, збитки, у зв'язку з неотриманням орендної плати за використання автомобілю, в сумі 96 500 гривень.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просив розірвати договір купівлі-продажу №6752600007 від 04.07.2007 року автомобіля «Mercedes-Benz G320CDI», 2007 року випуску, моделі G320 CDI укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «Таврія-Авто». ОСОБА_2 з ВАТ «Автокапітал» на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля - 1 281 025 гр. (еквівалент 102 482 євро). ОСОБА_2 з ВАТ «Таврія-Авто» неустойку за затримку гарантійного ремонту автомобіля з 22.12.2007 року по 08.02.2008 роки на 33 дні 422738 гр.; другого гарантійного ремонту з 21.04.2008 року по 01.02.2010 роки на 650 днів в сумі 8 326 662.5 гр., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 гр., збитки, у зв'язку з неотриманням орендної плати, в сумі 94 500 гр. ОСОБА_2 судові витрати в сумі оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр., витрати по наданню правової допомоги.

           Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позовну заяву задовольнити. Суду пояснив, що в 2007 році позивач купив автомобіль, через 2 тижня експлуатації даного автомобілю виниклі недоліки, що перешкоджали його експлуатації. 28.12.07 ОСОБА_1 особове написав заяву про розірвання договору купівлі-продажу автомобілю, а раніше - 15.12.07 року до відповідача щодо ремонту автомобіля звертався саме він – ОСОБА_3, який не мав повноважень від імені ОСОБА_1  Строк ремонту автомобілю зайняв більше 30 днів. У квітні 2008 року знов виявилася поломка автомобіля, автомобіль був наданий до ремонту, однак повернутий позивачу, тільки після його звернення до правоохоронних органів.  Також при прийнятті рішення просив урахувати, що позивач особове не підписував заяву про продовження гарантійного ремонту автомобілю, а її написав він – ОСОБА_3, не маючи повноважень у встановленому законом порядку. Також доповнив, що даний автомобіль використовувався в інтересах сім’ї, та моральна шкода виразилася в тому, що тривалий час користуватися автомобілем було неможливо. У зв’язку з чим позивач звертався до лікарів. Крім того позивач не отримав гроші за прокат автомобілю. При цьому також наполягав на тому, що позивач – ОСОБА_1 не уповноважував ОСОБА_3 давати погодження на продовження гарантійного ремонту. У зв’язку з вищевикладеним просив позовні вимоги задовольнити повністю.

          Представник відповідача ПАТ «Таврія-Авто» - ОСОБА_4 у судовому засідання позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила позовні вимоги залишити без задоволення. Суду пояснила, що спірний автомобіль не мав істотного недоліку, він використовується і у наступний час.

Представник відповідача ПРАТ «Атокапітал» - ОСОБА_5 у судовому засідання позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив позовні вимоги залишити без задоволення. Суду пояснив, що ОСОБА_1 використовує автомобіль і у наступний час, несправність АКПП в автомобілі відсутня. Всі дії по оформленню автомобіля в ремонт та отримання з ремонту здійснював представник позивача – ОСОБА_3, на підставі доручення від 25.05.2007 року. 21.12.07 року та 10.01.2008 року представником позивача було надано згоду на продовження виконання гарантійного ремонту на весь час, який необхідно для доставки запасних частин для ремонту автомобіля. Також 29.12.07 року та 06.02.08 року позивач в особі представника – ОСОБА_3 отримав автомобіль з ремонту, в актах претензії не відобразив. У зв’язку з тим, що у спірного автомобілю відсутні недоліки, та автомобіль знаходиться в належному стані, вини в діях відповідачів немає, та позовні вимоги є повністю необґрунтованими та просив позов залишити без задоволення. Також просив урахувати, що ПРАТ «Автокапітал» не стороною договору з позивачем, у зв’язку з чим є неналежним відповідачем.

          Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Судовим розглядом встановлено, що між ВАТ «Таврія-Авто» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 року - автомобіля марки Мерседес-Бенц модель G320 CDI.

            Згідно п.3.2 договору купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 р. остаточна ціна автомобіля становить 752 111,00 грн., що відповідає 100 510 ЄВРО по курсу НБУ + 1,5%.

            Згідно квитанції №67 від 27.11.2007 р. до умов договору купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 р. позивачем була проведена передоплата в сумі 141960 грн.

27.11.2007 року здійснена повна оплата вартості автомобіля в сумі 610031 грн. 15.12.2007 року позивачем був отриманий автомобіль

            Згідно додатку №2 до договору купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 р., на автомобіль був встановлений строк гарантійного ремонту - 2 роки.

           Згідно додатку №3 до договору купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 р. встановлені підприємства, які уповноваженні проводити гарантійне и технічне обслуговування автомобілів «Мерседес-Бенц» в Україні, таке підприємство знаходиться в АР Крим у м. Сімферополі - СТО «Мерседес-Бенц» за адресою: м. Сімферополь,ю вул.. Київська 148.

            Суд, розглянувши матеріали цивільної справи, вважає, що на автомобілі «Mercedes-Benz G320CDI», модель G 320 CDI vin WDB 4633411X173159, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 відсутні такі недоліки як несправність АКПП (автоматичної коробки перемикання передач), роздаточної коробки, інші недоліки з огляду на наступне.

Належний технічний стан автомобіля підтверджується висновком № 2924 авто технічної експертизи від 31.12.2009 року за матеріалами кримінальної справи № 10905020366, згідно з яким «трансмиссия автомобиля НОМЕР_3, а именно автоматическая коробка переключения передач и раздаточная коробка на момент осмотра находилась в технически исправном состоянии». Перевірка роботи агрегатів при даному дослідженні автомобіля проводилась контрольним пробігом, а також перевіркою на стенді за допомогою комп’ютерної програми, які встановили відсутність помилок в роботі вузлів і агрегатів трансмісії, тобто АКПП і роздаточної коробки.

В матеріалах справи є довідка ПРАТ «Автокапітал»  № 35/09 від 20.09.2011 р. про те, що автомобіль позивача з 30 грудня 2009 року по 20 вересня 2011 р. не заїжджав на ремонт в мережу сервісних центрів ПРАТ «Автокапітал», в тому числі і ПАТ «Таврія-Авто», тому суд приходить до висновку, що у позивача заявлені скарги на роботу вузлів автомобіля є необґрунтованими.

        Суд, надавши оцінку висновку судового експерта ОСОБА_6 № 487 судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 2-150/11, яка проводилась на виконання ухвали від 02.12.2010 р. стосовно неможливості використання автомобіля, вважає, що вона не є належним доказом, т.я.   експертиза виконана без фактичного обстеження автомобіля, а тому не є належним доказом несправності автомобіля. Експерт відповів на питання, використовуючи при дослідженні виключно аналіз технічних визначень сервісної документації на автомобіль, не досліджуючи роботу вузлів автомобіля.

          21.12.2007 року позивач звернувся на СТО ВАТ «Таврія-Авто» з приводу проходження гарантійного ремонту автомобіля, т.я. перестала працювати автоматична коробка перемикання передач, внаслідок чого автомобіль неможливо було використовувати та 22.12.2007 року автомобіль був переданий продавцю для проведення гарантійного ремонту.

           Згідно рекламаційного акту № 1 від 26.12.2007 року, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Таврія Авто» та заявив наступні недоліки: поломка АКПП, не працює друга передача та стук в роздаточної коробки

          Згідно рекламаційного акту № 2 від 12.01.08 року, ОСОБА_1 просив провернути та підтвердити стук в трансмісії ( роздаточної коробки).

          Також відповідно до рекламаційного акту № 3 від 22.01.08 року, ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «Таврія Авто» для виправлення наступних недоліків: несправність роботи паливної системи ( підвищений розхід палива) 12 л. на 100 км при скорості 90 км/ч.

           Суд, дослідивши обставини звернень позивача щодо виконання гарантійних ремонтів 22.12.2007 року та 11.01.2008 року, приходить до висновку, що позивач необґрунтовано вважає свої права порушеними тим, що гарантійні ремонти виконувались понад 14 денний термін.

          Згідно письмових заяв (а.с. 22, т. 1 та а.с. 24, т. 1), які були оформлені при заїзді на гарантійні ремонти 21.12.2007 року та 10.01.2011 року, позивач, в особі представника ОСОБА_3, письмово надав згоду на продовження гарантійних ремонтів на термін понад 14 діб. Граничний термін виконання гарантійних ремонтів у заявах не вказаний. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що з боку ПАТ «Таврія Авто» порушені права позивача по термінам проведення ремонтів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 діяв в інтересах довірителя – ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1153, посвідченої 25.05.2007 року державним нотаріусом Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим ОСОБА_7 (а.с. 35, т.1).

29.12.2007 р. та 06.02.2008 року, позивач в особі представника по довіреності – ОСОБА_3 підписав акти виконаних робіт, де зазначено, що у позивача  відсутні претензії до автомобіля і його технічного стану .

При зазначених обставинах суд приходить до висновку про те, що після виконання гарантійних ремонтів позивач не мав претензій до ПАТ «Таврія Авто», зв’язку з чим вимоги позивача про сплату неустойки за прострочення відповідачем з виконання гарантійних ремонтів є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 614 ЦК України «особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу  або  необережністю), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання».

Отже, немає підстав вважати, що ПАТ «Таврія Авто» порушили права позивача.

Необґрунтованими суд також вважає вимоги позивача про невиконання ПАТ «Таврія Авто» гарантійних зобов’язань при зверненні про гарантійний ремонт від 07.04.2008 року. ПАТ «Таврія Авто» не підтверджено заявлені недоліки згідно рекламаційних актів №№ 1-6 та  встановлено вину позивача у виникненні поломки згідно рекламаційного акту № 7 (а.с. 196 т.3 ).

Судом враховано обставину, що зазначені рекламаційні акти не мають підпису позивача, однак зазначені рекламаційні акти є чинними, не визнані в судовому порядку недійсними, отже, є належним доказом у цій справі.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 передав автомобіль для ОСОБА_3 в користування по договору оренди. Однак, цей договір оренди не є нотаріально засвідченим.

Згідно ст. 799 ЦК України «договір найму транспортного засобу  за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню».

На підставі ст. 220 ЦК України «у разі   недодержання   сторонами   вимоги   закону   про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним». Згідно ст. 236 ЦК України «нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення». Права та обов’язки не можуть виникати з нікчемного правочину, тому збитки, заявлені позивачем через неотримання грошових коштів по договору оренди від ОСОБА_3 є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч. 2 ст. 23 ЦК України  моральна шкода полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна,  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

          Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд не вбачає в діях відповідачів протиправних дій. При відсутності причинно-наслідкового зв’язку між матеріальною та моральною шкодою суд вважає відсутні підстави для стягнення моральної шкоди з відповідачів.

Також при прийнятті рішення суд ураховує тої факт, що ПРАТ «Автокапітал»  не є стороною договору купівлі – продажу № НОМЕР_1 від 04.07.2007 р.  Позивачем не надано доказів того, що ПРАТ «Автокапітал» взяло перед ним обов’язки чи набуло права.

Відповідно ч. 13. ст. 8 ОСОБА_8 України «Про захист прав споживачів» вимоги,  встановлені  частиною  першою  щодо товарів,  виготовлених  за  межами  України,  задовольняються   за рахунок продавця (імпортера). Враховуючи те, що імпортер не є продавцем автомобіля позивачу, відсутні підстави виставляти вимоги до ПРАТ «Автокапітал».

Згідно ст. 527 ЦК України «боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту». Отже, суд вважає, що позовні вимоги до ПРАТ «Автокапітал» є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

 На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність заявлених позивачем недоліків на автомобілі, відсутні підстави також покладати на відповідачів пеню за прострочення виконання гарантійних ремонтів, не є належним чином обґрунтовані вимоги по стягненню збитків та моральної шкоди. За таких обставин суд приходить до висновку відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Таврія-Авто» та до ПРАТ «Автокапітал».

            29 квітня 2009 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства». ОСОБА_8 замінено види акціонерних товариств «Відкрите акціонерне товариство» та «Закрите акціонерне товариство» на типи – «Публічне акціонерне товариство» та «Приватне акціонерне товариство».

          Тому на виконання вимог законодавства було змінено найменування ВАТ «Таврія-авто» з Відкритого акціонерного товариства «Таврія-авто» на Публічне акціонерне товариство «Таврія-авто», скорочена назва ПАТ «Таврія-авто».

          Також на виконання вимог законодавства було змінено найменування ВАТ «Автокапітал» з Відкритого акціонерного товариства «Автокапітал» на Приватне акціонерне товариство «Автокапітал», скорочена назва ПРАТ «Автокапітал»

          При таких обставинах суд розглянув вимоги позивача до відповідачів – Публічного акціонерного товариства «Таврія-Авто» та приватного акціонерного товариства «Автокапітал».  

Суд також вважає за необхідне скасувати заході забезпечення позову, застосовані ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 22.12.2011 року про  накладення арешту на майно в межах суми позову  11 124 925 грн. (одинадцять мільйонів сто двадцять чотири тисячі дев’ятсот двадцять п’ять гривень)  що належить  Публічному акціонерному товариству  «Таврія-Авто», розташоване за адресою: вул. Київська, 148, по вул. Училище, 40 в м. Сімферополі, транспортні засоби належні  Публічному акціонерному товариству «Таврія-Авто», ВАТ «ОСОБА_6 капітал», заборонивши експлуатацію автотранспорту з метою недопущення його пошкодження, знищення, зносу в результаті можливих ДТП,  заборонивши операції по його відчуженню, у зв’язку з тим  що відповідно до ст.154 ч. 6 ЦПК України, якщо у задоволенні позову відмовлено, вжиті заході забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішення законної сили.

Проте суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

           Судовій збір сплачений на користь держави у повному обсязі.

На підставі ОСОБА_8 України «Про захист прав споживачів», ст.. ст.. 23, 220, 614, 799, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. керуючись ст.ст. 10, 11, 153, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

 в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Таврія Авто» та Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» про розірвання договору купівлі продажу автомобілю, стягнення вартості автомобіля, збитків, неустойки за затримку гарантійного ремонту та моральної  шкоди, залишити без задоволення.

Скасувати арешт, накладений на майно в межах суми позову  11 124 925 грн. (одинадцять мільйонів сто двадцять чотири тисячі дев’ятсот двадцять п’ять гривень)  що належить  Публічному акціонерному товариству  «Таврія-Авто», розташоване за адресою: вул. Київська, 148, по вул. Училище, 40 в м. Сімферополі, транспортні засоби належні  Публічному акціонерному товариству «Таврія-Авто», ВАТ «ОСОБА_6 капітал», заборонивши експлуатацію автотранспорту з метою недопущення його пошкодження, знищення, зносу в результаті можливих ДТП , відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 22.02.11 року.

           Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту оголошення.  

Суддя:

          Суддя