Справа № 2-106-2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2008 року. Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.
при секретарі - Григорієвій В.М.
за участю позивачки-відповідачки -ОСОБА_4. її представника ОСОБА_7,третіх осіб із зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом
ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, стягнення моральної шкоди.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1
В заяві вказувала, що даний будинок належав її мамі ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Все належне майно мама заповіла їй 26 травня 2006 року. Вона звернувся в БТІ для реєстрації права власності, однак через відсутність будь-яких правовстановлюючих документів у мами, БТІ їй відмовило у реєстрації права власності.
Судом до участі у справі притягнуті треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_5, оскільки з матеріалів спадкової справи, що надійшла від нотаріуса встановлено, що ними у встановлений законом шестимісячний строк подані заяви про прийняття спадкового майна після смерті матері ОСОБА_6.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 звернулись із зустрічним позовом доОСОБА_4. про визнання права власності на обов"язкову частку у спадковому майні, та стягнення на кожного зОСОБА_4. по 500 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка-відповідачкаОСОБА_4. свої позовні вимоги підтримала, позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 не визнала, рахує їх безпідставними, оскільки вона доглядала матір до дня її смерті, проживала разом з нею, вони матір не провідували, не цікавились її здоров"ям.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4, свої позовні вимоги підтримали. Пояснили, що мама раніше складала заповіт відповідно до якого майно заповіла чотирьом дітям в рівних долях. Рахують, що новий заповіт мама склала на вимогуОСОБА_4.
Допитавши всіх осіб, що брали участь у справі, свідків, вивчивши матеріали справи, суд рахує,що позовОСОБА_4., позови ОСОБА_2,ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, стягнення моральної шкоди відмовити.
Як встановлено судом і відповідно до технічного паспорту будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_6.
Відповідно до заповіту від 26 травня 2006 року ОСОБА_6 все своє майно заповілаОСОБА_4.
Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть.
За ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_4., ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_5 є рідні діти спадкодавця, в їх свідоцтвах про народження мати вказана " ОСОБА_6".
З матеріалів спадкової справи, заведеної Березнівською державною нотаріальною конторою, видно, що всі спадкоємці першої черги виявили бажання прийняти спадщину, у встановлений законом шестимісячний строк звернулись з заявою про прийняття спадщини.
Врахувавши вищенаведене, суд встановив, що на момент смертіОСОБА_6 було чотири спадкоємці за законом і у випадку спадкування за законом могло б належати їм по 1/4 частині спадкового майна.
ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги по заповіту.Заповіт не скасований, ніким не оспорюється.
Згідно ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов"язкова частка).
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на момент смерті ОСОБА_6 їй виповнилось 58 років.
ОСОБА_5 є інвалід другої групи, відповідно до довідки МСЕК інвалідність встановлена у листопаді 2006 року строком на один рік.
За таких обставин непрацездатні діти ОСОБА_2, ОСОБА_5 мають право на обов"язкову частку у спадщині, тобто по 1/8 частині.
Врахувавши право ОСОБА_2, ОСОБА_5 на обов"язкову частку у спадковому майні, заОСОБА_4. слід визнати право власності на ¾ ( 6/8 ) частини житлового будинку АДРЕСА_1, що є об"єктом спадкування.
АДРЕСА_1 на час смерті матері виповнилось 59 років, був працездатним, а тому права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 не має. В задоволенні його позовних вимог про визнання права власності на спадкове нерухоме майно слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення зОСОБА_4. на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_5 моральної шкоди по 500 гривень на кожного, то вони задоволенню не підлягають.
Ст..23 Цивільного кодексу України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Позивачами, їх представником в судовому засіданні не наведено доказів про завдання їм такої шкоди з вини ОСОБА_4. Їх посилання на те, що моральна шкода завдана тим, щоОСОБА_4 змусила їздити в судове засідання по справі, не може бути врахована, як немайнова шкода, оскільки за ст.79 ЦПК України витрати сторін, пов»язані з явкою до суду є судовими витратами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214,215 ЦПК України, ст.23, 1241, 1261 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4про визнання права власності на спадкове нерухоме майно задоволити частково.
Визнати право власності ОСОБА_4на 3/4 частини житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, стягнення моральної шкоди задоволити частково .
Визнати право власност іОСОБА_2 на 1/8 частину житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1
Визнати право власності ОСОБА_5 на 1/8 частину житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користьОСОБА_2, ОСОБА_5 по п"ятсот гривень моральної шкоди відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, стягнення моральної шкоди відмовити.
Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст. 4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Рівненської області.
Суддя підпис
Згідно:Суддя: Ковальчук Н.М.