ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 рокуСправа №160/5130/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, оформлену у вигляді відмовного рішення № 047050029993 від 27.01.2025 року, що полягала у ненарахуванні їй пільгової пенсії за Списком № 1 та не зарахуванні до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, періодів роботи з 01.01.2018 року по 03.02.2025 року у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та на ПрАТ "Камет-Сталь";

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати їй пільгову пенсію за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати до її стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, періоди роботи з 01.01.2018 року по 03.02.2025 року згідно із відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;

- нарахувати та виплатити їй пенсію за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України, починаючи з 20.01.2025 року, з дня подання нею заяви про нарахування пенсії до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 20.01.2025 року звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням Головного управління ПФУ у Кіровоградській області від 27.01.2025 №047050029993 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з відмовою пенсійного органу, оскільки право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 підтверджене записами у її трудовій книжці та персональними відомостями застрахованої особи. Зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Отже, спірне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду 21.02.2025 року відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 20.01.2025 року позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області. 28.01.2025 року, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області розглянуто її заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №047050029993 від 27.01.2025 про відмову у призначенні пенсії. Вік позивача станом на день звернення 52 роки. Страховий стаж становить 34 роки 04 місяців 13 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 02 роки 10 місяців 21 днів.

До пільгового стажу позивача не зараховані періоди згідно із архівною довідкою від 26.11.2024 р. №В21/2-09/1631, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 постанови №637 від 12.08.1993 р. Так, згідно із п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (зокрема, зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці впродовж повного робочого дня), для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників (додаток 5 зазначеного Порядку). Згідно із п.20 Порядку, у довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Уточнююча довідка видається на підставі первинних документів, а саме: наказів, розпоряджень, записів про прийом, переведення та звільнення з роботи, надання відпусток, в тому числі і додаткових за шкідливі умови праці, про результати атестації, про закріплення за певними ділянками робіт та обладнанням, табеля обліку робочого часу; книги, відомості, особові рахунки нарахування заробітної плати; штатні розписи. Оскільки надана довідка не відповідала Додатку 5 постанови №637 від 12.08.1993 р., відповідачем-2 правомірно не зарахований пільговий стаж роботи, а тому право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV позивач не мала. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачу-1 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до електронного кабінету 17 та 21 лютого 2025 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-1 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.    

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача-2, викладену у відзиві на позову, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

27.01.2025 року Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №047050029993, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Спірним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача складає 34 роки 04 місяців 13 днів, пільговий стаж за Списком № - 02 роки 10 місяців 21 день.

До пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи згідно із архівною довідкою від 26.11.2024 р. №В21/2-09/1631, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 постанови №637 від 12.08.1993 р.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Так, в силу частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові документи, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

Так, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 01.03.2011 року по 02.08.2021 року працювала в ПАТ «Дніпровський меткомбінат», а з 03.08.2021 року по 03.02.2025 рік на ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

При цьому, в періоді роботи на даному підприємстві позивач на умовах повного робочого дня виконувала роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зокрема в наступні періоди:

- з 01.03.2011 p. пo 04.05.2011 p. виконувала роботу за професією «грохотовшик 3 розряду» в цеху підготовки шахти дільниця грохочення;

- з 05.05.2011 р. по 31.10.2011 р. виконувала роботу за професією «машиніст конвеєра 3 розряду» там же дільниця утилізації та переробки;

- з 01.11.2011 р. по 30.05.2013 р. виконувала роботу машиніста конвеєра 3 розряду в агломераційному цеху дільниця утилізації та переробки;

- з 01.06.2013 р. по 02.08.2021 р. переведена там же машиністом конвеєра 4 розряду дільниця грохочення руди;

- з 01.01.2018 року робоче місце атестовано за Списком №1 розділ II «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування) випалювання руд і нерудних й області копалин» згідно постанови №22 від 26.12.2017 року;

- з 03.08.2021 р. по 03.02.2025 р. виконувала роботу за професією «машиніст конвеєра 4 розряду в агломераційному цеху №2 відділення шахто підготовки дільниця грохочення руди.

Відомості про атестацію робочого місця позивача та віднесення її роботи до Списку №1 містяться безпосередньо в її трудовій книжці, що підтверджено записами № 25, №28, № 30.

На підтвердження характеру виконуваної роботи та зайнятості повний робочий день, позивач надала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії   за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та архівну довідку, з яких вбачається наступне.

Згідно із довідкою від 28.11.2024 р. №143-1040 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану позивачу, вона працював повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві "КАМЕТ-СТАЛЬ" в агломераційному цеху (відділення шахто підготовки/дільниці грохочення руди), зокрема за період з 03.08.2021 р. по 27.11.2024 р. виконувала   роботи за професією, посадою машиніста конвеєра, що передбачено Списком №1 розділ ІІ, підрозділ: код КП, підстава: постанова КМУ від 24.06.2016 року № 461.

Відповідно до архівної довідки від 26.11.2024 р. № В-21/2-09/1631, яка видана архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, за розпорядженням від 22.04.1994 року №32к та запискою про прийом від 15.04.1994 р. по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф. Е. Дзержинського « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнята мийником посуду їдальні №4 управління реалізації товарів з 25.04.1994 року. Розпорядженням від 13.04.1995 року №26к по управлінню переведена машиністом мийних машин 2 розряду їдальні №40 управління реалізації товарів з 17.04.1995 року. Розпорядженням від 06.12.2001 року по управлінню «Вилко Татьяна Федоровна» переведена прибиральником виробничих приміщень їдальні №40 управління громадського харчування з 06.12.2001 року. Наказом від 13.09.2002 року №655 по комбінату та розпорядженням від 01.11.2002 року №8к по управлінню переведена прибиральником виробничих приміщень їдальні №40 управління харчування та торгівлі з 01.11.2002 року. Розпорядженням від 09.12.2002 року №15к по управлінню переведена машиністом мийних машин 2 розряду їдальні №40 управління харчування та торгівлі з 16.12.2002 року. Наказом (розпорядженням) від 29.11.2004 року №69 по управлінню переведена тимчасово прибиральником виробничих приміщень їдальні №40 управління харчування та торгівлі з 01.12.2004 року. Наказом (розпорядженням) від 17.01.2006 року №90 по управлінню переведена постійно мийником посуду 2 розряду їдальні №24 управління харчування та торгівлі з 17.01.2006 року. Наказом (розпорядженням) від 20.07.2009 року №156 по комбінату переведена прибиральником службових приміщень цеху ремонту прокатного обладнання з 21 липня 2009 року. Наказом (розпорядженням) від 24.02.2011 року №70 переведена грохотувальником 3 розряду дільниці грохочення цеху підготовки шахти з 01.03.2011 року. Наказом від 28.03.2011 року №257 по комбінату та наказом (розпорядженням) від 05.05.2011 року №289 переведена машиністом конвеєра 3чм1 розряду дільниці утилізації та переробки цеху підготовки шахти з 05.05.2011 року. Наказом від 05.09.2011 року №839 по комбінату та наказом (розпорядженням) від 24.10.2011 року №255 переведена машиністом конвеєра 3 розряду дільниці утилізації та переробки агломераційного цеху з 01.11.2011 року. Наказом (розпорядженням) від 30.05.2013 року №1147 переведена машиністом конвеєра 4 розряду дільниці грохочення руди агломераційного цеху №2 з 01.06.2013 року. Наказом від 02.08.2021 року №840 по ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв?язку з переведенням до ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» ОСОБА_1 звільнена з 02.08.2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України у порядку переведення до ПрАТ «ДКХЗ».

Як вже суд зазначав вище, приймаючи рішення від 27.01.2025 року №047050029993, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області не зараховано періоди роботи позивача згідно із архівної довідки від 26.11.2024 р. №В21/2-09/1631, оскільки довідка не відповідає додатку №5.

Так, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року (далі -   Порядок № 22-1) встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком в т.ч. додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Відповідно до п.4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Так, право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно із підпунктом 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Разом з тим відповідач-2, стверджуючи у рішенні про відмову у призначенні пенсії про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання додаткових документів на підтвердження наявності пільгового стажу, передбачених п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, встановлені у справі обставини свідчать, що без будь-яких попереджень позивача про необхідність уточнення певних пільгових періодів стажу, відповідач-2 після звернення із заявою про призначення пенсії фактично відмовив останній в її призначенні з підстав ненадання додаткових документів.

Згідно із абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 - право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Однак, як видно з матеріалів справи, відповідачем-2 не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача. Неможливість відповідача-2 скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Так, відповідач-2 не запропонував позивачу надати у тримісячний строк додаткові документів, не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити пільговий стаж позивача. Проте 27.01.2025 року прийняв рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії з підстав відсутності документів, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, що є свідченням передчасності прийняття рішення про відмову в призначенні їй пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п.2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п.3); добросовісно (п.5); розсудливо (п.6); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п.8).

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.

Крім того, відповідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) позивача за період з 2011 року по 2024 року наявні відомості по спеціальному стажу за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013А1».

Код підстави для обліку спецстажу №ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,   - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -   жінкам.

Суд зазначає, що постановою ПФУ від 18.06.2014 р. №10-1 затверджено форму довідки ОК-5. Довідка ОК-5 – це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом правозастосування, яке міститься у постанові від 23.09.2021 року Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду у справі №227/4273/16-а довідка форми ОК-5 є належним джерелом відомостей про характеристики зайнятості особи в спорах цієї категорії.

Всупереч вищевикладеним положенням відповідач-2, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, обмежився лише відхиленням одного з наданих документів з підстави, яка визнана судом необґрунтованою. При цьому відповідач-2 не оцінив надані позивачем документи в сукупності, не врахував відомості зазначені в її трудовій книжці, а також документи про атестацію на підприємстві, довідки від 26.11.2024 р. №В-21/2-09/1631 і №143-1040 не використав відомості згідно форми ОК-5 та не реалізував наявні у нього повноваження для витребування необхідних матеріалів.

Вказане свідчить, що відповідач-2 не здійснив повноцінного та належного розгляду заяви позивача про призначення пенсії згідно встановленої процедури.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем-2 рішення № 047050026016 від 02.04.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 нарахувати позивачу пільгову пенсію за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати до її стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, періоди роботи з 01.01.2018 року по 03.02.2025 року згідно із відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі №  817/498/17  наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З огляду на приписи розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління ПФУ в Кіровоградській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснило лише повідомлення позивача про прийняте рішення відповідачем-2.

Таким чином, саме Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зобов`язано приймати рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки зазначеним управлінням не вчинялось будь-яких дій та не приймалось яких-небудь рішень пов`язаних з розглядом заяви позивача від 20.01.2025 р., а отже права останньої Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області не порушені.

Водночас, суд вважає передчасними вимоги зобов`язального характеру (про зарахування спеціального стажу та призначення пенсії), оскільки в такому випадку правова оцінка відповідному періоду роботи та право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах вперше була б надана судом, адже наразі орган ПФУ, хоча й безпідставно, однак не реалізував в цілому наявні повноваження з питань призначення пенсії позивачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок - зобов`язати вчинити певні дії.

Слід звернути увагу, що функції органів Пенсійного фонду України щодо обчислення страхового/спеціального стажу особи та призначення пенсії відносяться до виключної компетенції відповідача-2.

Відповідачем-2 не було надано належної оцінки в оскаржуваному рішенні відомостям про спеціальний стаж позивача, що позбавляє можливість суду здійснити контроль дискреційних повноважень Головного управління ПФУ в Кіровоградській області та прийняти рішення зобов`язального характеру про призначення пенсії за вислугу років. Протилежний підхід призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, зокрема здійснювати розрахунок спеціального/страхового стажу та нарахування пенсії.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У свою чергу, суд зазначає, що оскільки процедура вирішення питання про призначення пенсії не закінчена, суд не може обрати спосіб захисту визначений позивачем.

Відтак, враховуючи, що тим обставинам, які були встановлені судом належна оцінка відповідачем-2 як органом, до виключних повноважень якого належить призначення пенсії позивачу, не надавалася, тому суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за вислугу років, з урахування правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі 605,60 грн. (1 211,20 грн. : 2).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,  

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 047050029993 від 27.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 20.01.2025 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, буд.7-А, м.Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, 25009, код ЄДРПОУ 2666506580)  користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя                                                                                  К.С. Кучма