Справа № 128/1487/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       28 квітня 2025 року                                                        місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:        

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 14.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025050000052 за обвинуваченням

        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербка Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, маючого вищу освіту, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом направленим на скоєння кримінального спротупку, спрямованого на використання завідомо підробленого документа, у квітні 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, вирішив придбати підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія.

Так, ОСОБА_3 , в силу віку та життєвого досвіду, достовірно знаючи про підстави набуття спеціального статусу щодо підтвердження права на керування транспортними засобами, а також порядок видачі посвідчення водія, діючи з прямим умислом, спрямованим на скоєння кримінального проступку щодо використання завідомо підробленого документа, на початку квітня 2024 року, перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , знайшов в мережі Інтернет, а саме у пошуковій мережі «Google», оголошення про виготовлення водійського посвідчення, та в подальшому зателефонував за вказаним в оголошенні номером телефону і домовився з невідомою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про виготовлення та купівлю посвідчення водія на свої ім`я за 10 000,00 грн..

В подальшому, ОСОБА_3 , за номером телефону зв`язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка повідомила, що для виготовлення підробленого посвідчення водія необхідно надати копії паспорта громадянина України, медичну довідку та особисту фотокартку із його зображенням, які в подальшому буде використано для підробки посвідчення водія.

Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, користуючись послугами поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта» надіслав на невідому адресу невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, копії вказаних документів з метою внесення його даних до підробленого посвідчення водія, а також за допомогою терміналу самообслуговування здійснив оплату грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн. на невідомий банківський рахунок.

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, користуючись послугами поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», надіслала підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 1242 від 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії «В», яке у квітні 2024 року, точний час органом дізнання не встановлений, ОСОБА_3 отримав та почав зберігати при собі з метою подальшого його використання.

13.04.2025 ОСОБА_3 , рухаючись за кермом автомобіля марки «BMW 320I», д.н.з. НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області по вул. Хмельницьке шосе, 1А, неподалік ТЦ «Епіцентр», був зупинений екіпажем «ЖАРТ-51», до складу якого входили інспектор СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 та інспектор СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , які згідно розстановки сил та засобів перебували у зоні оперативного реагування, а саме на території обслуговування.

На вимогу інспектора СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» пред`явити посвідчення водія, на підставі якого ОСОБА_3 здійснював рух на вказаному транспортному засобі, останній, достовірно знаючи про те, що спеціальні іспити щодо отримання посвідчення водія не здавав, усвідомлюючи, що право керування даним транспортним засобом у встановленому законом порядку не набув, а також будучи обізнаним, що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, бажаючи набуття певних суб`єктивних прав, діючи з прямим умислом та спеціальною метою – використання підробленого документа, надав для перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 1242 від 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , тим самим використав завідомо підроблений документ.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , яке заповнено на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. У бланку посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , яке заповнено на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242, штрихи фонових зображень (захисної сітки, мікротексту), бланкового тексту, штрихи серії, номеру бланку та вихідних даних підприємства-виробника нанесено способом термосублімаційного друку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому він просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_6 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 випливає, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:

- протокол огляду місця події від 13.04.2025 із фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто узбіччя автомобільної дороги в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області по вул. Хмельницьке шосе, 1А, неподалік ТЦ «Епіцентр», зафіксовано розташування транспортного засобу – автомобіля марки «BMW 320I», д.н.з. НОМЕР_2 , водія даного транспортного засобу ОСОБА_3 , який на вимогу працівника патрульної поліції пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242 на ім`я ОСОБА_3 , що містить ознаки підробки. Зазначене посвідчення водія було вилучено;

- постанова від 14.04.2025, відповідно до якої посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 1242 від 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , з категорією В визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;

- ухвала слідчого судді Вінницькго міського суду Вінницької області від 16.04.2025 (справа №127/11611/25), якою накладено арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 05.04.2024 ТСЦ 1242 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/8488-ДД від 16.04.2025, відповідно до якого бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. У бланку посвідчення із серійним номером НОМЕР_1 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242, штрихи фонових зображень (захисної сітки, мікротексту), бланкового тексту, штрихи серії, номеру бланку та вихідних даних підприємства-виробника нанесено способом термосублімаційного друку. У бланку посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 05.04.2024 ТСЦ 1242, ознак внесення змін (підчистки, додруковування, травлення, звивання) не виявлено;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 14.04.2025, відповідно до яких свідки повідомили, що 13.04.2025 вони були залучені в якості понятих під час проведення огляду місця події, в ході якого у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 05.04.2024, видане на його ім`я, з ознаками підробки;

- протокол допиту свідка інспектора СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 23.04.2025, відповідно до якого свідок повідомив, що під час несення служби у складі екіпажу «ЖАРТ-51» 13.04.2025 спільно із інспектором СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, було запинено автомобіль марки «BMW 320I», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 за порушення ПДР, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 та для первірки документів, який надав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 1242 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки вказано посвідчення водія було виявлено ознаки підробки. Під час спілкування ОСОБА_3 повідомив, що дане посвідчення водія йому виготовила невідома особа за винагороду в розмірі 10000,00 грн. В подальшому було викликано СОГ, якою проведено слідчу дію – огляд місця події та вилучено вказане посвідчення водія;

- лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/14-4400-2025 від 22.04.2025 відповідно до якого згідно даних Єдиного державного реєстру МВС 15.10.2024 ТСЦ 5342 РСЦ ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях було видано посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я громадянки ОСОБА_9 , з правом керування транспортними засобами категорії А1 (02.12.2022), С (14.10.2022), С1 (28.01.2023). Статус посвідчення водія – видане (дійсне). Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС станом на 22.04.2025 відомості щодо видачі посвідчення водія на ім`я громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні;

- повідомлення про підозру від 22.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа;

- протокол допиту підозрюваного від 24.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема, що у квітні 2024 року у мережі Інтернет, а саме у пошуковій мережі «Google», він знайшов оголошення про придбання курсу навчання по водінню та в подальшому отримання посвідчення водія за 10000,00 грн. Зателефонувавши за вказаним в оголошення номером телефону, він домовився з невідомою особою про умови отримання посвідчення водія. Через кілька днів він зобов`язався надати цій особі копії паспорта громадянина України, РНОКПП, медичної довідки та особисту фотокартку і в подальшому при отримання посвідчення водія розрахуватися за нього, а невідома особа зобов`язалася виготовити посвідчення водія без здачі практичних та теоретичних іспитів і видати посвідчення водія на його ім`я на протязі кількох днів. Наприкінці квітня 2024 року йому зателефонували та повідомили, що поштовим зв`язком ТОВ «Нова пошта» надіслали посвідчення водія. При отриманні посвідчення водія на ТОВ «Нова пошта» він сплатив суму 10000,00 грн.. 13.04.2025, керуючи автомобілем марки «BMW 320I», д.н.з. НОМЕР_2 , в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, за порушення ПДР був зупинений працівниками поліції. На прохання працівників поліції пред`явити посвідчення водія він надав їм дане посвідчення, які оглянувши його, повідомили, що дане посвідчення водія має ознаки підробки. Також вказав, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; раніше не судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за місцем заяв та скарг відносно ОСОБА_3 до МКП «Управляюча компанія «Територія комфорту не надходило; є інвалідом першої групи.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу, в межах санкції інкримінуємої частини статті КК України.

Визначене покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 3565,60 грн. за проведення експертизи №СЕ-19/102-25/8488-ДД від 16.04.2025.

Речовий доказ – посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження, згідно вимог ст. 100 КПК України, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2025 - скасувати.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2025 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме – посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане ТСЦ 1242 від 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речовий доказ – посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане ТСЦ 1242 від 05.04.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/102-25/8488-ДД від 16.04.2025 в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання суду апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

               Суддя                                                                                                                ОСОБА_1