ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/318/25

Провадження № 3/293/169/2025

29 квітня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Людмили Йосипівни, з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , студент Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи щодо ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272791 від 16.03.2025 убачається, що ОСОБА_1 16.03.2025 о 01:20:00 год. в с.Видибор по вул.Творогова, 8, керував автомобілем ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний портативний відео реєстратор поліцейського 858284, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

29.04.2025 ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав та підтвердив обставини викладені у протоколі. Вказав, що водійського посвідчення не отримував.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов такого висновку.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно положень ст.1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі-  ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №272791 від 16.03.2025 убачається, що ОСОБА_1 16.03.2025 о 01:20:00 год. в с.Видибор по вул.Творогова, 8, керував автомобілем ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний портативний відео реєстратор поліцейського 858284, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1 статті 130 КУпАП.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п.7 Інструкції).

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272791 від 16.03.2025, складений за відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку зафіксована  на  технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений за порушення ПДР, а саме він не ввімкнув показник повороту. Працівником поліції ОСОБА_1 роз`яснено права та повідомлено про наявність ознак алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук та запах алкоголю з порожнини рота). Водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Йому повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

У даному провадженні вирішальним для визнання особи винуватою є встановлення факту саме відмови водія виконати вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, з урахуванням того, що водій мав ознаки алкогольного сп`яніння.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272791 від 16.03.2025 (а.с.2);

-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4279431 від 16.03.2025 за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.9);

-відеозаписом, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи (а.с.11).

Також в матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, однак ОСОБА_1 від огляду за допомогою алкотестера DRAGER 6820 відмовився (а.с.3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Черняхівського ТМО від 16.03.2025, в якому також вказано, що від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.4); копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5930 газоаналізатора Alcotest 6820 винне до 30.10.2025 (а.с.10).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 при можливій недовірі до працівників поліції при огляді на стан сп`яніння на місці зупинку транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер", мав беззаперечну змогу скористатись своїм правом та пройти відповідний огляд саме у найближчому медичному закладі, довести свою позицію, разом з цим, відмовився від огляду, як на місці зупинки, так і у запропонованому працівниками поліції відповідному медичному закладі, який знаходиться у с-щі Черняхів.

Доказ, який міститься на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі є безперервним, що і підлягає встановленню під час розгляду даної справи.

Водночас, суд звертає увагу, що в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис в цій частині є належним та допустимим, оскільки на ньому зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Згідно ст.34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалось (а.с.2).

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4279431 від 16.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП – яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с.9).

Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що посвідчення водія не отримував.

Згідно Розділу Першого ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія.

Згідно з роз`ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»,  суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Таким чином,  не можливо позбавити  права особи на майбутнє, якщо водій права на керування транспортним засобом не одержував, або строк дії його закінчився, тому суд дійшов висновку що ОСОБА_1 не може бути позбавлений права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки він такого права взагалі не отримував.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1, ч.7 ст.283 КУпАП, Закону України "Про судовий збір" судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 252, 256,266,  291, 294,  307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами..

Штраф підлягає сплаті на р/р – UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області/21081300, код отримувача 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)". Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 29.04.2025.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО