ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. Справа№ 910/2/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін в режимі відеоконференції:

арбітражний керуючий Багінський А.О. особисто

від ТОВ "Дебт Форс": Левицька А.В. за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року

у справі №910/2/24 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у справі №910/2/24, зокрема, визнано кредитором боржника: АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами на суму 52 808,27 грн., з яких: 4 844,80 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 47 963,47 грн. - вимоги другої черги; ТОВ "Дебт Форс" з грошовими вимогами на суму 139 722,06 грн., з яких: 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 131375,36 грн. - вимоги другої черги, 2290,70 грн. - вимоги третьої черги.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Сенс Банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у даній справі в частині визнання грошових вимог ТОВ "Дебт Форс" та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Дебт Форс" про визнання грошових вимог.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі №910/2/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2/24.

20.02.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/2/24/1032/25 від 19.02.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у справі №910/2/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 17.04.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дебт Форс" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

17.03.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 17.04.2025 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 20.03.2025 у задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено.

02.04.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 17.04.2025 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду 07.04.2025 вищевказане клопотання було задоволено.

10.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Дебт Форс" адвоката Левицької А.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 17.04.2025 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого вказане клопотання задоволено.

Арбітражний керуючий Багінський А.О. в судовому засіданні 17.04.2025 в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у даній справі в частині визнання грошових вимог ТОВ "Дебт Форс" та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Дебт Форс" про визнання грошових вимог.

Представник ТОВ "Дебт Форс" в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники скаржника та боржника в судове засідання 17.04.2025 року не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи банк повідомлялись належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

17.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції від 13.01.2025 у даній справі в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно ч. 1 ст. 122 КУзПБ, яка регулює порядок виявлення кредиторів фізичної особи, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , провадження в якій відкрито ухвалою суду від 01.07.2024 року.

Відповідне оголошення про відкриття відносно ОСОБА_1 провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на веб-сайті Судової влади України 15.07.2024 за №73608.

13.08.2024 року, згідно відомостей на конверті, тобто у встановлений ст.45 КУзПБ строк, ТОВ "Дебт Форс" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 133 666,06 грн.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ "Дебт Форс" посилається на невиконання ОСОБА_1 взятих не себе договірних зобов`язань за кредитними договорами, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка станом на день відкриття провадження не погашена.

За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у даній справі визнано, зокрема, ТОВ "Дебт Форс" кредитором боржника на суму 139 722,06 грн., з яких: 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 131 375,36 грн. - вимоги другої черги, 2 290,70 грн. - вимоги третьої черги.

Згідно ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

АТ "Сенс Банк" з даною ухвалою суду в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Дебт Форс" не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи та вимоги скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду заяви ТОВ "Дебт Форс" про визнання їх кредиторських вимог до боржника, то у відповідності до ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядається лише в цій частині.

В іншій частині ухвала місцевого господарського суду не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.07.2019 року між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 , укладено договір надання позики в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0984910451 та отримання кредиту згідно Заявки-Анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладання електронного Договору позики №2628508871 від 17.01.2020 року, що акцептована Відповідачем 17.01.2020 року, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. б і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).

14.07.2021 року між ТОВ "Інфінанас" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір Факторингу №14-07/21 відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №0984910451.

09.03.2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір відступлення права вимоги, №09-03/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №0984910451.

12.05.2023 року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено Договір відступлення права вимоги №12-05/23, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №0984910451.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11.04.2023 по справі №286/3735/21 позовні вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість за Договором надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0984910451 від 04.07.2019 в загальному розмірі 115908,18 грн., з яких: 11000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 104908,18 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" судові витрати в загальному розмірі 10885,78 грн., в тому числі: 1885,78 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 9000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У зв`язку з укладенням ряд правочинів про відступлення права вимоги ТОВ "Дебт Форс" звернулося до Овруцького районного суду Житомирської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 24.10.2023 по справі №286/3735/21 задоволено вказану заяву ТОВ "Дебт Форс". Замінено у виконавчому листі, виданому Овруцьким районним судом Житомирської області у справі №286/3735/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість за Договором надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0984910451 від 04.07.2019 в загальному розмірі 115908,18 грн., з яких: 11000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 104908,18 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, а також судових витрат в загальному розмірі 10885,78 грн., в тому числі: 1885,78 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 9000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу, стягувача - ТОВ "Вердикт Капітал" на його правонаступника ТОВ "Дебт Форс".

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. від 22.11.2023 відкрито виконавче провадження №73404298 з виконання виконавчого листа Овруцького районного суду Житомирської області від 14.06.2023 по справі №286/3735/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дебт Форс" (правонаступника стягувача згідно з ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 24.10.2023 по справі №286/3735/21) заборгованості, розмір якої встановлено рішенням від 11.04.2023 по справі №286/3735/21.

Як зазначено заявленим кредитором, виконавче провадження №73404298 було зупинене у зв`язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що заявлені кредитором у вказаній частині грошові вимоги на суму 126 793,96 грн. підтверджуються судовими рішеннями, які набрали законної сили та не оскаржувалися боржником, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів погашення ОСОБА_1 зазначеної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заяви з грошовими вимогами до боржника в цій частині, а протилежні твердження апелянта про те, що договори відступлення права вимоги є нікчемними, судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, 28.01.2020 року між ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" та ОСОБА_1 укладено договір позики №555122580508.

18.12.2023 року між ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" (надалі - Клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (надалі - Фактор) було укладено Договір Факторингу №18/12-2023 (надалі - Договір), до якого були внесені зміни Додатковим Договором №1 від 21.12.2023.

У подальшому судом зазначаються положення Договору в редакції Додаткового Договору №1 від 21.12.2023.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113 577 013,90 грн., а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Згідно з п. 2.2 Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.

Відповідно до п. 2.3 Договору з моменту відступлення (передачі) Фактору Прав вимоги, Фактор є таким, що замінив Клієнта у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги. До Фактора переходять права Клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Договорами позики (Кредитними договорами) (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Клієнтом) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики (Кредитних договорів).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.

Пунктом 6.1 Договору визначено наступний порядок оформлення відступлення Права вимоги за Договором.

За цим Договором Клієнт відступає, а Фактор приймає Право вимоги. Реєстр Боржників в електронному вигляді (Додаток №1) передається Фактору за Актом приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №2) не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками цього Договору. Реєстр Боржників в паперовому вигляді (Додаток №3) передається Фактору за Актом приймання-передавання Реєстру Боржників в паперовому вигляді (Додаток №4) не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками цього Договору. Право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників у паперовому вигляді (Додаток №4), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.

Згідно з п. 7.1 Договору сторони домовились, що розмір фінансування за Реєстром Боржників складає 1 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору Фактор здійснює фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 10 (десяти) днів після підписання цього Договору.

Розділом 8 Договору визначено порядок обміну між сторонами документами за Договором.

Згідно з п. 13.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов`язань.

22.12.2023 сторонами підписано Акти приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному та паперовому вигляді за Договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023.

Відповідно до Реєстру Боржників Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги по Боржниках в кількості 20507 шт. Загальна сума простроченої заборгованості складає 113 577 013,90 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №793 від 27.12.2023 ТОВ "Факторинг Партнерс" перераховано ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" грошові кошти у розмірі 1 100 000,00 грн. в якості оплати за Договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023.

У Додатку №3 (Реєстр Боржників) від 22.12.2023 до Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 зазначено у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №555122580508 від 28.01.2020 у загальному розмірі 6 872,10 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 3 000,00 грн., заборгованості за процентами за користування позикою у розмірі 1 581,40 грн., а також нарахованої пені у розмірі 2 290,70 грн.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "Факторинг Партнерс" внаслідок укладення Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 стало новим кредитором ОСОБА_1 , набувши відповідне право вимоги до боржника за Договором №555122580508 від 28.01.2020.

01.08.2024 між ТОВ "Факторинг Партнерс" (надалі - Первісний кредитор) та ТОВ "Дебт Форс" (надалі - Новий кредитор) укладено Договір №01-08/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (надалі - Договір).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги, що є предметом цього Договору належать Первісному кредитору на підставі Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023, що укладений між ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" та ТОВ "Факторинг Партнерс".

Згідно з п. 5.1 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та Документацію на умовах та в порядку визначених цим Договором. Первісний кредитор має право передавати Документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність Документації.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору Реєстр Боржників в електронному вигляді (Додаток №1) передається Новому Кредитору за Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №2) не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору. Реєстр Боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі Нового Кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий Новим Кредитором.

Пунктом 5.1.2 Договору визначено, що Реєстр Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №3) передається Новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток №4) не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору.

Згідно з п. 5.1.3 Договору документація передається Новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток №5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання Договору. Новий кредитор може отримати від Первісного кредитора документацію, раніше за умови надання письмового запиту з зазначенням обґрунтованих підстав (зокрема, але не виключно, у зв`язку з необхідністю звернення до суду). Первісний кредитор надає документацію щодо Боржників, вказаних в письмовому запиті Нового кредитора, протягом 5 робочих днів з дати отримання такого запиту.

Відповідно до п. 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що з моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Договорами позики (Кредитними договорами) (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним Кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики (Кредитних договорів).

Згідно з п. 7.1 Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 21,60 грн. (надалі за текстом - Ціна договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору ціна договору сплачується Новим кредитором кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному Цивільним кодексом України, протягом 1 065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору.

Пунктом 11.6 Договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки). Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (за наявності).

01.08.2024 між сторонами складено Акти прийому-передачі Реєстру боржників в електронному та друкованому (підписаному) вигляді за Договором №01-08/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 01.08.2024.

Сторонами в Актах визначено, що на виконання вимог Договору №01-08/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 01.08.2024 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників в електронному та друкованому (підписаному) вигляді, права вимоги за якими відступаються.

Загальна кількість Боржників за Реєстром Боржників - 1, а саме: ОСОБА_1 (Договір №555122580508 від 28.01.2020; сума заборгованості за основним зобов`язанням - 3 000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами - 1 581,40 грн., пеня - 2 290,70 грн., загальна сума заборгованості - 6 872,10 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Зміст зобов`язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов`язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов`язаних із обов`язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов`язань.

Наведене не стосується конкретного розміру та грошового вираження вимог за усіма складовими такого зобов`язання, оскільки в силу такого відступлення права вимоги відбувається перенесення на нового кредитора усіх прав, що випливають із договору, укладеного первісним кредитором з боржником, окрім тих, що нерозривно не пов`язані з особою первісного кредитора.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №639/4836/17.

Відтак, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Дебт Форс", набувши за Договором №01-08/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 01.08.2024 року відповідне право вимоги до боржника, стало кредитором ОСОБА_1 за Договором позики №555122580508 від 28.01.2020, умовами якого визначено наступне.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору кредит надається на підставі Заявки на позику від 28.01.2020 року, підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 3 000,00 грн. (далі позика), на строк 30 календарних днів під 649,46% річних.

Згідно з п. 1.2 Договору частиною цього договору є Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія", які затверджені наказом директора, від 04.04.2019 №20190404-1. Шляхом підписання цього договору Позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього договору позики.

Відповідно п. 1.3 Договору Позикодавець здійснює надання грошових коштів у позику згідно з внутрішніми "Правилами про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія", затвердженими наказом директора від 07.06.2017 року №07062017.

Згідно з п. 2.1 Договору Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі "Loany".

Відповідно п. 2.2 Договору Датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п. 2.1. цього договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 4.1 Договору Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору позики згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що Позичальник, який прострочив внесення чергового платежу (при простроченні більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів від дати внесення чергового платежу, зазначеної у графіку платежів), зобов`язаний сплатити неустойку за прострочення внесення чергового платежу у розмірі 50% від суми простроченого зобов`язання із внесення чергового платежу.

Згідно з квитанцією №1229874650 від 28.01.2020 ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн. шляхом перерахування на її банківський рахунок.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Станом на дату винесення оскаржуваної ухвали у матеріалах справи відсутні докази погашення ОСОБА_1 заборгованості за Договором №555122580508 від 28.01.2020.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлена кредитором заборгованість боржника за вказаним Договором у розмірі 6 871,10 грн. є належним чином обґрунтованою, наявність якої боржником не спростована.

При цьому, необґрунтованими та безпідставними також є доводи апеляційної скарги, що ТОВ "Дебт Форс" не набуло прав грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №555122580508 від 28.01.2020, оскільки договори відступлення прав вимоги, укладені між попередніми кредиторами та ТОВ "Дебт Форс", є нікчемними.

Судова колегія звертає увагу апелянта, що право ТОВ "Факторинг Партнерс" відступити набуте право вимоги за Договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 прямо визначено п. 2.4 вказаного Договору, згідно з яким Фактор (ТОВ "Факторинг Партнерс") має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, що і було здійснено товариством шляхом укладення 01.08.2024 із ТОВ "Дебт Форс" Договору №01-08/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Також варто зазначити, що положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу. З аналізу статей 512-518 ЦК України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Висновок щодо розмежування договорів відступлення права вимоги (цесії) та договорів факторингу викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, в якій суд зазначив, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України).

При цьому відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви та визначається, виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі №910/16579/20).

Тобто, безпосередньо назва самого договору не може відображати його правову природу, що спростовує відповідні посилання скаржника.

Враховуючи вищенаведене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині наслідків розгляду заяви ТОВ "Дебт Форс", дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ТОВ "Дебт Форс" кредитором боржника на суму 139 722,06 грн. в повному обсязі.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній банком частині не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги АТ "Сенс Банк" та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній банком частині - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у справі №910/2/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 року у справі №910/2/24 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Дебт Форс" до боржника залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 29.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков