Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                                Справа № 279/1050/25

                                                               Провадження № 1-кс/279/573/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року                                                                м.Коростень

       Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростені клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025060490000134 від 16.02.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень Житомирської області, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

       Захисник адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

       В обґрунтування клопотання зазначив, що Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 18 лютого 2025 року в межах кримінального провадження № 12025060490000134 від 16.02.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України винесено ухвалу, якою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без внесення застави. У подальшому ухвалою слідчого судді від 14 квітня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено на 33 дні до 16.05.2025 року.

Сторона захисту вважає, що на сьогоднішній день є підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який. Під час обрання запобіжного заходу не був допитаний потерпілий ОСОБА_8 , тому ні суду, ні стороні обвинувачення, ні стороні захисту не було відомо про обставини події, які знав потерпілий. Під час продовження запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 не був допитаний та з ним не було проведено слідчий експеримент. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , за клопотанням сторони захисту були допитані свідки події : дівчина потерпілого ОСОБА_9 , та дружина підозрюваного ОСОБА_10 , які надали пояснення, про те, що в день події бачили як ОСОБА_8 доставав з рукава ніж, а ОСОБА_7 наніс декілька ударів по голові молотком потерпілому ОСОБА_8 . В матеріалах досудового розслідування міститься протокол огляду місця події, та постанова про визнання предметів речовими доказами, в якій зазначено , речі вилучені в ході огляду місця події, в тому числі і ніж білого кольору з металевим лезом,- визнати речовими доказами.

Після того як було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 14.04.2025 року, з підозрюваним було проведено слідчі дії, а саме допит, а також слідчий експеримент, на якому були відтворені обставини вчинення кримінального правопорушення, а також події, які передували вчиненню злочину. На думку сторони захисту, висуваючи підозру ОСОБА_7 , було неправильно кваліфіковано його дії, як закінчений замах на вбивство. Під час слідчих дій ОСОБА_7 повідомив , що його дії були спровоковані потерпілим, який дістав ніж, та підозрюваний сприйняв це як погрозу та наніс йому удар молотком, так як сприйняв реальною загрозою ніж в руках потерпілого та емоційні висловлювання в його бік.

Зазначає , що відсутні ризики переховування від слідства, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має утриманців, вказані соціальні зв`язки суттєво зменшують ризик переховування. Також вказує на відсутність ризику впливу на свідків, оскільки свідок ОСОБА_9 була допитана слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України. Повідомив, що досудове розслідування майже закінчилося, тому відсутні ризики перешкоджання кримінальному провадженню.

Як на нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею при обранні та продовженні запобіжного заходу, захисник посилається на показання обвинуваченого, які були надані 18.04.2025 року під час допиту, та відтворені на слідчому експерименті. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що є всі підстави для зміни застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш мякий - цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації, а саме АДРЕСА_1 строком до 16.05.2025 року.

На підставі протоколу розподілу справи раніше визначеному складу суддів, розгляд клопотання переданий слідчому судді ОСОБА_1 та призначений на 10:00 годину 26.04.2025 року, який за клопотанням захисника відкладений на 14:00 годину 29.04.2025 року.

       У судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.

       Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів на підтвердження обгрунтованості підозри у вчиненні закінченого замаху на вбивство іншої людини - ОСОБА_8 . Наразі отриманий остаточний висновок судово-медичної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, у зв`язку з чим готується повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри ОСОБА_7 . Вказав, що слідством отримані показання від свідків, потерпілого та підозрюваного, які мають розбіжності зокрема щодо кількості ударів, механізму та локалізації їх нанесення, які можуть бути усунуті лише під час судового розгляду кримінального провадження шляхом допиту свідків судом. Зазначив, що сама по собі тяжкість покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у разі визнання його винуватим у вчинені злочину, свідчить про наявність ризику переховування від досудового слідства та суду з метою уникнення відповідальності . За таких обставин вважає, що наразі відсутні підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 на більш м`який.

       Слідчий підтримав позицію прокурора, вказав, що підозра у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 злочину буде змінена лише в частині уточнення тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та не змінилися.

       Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши долучені до нього докази, заслухавши доводи сторін, дійшов такого висновку.

       Згідно з повідомленням про підозру 16 лютого 2025 року близько 08 год 00 хв, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за місцем проживання останнього: АДРЕСА_2 , під час спільного розпиття спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла суперечка, під час якої у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на умисне, протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в одній із кімнат квартири взяв металевий молоток з дерев`яною ручкою, підійшов до ОСОБА_8 та умисно металевою частиною молотка наніс три удари в область голови потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забійні рвані рани, відкритого вдавленого перелому лівої тім`яної кістки , але свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_9 , яка в цей час знаходилась в квартирі ОСОБА_7 , втрутилась в дану суперечку, не дала можливості ОСОБА_7 у подальшому наносити удари в область голови ОСОБА_8 та викликала карету швидкої допомоги, яка доставила потерпілого до Коростенської центральної міської лікарні.

Дії підозрюваного ОСОБА_7 кваліфіковано як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_8 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України.

За даним фактом 16 лютого 2025 року слідчим відділенням Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060490000134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

16.02.2025 ОСОБА_7 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення у порядку ст. 208 КПК України.

       Ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 лютого 2025 року в кримінальному провадженні № 12025060490000134 від 16.02.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20.03.2025 року, до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без внесення застави.

Ухвалою слідчого судді від 14 квітня 2025 року ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 33 дні до 16.05.2025 року.

Слідчим суддею враховується, що завданнями кримінального провадження згідно ст.2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення, серед іншого, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника на подання до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Зі змісту клопотання слідує, що захисник з посиланням на неузгодженість доказів, зокрема отриманих після обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, оспорює правильність кваліфікації підозри у вчиненні злочину.

Надаючи оцінку доводам захисника слідчий суддя зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, підтверджується ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.02.2025 та 14.04.2025 року, які набрали законної сили, а також наданими до клопотання копіями документів, які в сукупності вказують на те, що особа може бути причетною до вчинення вказаного злочину, що, на переконання слідчого судді, є достатнім для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.

При цьому на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередовано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини вчинення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового провадження. Отже, надання оцінки доказам з точки зору їх належності, достовірності, допустимості, переконливості одних перед іншими, у тому числі отриманих після ухвалення судових рішень про обрання запобіжного заходу, не входить до повноважень слідчого судді, та не є підставою для визначення правильності кваліфікації інкримінованого підозрюваному правопорушення, що потягло б необхідність зміни запобіжного заходу.

При обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчими суддями було враховано тяжкість кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, інкримінованого ОСОБА_7 , яке згідно з положеннями ст.12 КК України є особливо тяжким, фактичні обставини його вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.

Тяжкість можливого покарання за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_7 , сама по собі може бути спонукаючим мотивом та підставою для перешкоджання кримінальному провадженню, переховуванню від органу досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків з метою зміни їх показань.

       Щодо ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що захисником не наведено переконливих доводів на підтвердження їх зменшення.

       Слід зазначити, що показання, надані потерпілим, свідками слідчому судді при обранні ним запобіжного заходу не можуть бути взяті до уваги під час розгляду кримінального провадження судом, оскільки в силу ч.1,2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

       Посилання на допит свідка ОСОБА_9 слідчим суддею у порядку ст.225 КПК Украни не підтверджені відповідними доказами та не виключають можливість її допиту безпосередньо судом. Крім того, інші свідки та потерпілий також не були ще допитані судом.

Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про те, що ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, на час розгляду клопотання не зменшені, не перестали існувати, що не дає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

       Посилання на те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не має судимостей, має на утриманні неповнолітніх дітей, має місце проживання та реєстрації, отримав вищу освіту самі по собі не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.

       Враховуючи викладене вище слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу є необґрунтованим та передчасним, зазначені в ньому доводи не свідчать про зменшення чи припинення існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що в сукупністю з обґрунтованістю підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, не є об`єктивною підставою для зміни запобіжного заходу, отже у задоволенні клопотання слід відмовити.

       Відповідно до п.2 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28.03.2019 р. (справа № 286/1695/18) за результатами розгляду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження зроблено правовий висновок про те, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Отже, ухвала слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

       Керуючись ст.201, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою – з дня вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя                                         ОСОБА_11