Справа № 686/4113/25

Провадження № 1-кс/686/1623/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року                                м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В обґрунтування скарги зазначає, що 11.02.2025 подав прокурору Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 заяву про вчинення колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Однак, прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не вніс, пам`ятку про права та обов`язки ОСОБА_3 не вручив.

Просить суд зобов`язати уповноважену особу Окружної прокуратури міста Хмельницького внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ЄРДР.

Слідчою суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_9 від 13.02.2025 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, судовий розгляд призначено на 14.02.2025.

14 лютого 2025 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_9 заявлено самовідвід від розгляду скарги з тих підстав, що слідчий суддя ОСОБА_9 перебуває у товариських відносинах із суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2025 року задоволено заяву слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_9 про самовідвід від розгляду скарги.

Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 24.02.2025, справу передано для розгляду слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_10 .

07 березня 2025 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_10 заявлено самовідвід від розгляду скарги з тих підстав, що слідчий суддя ОСОБА_10 перебуває у товариських відносинах із суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року задоволено заяву слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_10 про самовідвід від розгляду скарги.

Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 18.03.2025, справу передано для розгляду слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 .

19 березня 2025 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 заявлено самовідвід від розгляду скарги, з тих підстав, що слідчий суддя ОСОБА_11 перебуває у товариських відносинах із суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року задоволено заяву про самовідвід слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 від розгляду скарги.

Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 24.03.2025, справу передано для розгляду слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 .

25 березня 2025 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 заявлено самовідвід від розгляду скарги, з підстав того, що судді Хмельницького апеляційного суду: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є колегами слідчого судді ОСОБА_12 та він перебуває із останніми в товариських відносинах.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2025 року задоволено заяву про самовідвід слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 від розгляду скарги.

Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 01.04.2025, справу передано для розгляду слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 від 03.04.2025 провадження за скаргою було відкрито.

Судове засідання, призначене на 08.04.2025 на 11 год. 00 хв., не відбулося, в зв`язку із зайнятістю слідчої судді в іншому судовому засіданні (при розгляді справи № 686/4759/21 за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка секретаря судових засідань, в зв`язку з чим розгляд скарги відкладено на 15 квітня 2025 року на 11 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 15 квітня 2025 року на 11 год. 00 хв., було відкладено на 28.04.2025 в зв`язку з неявкою особи, яка подала скаргу.

Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги, аргументуючи свою позицію тим, що заява про злочин була направлена за належністю до першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, а тому уповноваженими особами Окружної прокуратури м. Хмельницького не було допущено бездіяльності.

Заслухавши думку скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Із матеріалів справи слідує, що 11.02.2025 ОСОБА_3 звернувся до Окружної прокуратури міста Хмельницького із заявою, у якій вказав, що 03.12.2024, у справі № 686/17187/24, Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти (суддя-доповідач), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зловживаючи владою і службовим становищем виніс незаконне рішення, яким позов ОСОБА_3 був задоволений частково, шляхом математичних маніпуляцій у формі множення інфляції на дефляцію. Зазначив, що уважаючи, що таке рішення було винесено внаслідок помилки, ОСОБА_3 була подана заява про виправлення помилки та описки, однак 28.01.2025 ухвалою Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_3 відмовлено у виправленні описок та помилок, що є доказом умислу на винесення незаконного рішення шляхом математичних маніпуляцій з цифрами у формі зловживання владою і службовим становищем, що спричинило завдання тяжких наслідків, а саме майнової шкоди в розмірі 5049,65 грн та моральної шкоди в розмірі два мільйони грн».

Слідчою суддею встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року у справі № 686/17187/24, було задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 інфляційні втрати в розмірі 5299 грн. 89 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області подало до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 03.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області задоволено частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року змінено, зменшено розмір стягнутих з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 інфляційних втрат до 250,24 грн.

09.12.2024 ОСОБА_3 подав до Хмельницького апеляційного суду заяву про виправлення помилок і винесення додаткового рішення у справі № 686/17187/24.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28.01.2025 у задоволенні заяви   ОСОБА_3 про виправлення арифметичних помилок та ухвалення додаткового рішення відмовлено з тих підстав, що наведені в заяві обставини, на переконання суду, не є арифметичною помилкою, в розумінні ст.269 ЦПК України.

Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Ст. 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно із приміткою до ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Вказане відповідає висновку ВС, викладеному у справі № 359/2636/19 від 11.06.2024.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення відсутній виклад відомостей, які би указували, що суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , всупереч інтересам служби, було вчинено зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Заява про вчинення кримінального правопорушення за своєю суттю зводиться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції щодо розміру належних до стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 інфляційних витрат.

Частинами 1, 2 ст.126, ч.1 ст.129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Законність процесуальних актів суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Намагання зробити це під час розгляду конкретної справи шляхом ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом впливу на суд.

Тобто, процесуальна діяльність вищевказаних суб`єктів владних повноважень в межах їх посадової дискреції не може бути підставою для їх кримінального переслідування.

Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначені ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За наявності обґрунтованих підстав, що визначені вище, скаржник наділений правом ініціювати питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.

Зазначені ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя