ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокуСправа №160/458/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відсутності відповіді на рапорт від 01.12.2024 року та зобов`язати розглянути по суті цей рапорт щодо направлення до ВЛК і надання матеріалів службового розслідування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не розглянутий його рапорт, в якому останній прохав направити його на обстеження до ВЛК та видати матеріали службового розслідування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та витребувано додаткові документи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивачем подано рапорт від 01.12.2024 року, який отриманий відповідачем та, як слідує із наданих матеріалів, розглянутий останнім 17.12.2024 року №9421.

Позивач же звертаючись до суду зазначає, що такий рапорт відповідачем не розглядався та був проігнорований.

При вирішені спору суд виходить із того, що в силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від07.04.2017 №124 затверджено Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України (далі Інструкція №124).

Ця Інструкція встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ,(далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням.

Відповідальним за організацію діловодства у військовій частині (установі) є командир (керівник).

За приписами п.2.1.6 Інструкції №124 у Збройних Силах України створюються такі види документів(далі документи): наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний лист та інші документи, розроблені в установленому порядку.

Згідно з п.2.1.6 Інструкції №124), рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

В силу приписів п.3.11.6 Інструкції №124 документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Тобто, командир військової частини після отримання і реєстрації рапорту (заяви) військовослужбовця зобов`язаний протягом місяця розглянути такий рапорт (заяву) військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачений термін розгляду рапорту. При цьому, відповідно до ст.115 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов`язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Таким чином, щодо термінів розгляду рапорту слід керуватись 15-денним або місячним (максимум) строком згідно з зазначеним вище законом.

За приписами ст.117 Дисциплінарного статуту пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Матеріали справи містять докази того, що позивачем подано рапорт від 01.12.2024 року, який отриманий відповідачем та розглянутий останнім 17.12.2024 року №9421.

Враховуючи, що рапорт позивача станом на момент розгляду справи в суді був розглянутий із дотримання встановлених строків, судом не встановлено допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

При цьому, судом не надається оцінку змісту та сутті цієї відповіді, оскільки останні виходять за межі позовних вимог та предмет позову, яким є виключно бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту позивача взагалі.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

          Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду  протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                     Л.Є. Букіна