ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"16" жовтня 2006 р. | справа № 20-11/188 |
За позовом Дитячої поліклініки № 2
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Постмол”
третя особа Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
про стягнення 20396,16 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача не з`явився
від відповідача Зінченко Р.В., довіреність б/н від 01.09.05
від третьої особи Ведякіна Н.Ю., довіреність б/н від 18.09.06
СУТЬ СПОРУ:
Дитяча поліклініка № 2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Постмол” про стягнення 20396,16 грн.
Ухвалою від 03.10.06 суд залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.
Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був попереджений своєчасно та належним чином, у позовній заяві обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що відповідач, всупереч вимогам позивача відмовляється повертати майно, яке йому передане на підставі договору оренди № 6/97 від 28.03.97.
Представник відповідача в запереченнях на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів “Про затвердження методики оцінки вартості оренди, порядку викупу орендатором зворотних матеріальних коштів та порядку надання в кредит орендатору коштів та цінних паперів”.
Представник третьої особи залишив розгляд спору на розгляд суду.
Розгляд справи відкладався, в судових справах оголошувалися переви.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін були роз'яснені його права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
Між Дитячою поліклінікою № 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Постмол” було укладено договір № 6/97 від 28.03.97 про передачу в оренду обладнання.
Відповідно до акту прийому –передачі (л. с. 22) позивач передав відповідачеві майно.
15.04.05 Санітарно –епідеомілогічною службою було винесено постанову “Про заборону експлуатації дитячих молочних кухонь, які розташовані в житлових будинках”, у зв`язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача лист № 23 від 23.03.05, де повідомляє про розірвання договору оренди обладнання.
18.11.05 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 489, де просить відповідача допустити комісію для прийому інвентаря дитячих кухонь.
28.11.05 відповідач надіслав на адресу позивача лист № 34, де повідомляє, що у зв`язку з зміною керівництва та інвентаризацією та передачею майна допустити комісію для прийому інвентаря дитячих кухонь тимчасово неможливо.
03.05.06 на адресу позивача відповідачем було надіслано лист, де Товариство з обмеженою відповідальністю “Постмол” повідомляє, що обладнання, яке передано відповідно до Договору, неможливо повернути позивачу у зв`язку з його втратою.
Відповідно до акту про оцінку вартості основних коштів станом на 01.07.06 (а.с. 30)остаточна вартість майна склала 0,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.
Відповідно до Положення, яке узгоджено Методологічною радою по бухгалтерському обліку при Міністерстві фінансів України, яке затверджено наказом Міністерства фінансів № 246 від 20.10.99 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” ознакою зменшення корисності об`єкту являється менша остаточна вартість активу понад суми його очікуваного відшкодування.
Якщо корисність від використання активу являється незначною порівняно з вигодами, які планується отримати від реалізації такого активу, сума очікуваного відшкодування визначається від вартості реалізації.
Відповідно до акту про оцінку вартості основних коштів станом на 01.07.06 різниця між остаточною вартістю активу та сумою його очікуваного відшкодування дорівнюється нулю.
При зменшені корисності пересмотрюється остаточна вартість основних коштів з ціллю приведення остаточної вартості об`єкту до суми очікуваного відшкодування. Зменшення остаточної вартості об`єкту основних коштів здійснюється шляхом збільшення суми нарахованого зносу з одночасним збільшенням витрат звітного періоду.
Відповідно до п.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.3 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Відповідно до наданих документів та пояснень представників сторін, вартість орендованого майна зменшилась до 0,0 грн. в наслідок нормального зносу. Амортизаційні відрахування здійснені в повному обсязі.
Таким чином, суд вважає недоведеним спричинення позивачу шкоди у зв`язку з втратою майна в розмірі 20396,13 грн., отже позовні вимоги визнані судом такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 23.10.06