ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" жовтня 2006 р. | справа № 20-11/096 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
до Військової частини А - 3009
третя особа Державне підприємство МОУ "102 ПЕС".
про стягнення заборгованості в розмірі 582586,57 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Зінченко О.В., довіреність № 1044/0/2-06 від 30.06.06;
від відповідача Ющук Т.М., довіреність № 001 від 01.01.06,
від третьої особи - не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 582586,57 грн.
Ухвалою від 20.06.06 суд залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство МОУ "102 ПЕС".
В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання були попереджені своєчасно та належним чином.
Представник позивача просить стягнути заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 462118,98 грн., недовраховану електричну енергію в розмірі 20057,04 грн., заборгованість за перевищення активного споживання в розмірі 70898,55 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 18666,34 грн., пеню в розмірі 6789,75 грн., 3% річних в розмірі 1069,21 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 2986,7 грн., позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 151.
Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги визнає частково, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за перевищення встановленого ліміту споживання електричної енергії просить відмовити.
Згідно із ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.
Розгляд справи відкладався, строк вирішення спору продовжувався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928 (далі - Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 1.3 “Правил користування електричної енергії”, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила № 28) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
01.03.99 між Відкритим акціонерним товариством “Енергетична компанія “Севастопольенерго” та Військовою частиною А - 3009 було укладено договір № 151 на забезпечення електричною енергією, який був пролонгований (далі - Договір).
Законодавством, що регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням та використанням електричної енергії є Закон України “Про електроенергетику” та інші нормативно-правові акти, до яких відноситься “Порядок постачання електричної енергії споживачам”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 року № 475.
Відповідно до пункту 6.1 Правил № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.2.1 Договору та додатком №5 відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату за спожиту електричну енергію наступним чином:
- до 1 числа попереднього місяця в об`ємі 60% договірної величини;
- до 15 числа попереднього місяця в об`ємі 30% договірної величини;
- 23 числа поточного місяця здійснити остаточний розрахунок.
Пунком 1.2.3 Договору встановлено зобов`язання споживача 20 числа розрахункового місяця надати позивачеві звіти про розрахунок електричної енергії.
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем, позивач здійснив нарахування електричної енергії за період з 25.05.05 по 29.02.06 та виставив рахунки № 22875, 26484, 26485, 0866, 30867, 4772, 34773, 39721, 39722, 45031, 45032, 49863, 49864, 54152, 54153, 3373, 3374, 4860, 8212, 8213, 9974, 13588, 13589.
Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.
Відповідно до вищевикладеного, з 25.05.05 по 29.03.06 утворилася заборгованість за активну електричну енергію у відповідача перед позивачем в розмірі 462118,98 грн.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію в розмірі 462118,98 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1.2 Правил реактивна електрична енергія є викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму. Перетікання реактивної електричної енергії передбачає додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та погіршення показників якості електричної енергії.
Відповідно до Додатку до Договору № 8 від 08.04.03 відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату за перетоки реактивної енергії між електромережею постачальника та електричною енергією та електроустановками споживача
Відповідно до наданих відповідачем звітів про витрати електричної енергії витрати реактивного споживання енергії в червні 2005 р. –18943 к Вар/ч, липні –85375 кВар/ч, серпні –52139 кВАР/ч, вересні –50770 кВар/ч, жовтні - 43744 кВар/ч, листопаді – 76489 кВар/ч, грудні –54041 кВар/ч, січні 2006 - 53795 кВар/ч, лютому –54991 кВар/ч, березні 59349 кВар/ч.
Відповідно до вище перелічених звітів позивачем були виставлені рахунки в період з 25.05.05 по 29.03.06, відповідно до яких загальна сума заборгованості склала 18666,34 грн., яка станом на 05.05.06 не була сплачена.
Відповідно до п. 10.2 Правил в редакції 18.11.05, споживач зобов`язується здійснювати компенсацію перетоків реактивної електричної енергії.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перетоки реактивної енергії в розмірі 18666,34 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1.2.5 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити безперешкодний допуск уповноваженого представника позивача для проведення перевірок та стану приладів та технічного стану електроустановок та охрану електричних мереж на своєї території.
19.05.05 представником позивача в присутності представника споживача була проведена перевірка стану приладів обліку по об`єкту відповідача.
В ході перевірки було зафіксовано порушення, тому позивач, відповідно до п. 7.32 Правил в редакції склав акт про порушення правил користування електричною енергією № 0081087.
Відповідно до п. 2.2,4,6,7 Методики нарахування об`єму електричної енергії надоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою , Правил користування електричної енергії, затвердженої НКРЕ від 05.12.01 № 1197, був здійснений розрахунок об`єму недорахованої електричної енергії, який склав 70646 кВт/ч.
До сплати недоврахованої електричної енергії відповідачу було виставлено рахунок № 22875 від 09.06.06 на суму 20057,04 грн., який станом на 05.05.06 сплачений не був.
Відповідно до п. 7.33 Правил , у випадку неоплати нарахованих сум постачальник має право звернутися до суду.
Відповідно до п. 1.2.2 Договору, відповідач зобов`язаний здійснювати споживання електричної енергії в об`ємах, які не перевищують договірні величини.
В порушення п. 1.2.6 Договору, відповідач не надав заявку 2006 за споживання електричної енергії.
Лімітним повідомленням № 8676/26 від 25.11.05 відповідачу було встановлено об`єм поставки електричної енергії за сіячень –лютий 2006р. в об`ємах 261000 кВт/ч щомісячно.
Відповідно до звітів про споживання електричної енергії, витрати якої відповідачем склав в січні 2006 р. –366012 кВт/ч, в лютому 2006 р. –402374 кВт/ч.
Таким чином , об`єм фактично спожитою електричної енергії це об`єм перевищення на договірною величиною в січні 2006 р., на 105012 кВт/ч, лютому 2006 р. на 141374 кВт/ч.
Відповідно до п. 13 Порядку в редакції від 16.06.05, споживачі у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії несуть відповідальність, відповідно до ч.5 ст. 26 Закону “Про електропостачання”.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону “Про електропостачання” споживачі у випадку споживання електричної енергії, яка перевищую договірні величини за розрахунокивй період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різницю фактично спожитої та договірної величини.
Відповідно до вищевикладеного, відповідачу були виставлени рахунки за перевищення ліміту активного споживання № 4860 від 31.01.06 на суму 30175,57 грн., № 9974 від 28.02.06 на 40722,98 грн., які станом на 05.05.06 не була сплачені.
Таким чином, суд розглянувши позовні вимоги в цієї частині вважає такими, що підлягають стягненню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування в сумі 2986,70 грн., пеню в сумі 6789,75 грн. та 3% річних в сумі 1069,21 грн. Суд вважає вказані вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі наступного.
Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1.2.13 Договору, за недотримання строків платежів позивач нараховує відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, Пеня нараховується з третього дня після дати закінчення остаточного розрахунку.
Пеня, згідно розрахунку Позивача складає 6789,75 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, визнаний відповідачем в повному обсязі. Позовні вимоги в цієї частині визнані судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування –2986,7 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування, керуючись вищезазначеними нормами, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 2986,7 грн. підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в розмірі 1069,21 грн. підлягають задоволенню.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Таким чином, дана сума підлягає стягненню з відповідача на рахунок із спеціальним режимом використання.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити в повному обсязі.
1. Стягнути з Військової частини А - 3009 (99001 м. Севастополь, пос. Дергачі, р/р 25304701189 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 08405713) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, рахунок з спеціальним режимом користування № 26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) 582586,57 грн., з яикх активна електрична енергія в розмірі 462118,98 грн., недоврахована електрична енергія в розмірі 20057,04 грн., перевищення активного споживання електричної енергії в розмірі 70898,55 грн., реактивна електрична енергія в розмірі 18666,34 грн., пеня в розмірі 6789,75 грн., 3% річних в розмірі 1069,21 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 2986,7 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. Стягнути з Військової частини А - 3009 (99001 м. Севастополь, пос. Деркачі, р/р 25304701189 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 08405713) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, р/р № 260073537 в АБ «ПІБ»м. Київ, МФО 300506) 5825,87 грн. –державне мито, 118,0 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 23.10.06