Справа №: 1-201/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

           12 грудня 2011 року                                        Тульчинський районний суд

                                                                                                Вінницької області   

             В складі головуючого судді                        Ковганича С.В.

при секретарі                                                                   Грох Н.С.

з участю прокурора                                                  Басюк Т.М.

представника потерпілого                              ОСОБА_1

адвоката                                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина кримінальну справу про обвинувачення           

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця с. Іванівка, Ставищенського району, Київської області, жителя АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, одружений, працює водієм ШЕУ м. Біла Церква, інвалід 2 групи загального захворювання, не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2011 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, приїхали з Київської області, де вони постійно проживають, в смт. Тростянець Вінницької області. При цьому ОСОБА_3 приїхав разом з ОСОБА_4 на автомобілі останнього марки ВАЗ 2107, а ОСОБА_5 –на вантажному мінібусі з причепом, що знаходиться у його володінні, марки РЕНО-ТРАФІК білого кольору, д.н. НОМЕР_1, і ОСОБА_6 на не встановленому слідством легковому автомобілі з причепом. Цього ж дня, біля 23 год. вечора вказані особи зупинились в смт. Тростянець Вінницької області на неосвітлювальній місцевості навпроти території приватного підприємства агрофірма «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташоване за адресою: АДРЕСА_2. В той час коли ОСОБА_3 перебуваючи в автомобілі ОСОБА_4, не встановленні досудовим слідством особи взломали замок на вхідних воротах до території зазначеного підприємства та проникли на його територію. Перебуваючи на території вказаного підприємства знову ж таки не встановлена особа, нанесла удар по голові охоронника даного підприємства ОСОБА_7, після чого заволікши останнього в приміщення охорони зв’язали скотчем. Після цього, взломавши замок на вхідних воротах складської будівлі, автомобілі під керуванням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по черзі почали заїжджати в приміщення складу, де завантажували та  вивозили мішки, наповнені насінням люцерни. ОСОБА_3 заїхавши на територію складу та зрозумівши, що вони вчиняють крадіжку чужого майна, за вказівкою ОСОБА_4 завантажив до автомобіля чергових п’ять мішків із насінням люцерни, з яких три мішки до багажнику та два –до салону автомобіля, на заднє сидіння, які належали зазначеному приватному підприємству, власником якого є ОСОБА_8. Таким чином, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, таємно викрали насіння люцерни в загальній кількості 4150 кг, яке знаходилось у полімерних мішках на загальну вартість 145 250 грн., що є великим розміром, тобто становить суму яка більше ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_8, як власнику, майнову шкоду на вказану суму. Після цього, вони заволодівши викраденими мішками з насінням люцерни зникли з місця події та привезли викладене в смт. Тараща Білоцеркївського району Київської області. А в подальшому ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викраденим насінням люцерни розпорядились на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України визнав частково і суду показав, що він проживає в м. Біла Церква Київської області разом зі своєю сім’єю. На даний час він одружений з ОСОБА_9, з якою він познайомився десь у 2008 році. Приблизно в влітку 2010 року він познайомився з ОСОБА_4 який перебуває в дружніх відносинах з родиною його дружини. Приблизно в листопаді 2010 року до нього додому приїхав ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, з яким він також тоді познайомився Приїхали вони на автомобілі «РЕНО-ТРАФІК», білого кольору, для того щоб розпитати його про продаж ним автомобіля ВАЗ 2101. Також ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 приїжджали до нього і на його місце роботи в Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління, але з якого саме приводу точно не пам’ятає.  

11.01.2011 року ОСОБА_3 знаходився на своєму місці роботи,  та  близько в обідню пору доби до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і запитав чи не допоможе він йому у вирішенні одного питання. Так ОСОБА_4 попросив його, щоб він завіз його до м. Умань Черкаської області на його автомобілі марки ВАЗ 2107, темно-червоного кольору, так як в останнього не має водійських прав. За дану поїздку він заплатить, 200 чи то 300 грн. Останній погодився допомогти ОСОБА_4, та завезти його до м. Умань, але по закінченню робочого дня. Після обідньої пори до нього, ще декілька разів на мобільний телефон дзвонив ОСОБА_4 та пропонував йому звільнитись з роботи раніше, але він йому сказав, що в нього не вийде. Близько 17.00 год. до його місця роботи приїхав на власному автомобілі ВАЗ 2107 ОСОБА_4 та повідомив, що потрібно швидше їхати, так як хлопці вже поїхали, ОСОБА_5 бусом, та ще один автомобіль. І ОСОБА_4 повідомив, що потрібно перевезти насіння, яке саме він не говорив. Він сів за кермо автомобіля і вони направились до АЗС для дозаправки автомобіля, де заправили близько 7 літрів  бензину і направились до виїзду з  м. Біла Церква. Недоїжджаючи до с. Гостра Могила по автодорозі, вони обігнали автомобіль ОСОБА_5 «РЕНО-ТРАФІК»який був з причіпом. з високими бортами, та автомобіль марки «ОПЕЛЬ», «ОМЕГА»або «ВЕКТРА»також з причіпом зверху тентованим. ОСОБА_4 сказав, що ці хлопці також з ними. В подальшому вони заїхали до с. Гостра Могила на АЗС, де ще дозаправили автомобіль і поїхали в напрямку м. Умань. По дорозі вони знову обігнали автомобіль ОСОБА_5 «РЕНО-ТРАФІК»та автомобіль «ОПЕЛЬ». Хто був за кермом автомобіля «ОПЕЛЬ»він не знає та раніше ніколи його не зустрічав. По приїзду до м. Умань вони знову заїхали на АЗС та дозаправились, і попрямували далі.  Від м. Умань їхали майже всю дорогу в полі зору всіх автомобілів.  По дорозі ОСОБА_4 періодично дзвонив до ОСОБА_5 та водія автомобіля «Опель», а вони до нього. Зміст розмови полягав в тому де хто їде, та яким шляхом правильно їхати. На його думку ОСОБА_4 вів два інших автомобілі за собою. По приїзду до смт. Тростянець Вінницької області вони поїхали по дорозі, на яку вказував ОСОБА_4 При в’їзді в смт. Тростянець зі сторони м. Ладижин, вони повернули на право та поїхали по прямій. Проїхавши близько 1 км, вони знову повернули направо, де на повороті помінялись місцями, ОСОБА_5 поїхав вперед, водій «ОПЕЛЯ»за ним, а він позаду. Переїхавши через залізничні колії, вони в’їхали в ліс та трохи проїхавши з’їхали на лісову галявину.

Коли вони заїжджали ОСОБА_4 сказав, що зліва знаходиться фірма на якій він має взяти насіння. Близько 23 год. вони зупинились та вимкнули двигуни автомобілів. ОСОБА_4 пішов до фірми, а йому сказав, щоб він сидів в автомобілі. На саму фірму він заїде, як сказав ОСОБА_4, після того, як виїде «ОПЕЛЬ». ОСОБА_4 на фірму пішов  разом водієм «Опеля». Як вони заходили на територію, він точно сказати не може. Коли вони проїжджали, то він помітив, що ворота на фірму закриті. ОСОБА_4 повернувся з фірми через півгодини та підійшов до ОСОБА_5 і щось йому сказав, потім він підійшов до нього і повідомив, щоб він чекав, а заїде на територію після «ОПЕЛЯ». Потім ОСОБА_4 знову підійшов до ОСОБА_5, сів до нього в автомобіль «РЕНО-ТРАФІК»і вони заїхали на територію фірми, ворота до якої вже були відкритими. Хто відкривав ворота він не бачив. Через пів години з території фірми виїхав автомобіль «РЕНО-ТРАФІК»під керуванням ОСОБА_5, разом з яким в автомобілі ще також був водій «ОПЕЛЯ». З зовнішнього вигляду автомобіля «РЕНО-ТРАФІК»та причепа було видно, що він чимось завантажений, що саме знаходиться на причепі, йому не було видно, так як були високі борти. Потім водій «Опеля»вийшов з автомобіля ОСОБА_5. та підійшов до свого автомобіля, завівши який поїхав на територію фірми. ОСОБА_5 завантаженим автомобілем приїхав на те місце, де він раніше стояв. Через близько пів години з території фірми виїхав автомобіль «ОПЕЛЬ»з зовнішнього вигляду якого та причепа було видно, що він завантажений. Опель також поїхав на місце стоянки. Тоді він, так як йому було вказано ОСОБА_4, заїхав на територію фірми. Проїжджаючи по самій території фірми він побачив ОСОБА_4, який вказує йому напрямок руху. Так, ОСОБА_4 вказав на складське приміщення, до якого потрібно заїхати. Заїхавши до складського приміщення посередині, ОСОБА_4 сказав щоб він йому допомагав в завантаженні мішків. Перебуваючи на території, він зрозумів, що вони вчиняють крадіжку,тому і запитав в ОСОБА_4, що в мішках, на що той відповів –насіння люцерни. На його запитання щодо відсутності власника, ОСОБА_4 сказав, що чоловік який видає насіння, пішов додому, так як в нього хтось захворів. Після цих відповідей, він остаточно зрозумів, що вони скоюють крадіжку, але відмовитись від її продовження вже не міг так як боявся непорозуміння зі сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 До автомобіля ОСОБА_4 вони погрузили в багажник три мішки люцерни та ще два мішки до салону автомобіля на заднє пасажирське сидіння Далі з ОСОБА_4 сіли в автомобіль та виїхали з території фірми. Виїхавши за межі Тростянця ОСОБА_4 здзвонився з ОСОБА_5 і вони домовились їхати іншою дорогою. Коли вони рухались попереду, ОСОБА_4 постійно телефонував ОСОБА_5 та повідомляв його що дорога вільна від працівників ДАІ і можна їхати. Коли ОСОБА_4 говорив ОСОБА_5, що ДАІ не має, він запитав його, чому той це робить адже з документами, так як він говорив, все в порядку, та є всі накладні на насіння. Тоді ОСОБА_4 повідомив йому, що насіння люцерни крадене, та його ніхто не купляв і немає ніяких накладних. В черговий раз, коли ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5, вони домовились їхати до м. Тараща Київської області. Приїхавши до м. Тараща вже 12.01.2011 року, коли світало, вони поїхали до приватного домоволодіння, де на подвір'ї розвантажили насіння люцерни з автомобіля ВАЗ 2107 та автомобіля «ОПЕЛЬ»з причепом до господарської споруди. В автомобілі «ОПЕЛЬ»знаходилось близько 15 мішків з насінням люцерни. Далі він сів до автомобіля ОСОБА_4, а той разом з ОСОБА_5 та водієм «Опеля»залишились чи то на подвір"ї, чи то зайшли до житлового будинку. Через деякий час вийшов ОСОБА_4 сів до автомобіля та сказав, що вони вже можуть їхати до м. Біла Церква. По дорозі ОСОБА_4 дав йому гроші в сумі 200 грн. та сказав, що решту 100 грн. віддасть пізніше. Так під'їхавши з ОСОБА_4 до свого дому, він пішов до будинку, а останній поїхав до себе додому. В скоєному він щиро кається та просить суд суворо не карати. Вину визнає частково лише в тому, що він не домовлявся з іншими щодо крадіжки даного майна, а зрозумів саме під час уже вчинення крадіжки, перебуваючи на території підприємства.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_5 судом виділена в окреме провадження та направлена на додаткове розслідування.

Крім часткового визнання своєї вини, вина ОСОБА_3 також підтверджується показами потерпілого та свідків:

Так, потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що він являється директором ПП агрофірми «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташована по АДРЕСА_2, з 1996 року, з моменту заснування фірми. Діяльність фірми полягає у надані послуг сільськогосподарським підприємствам по очистці та доведенні до посівних кондицій насіння сільськогосподарських культур. Так осінню 2010 року агрофірма закупила в одеській області насіння люцерни, яке було доставлено для подальшої очистки, і яке в свою чергу було очищене та поміщено на зберігання до складського приміщення. Все насіння люцерни було упаковано до світло-зелених полімерних мішків в кожному по 50 кг., зшитих ниткою з попереднім загинанням верхніх кінців мішка до середини, що є характерним для зшивання їх фірмою. Складське приміщення, де зберігалось насіння люцерни закривається ззовні на навісний замок, а з середини на нижній засов, та в середині на просвердлені в обох половинах воріт дірки болтом. Коли насіння люцерни знаходилось в агрофірмі, до них телефонували підприємці, з якими він особисто не знайомий, та запитували про можливість його продажу. На агрофірмі працюють охоронниками дві особи ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Коли територію агрофірми покидають всі працівники, складське приміщення де знаходиться насіння закривається на навісний замок. 11.01.2011 року о 17.00 год., на чергуванні по охороні території ПП агрофірми «ІНФОРМАЦІЯ_2» заступив  ОСОБА_7 12.01.2011 року близько 01.10 год. до нього на мобільний телефон  зателефонував  охоронник  ОСОБА_7  та повідомив,   що зі складського приміщення викрали насіння люцерни, попередньо його вдарили по голові та зв'язали. Коли ОСОБА_8 приїхав до агрофірми виявив зникнення зі складського приміщення насіння люцерни. До території агрофірми проникли шляхом зриву навісною замка на вхідних воротах до складського приміщення. В ході досудового слідства ним було заявлено цивільний позов на загальну суму 297 500 грн. До цієї суми входить сума завданих збитків 145 250 грн., а інші –це кошти, які фірма змушена було брати в кредит в банку для продовження своєї діяльності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він проживає в смт. Тараща разом з сім’єю та займається підприємницькою діяльністю. В цьому ж населеному пункті в них з дружиною є магазин «Сад. Дім. Город», де вони з дружиною торгують сільськогосподарською продукцією, в тому числі і насінням люцерни. В магазині працює два продавці. Всією документацією щодо магазину займається дружина. Товар вони отримують різними шляхами. В грудні 2010 року їм зателефонували і запропонували купити насіння люцерни. На дану пропозицію вони погодились, але запропонували передати їм зразки для проведення дослідження. Перевіривши дані зразки, він, порадившись з дружиною, погодились купити дану люцерну. В січні 2011 року вони поїхали відпочивати в Закарпаття, а в магазині залишились продавці. Знаючи про те, що їм мають привезти насіння люцерни, вони з чоловіком залишили гроші в сумі 20 тис. грн.. знайомому ОСОБА_5 Десь приблизно 7 січня зателефонувала продавець з магазину і повідомила, що привезли люцерну, тоді дружина зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, щоб той приїхав до магазину та віддав гроші за насіння людям, які його привезли. А продавцям перед цим повідомив він чи дружина, що насіння необхідно перегрузити з автомобіля в якому його привезуть, до їхнього буса, який стояв на подвір'ї, та задні двері якого були не зачинені. Коли вони з дружиною приїхали додому, то він побачив, що вся люцерна знаходиться в бусі в мішках зеленого кольору. Яка точно вага люцерни, він не пам’ятає, так як всю бухгалтерію веде дружина. Після цього, до них знову зателефонували ті, хлопці, які продали люцерну, і вони домовились з ними зустрітись, щоб передати їм остальну суму коштів. Зустрілись вони на одеській трасі, і дружина передала їм гроші в сумі 7 тис. грн. за остальну люцерну. Ні імені ні прізвищ тих хлопців вони не знають. Приблизно в березні, до них приїхали працівники міліції і вилучили люцерну в зелених полімерних мішках, яка залишилась після продажу. Як так, сталось, що вилучена в них в магазині люцерна, схожа з тою, що викрали в агрофірмі «ІНФОРМАЦІЯ_2»Тростянецького району пояснити не може.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він проживає в смт. Тростянець разом зі своєю сім’єю та працював охоронником в ПП агрофірма «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка знаходиться в АДРЕСА_2

11 січня 2011 року він заступив на чергування по охороні території ПП агрофірми „ІНФОРМАЦІЯ_2" о 17.00 год. Прийшовши до території, так він прийняв у завідуючого складськими приміщеннями ОСОБА_12 самі склади під охорону (перевірив наявність замків та їх, справність, опломбування), та пішов до себе в сторожовий будиночок, де підготував опалювальну грубку для подальшого обігріву приміщення. Робітники з агрофірми порозходились близько 18.00 год. і він закрив вхідні ворота на замок та пішов до свою сторожового будиночку, а на території вже нікого не було. В сторожовому будиночку знаходився на другому поверсі і здійснював огляд території агрофірми, так як з відти через два вікна добре проглядається вся освітлена територія агрофірми і сам склад. О 21.50 год. він знаходився на другому поверсі сторожового будиночку та оглядав територію коли помітив, що по території агрофірми від вхідних воріт іде незнайомий йому чоловік в напрямку до сторожового будиночку, він зійшов на вулицю для того щоб запитати, що останній робить на території. Коли підійшов до невідомого чоловіка обличчям до обличчя на відстань близько 3 метрів, то запитав його що він тут робить, у відповідь він почув якісь слова і зразу же відчув удар в голову, в область правого вуха ззаді, від чого впав на коліна. Далі в нього помутніло в очах та на нього накинули, чи то якусь сумку чи якісь речі одягу на голову та потягли до другого поверху сторожового будиночку. Тягло його два чоловіка в кімнату другого поверху. Коли його затягли до кімнати другого поверху сторожового будиночку, то положили на підлогу зв'язали руки та ноги мотузкою та почали наносити удари ногами по тілу, били його з двох сторін, так він може сказати, що било двоє невідомих. Потім він зрозумів, що невідомих вже було троє, так вони його припинили бити та один залишився з ним в кімнаті на другому поверсі, а інші двоє вийшли.

На другому поверсі в присутності трьох невідомих він був близько 20 хв. По виходу двох він залишився лежати  на підлозі, а незнайомий сидів на лавці напроти вікна з якого добре проглядається складське приміщення. По проходженні певного проміжку часу він почув, що до кімнати зайшло двоє, та його почали зв’язувати скотчем при цьому натягли шапку на голову та обмотали поверх скотчем, також скотчем зв’язали руки та ноги, а також відібрали мобільний телефон. Згодом чоловік, який сидів з ним в кімнаті вийшов, і він трохи полежавши зрозумів, що всі порозходились та почав вивільнятись з скотчу, яким був зв'язаний. Звільнившись він побіг до сільгосптехніки для того щоб викликати міліцію, що і зробив, а сам залишився до приїзду міліції в сільгосптехніці.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він працює оператором зерно-очисних машин на ПП агрофірма «ІНФОРМАЦІЯ_2»близько останніх 4-х років, яке займається очисткою насіння сільськогосподарських культур, та подальшим його постачанням як фізичним особам так і сільськогосподарським підприємства. Так ПП агрофірма «ІНФОРМАЦІЯ_2»займається очисткою насіння люцерни. Після очистки насіння люцерни упаковується до полімерних мішків по 50 кг. для подальшою постачання замовникам. Так як насіння люцерни є досить дрібним тому його упаковують до полімерних мішків, при цьому верхню частину загинають до середини та зшивають ниткою білого кольору. Останнім часом насіння люцерни упаковували до полімерних мішків зеленого кольору. Про спосіб зшивання полімерних мішків з насінням люцерни може повідомити, що він характерний лише для їх агрофірми, так як був придуманий безпосередньо співробітниками, з метою недопущення втрати самого насіння люцерни.

При проведенні впізнання мішків з люцерною, він впізнав саме мішки зеленого кольору, так як характер зшивання їх відповідає тому способу, який застосовують саме в їхній фірмі.

Будучи допитаним в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 повністю підтвердили свої покази дані ними на досудому слідстві, надавши суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_13

В своїх показах свідок ОСОБА_15 суду показала, що проживає вона смт. Тараща. В даному населеному пункті вони з чоловіком мають магазин, де торгують сільськогосподарською продукцією, в тому числі і насінням люцерни. Товар вони отримують різними шляхами. В грудні 2010 року їм зателефонували і запропонували купити насіння люцерни. На дану пропозицію вони погодились, але запропонували передати їм зразки для проведення дослідження. Перевіривши дані зразки, вони, з чоловіком, погодились купити дану люцерну. В січні 2011 року вони поїхали відпочивати в Закарпаття, а в магазині залишились продавці. Знаючи про те, що їм мають привезти насіння люцерни, вони з чоловіком залишили гроші в сумі 20 тис. грн.. знайомому ОСОБА_5 Десь приблизно 7 січня зателефонувала продавець з магазину і повідомила, що привезли люцерну, тоді вона зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, щоб той приїхав до магазину та віддав гроші за насіння людям, які його привезли. А продавцям перед цим повідомила, що насіння необхідно перегрузити з автомобіля в якому його привезуть, до їхнього буса, який стояв на подвір'ї, та задні двері якого були не зачинені. Коли вони з чоловіком приїхали додому, то вона побачила, що вся люцерна знаходиться в бусі в мішках зеленого кольору. Яка точно вага люцерни, вона не пам’ятає. Після цього, до них знову зателефонували ті хлопці, які продали люцерну, і вони домовились з ними зустрітись, щоб передати їм остальну суму коштів. Зустрілись вони на одеській трасі, і вона передала їм гроші в сумі 7 тис. грн.. за остальну люцерну. Ні імені ні прізвищ тих хлопців вона не знає. Приблизно в березні, до них приїхали працівники міліції і вилучили люцерну в зелених мішках, яка залишилась після продажу. З агрофірмою «ІНФОРМАЦІЯ_2»ніяких угод щодо купівлі люцерни, вони не укладали.

Крім показів, допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, вина ОСОБА_3 також  підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, зокрема:

-          Протокол огляду місця події (а.с. 5-7 );

-          Протокол огляду (а.с.17  );

-          Протокол додаткового огляду місця події (а.с.27-29  );

-          Протокол огляду речових доказів (а.с.68  );

-          Протокол пред’явлення предметів для впізнання (а.с.  194-195,199-200,204-205,209-210);

-          Явкою з повинною (а.с. 235,236);

-          Протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.  247-251);

-          Протоколом відтворення (а.с. 265-267 );

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого являється вчинення злочину у великих розмірах з проникненням в приміщення доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 4 КК України.

Суд виключає, як кваліфікуючу ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, так як така змова не доведена в судовому засіданні та не підтверджується дослідженими матеріалами кримінальної справи.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, який характеризуються позитивно, щире каяття, часткове відшкодування завданих матеріальних збитків, а також активне сприяння в розкритті злочину.

До обставин, що пом’якшують відповідальність підсудного суд відносить щире каяття в скоєному злочині, часткове відшкодування завданого збитку, сприяння в розкритті злочину.

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що покарання підсудному необхідно призначити в межах санкції визначеної ст. 185 ч. 4 КК України.

Враховуючи наведене, а також ряд перелічених вище пом’якшуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3 без реального відбуття покарання, а тому вважає за можливе застосувати відносно нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, з покладенням обов’язків визначених ст. 76 КК України.

Приймаючи до уваги ті обставини, що відносно підсудного ОСОБА_3 застосовано ст. 75 КК України,  запобіжний захід обраний стосовно останнього у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на підписку про невиїзд.  

Цивільний позов щодо ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 завдану матеріальну шкоду в сумі 36312 грн. 50 коп.

Вирішуючи питання про речові докази, суд вважає, що вони мають зберігатись при виділеній кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324, 328, 330, 331, 342 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

        ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.

На підставі до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на три роки.

Відповідно до ст. 76 п. 2, п.3 КК України засудженому ОСОБА_3 забороняється виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, а також засуджений зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою  на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти із залу суду.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 завдану матеріальну шкоду в сумі 36312 грн. 50 коп.

Речові докази зберігати при кримінальні справі по обвинуваченню ОСОБА_5

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: