УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" червня 2006 р. Справа № 12/838
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін
від позивача Приведьон В.М. - дов. від 06.01.06 №08/119-005380;
від відповідача не з'явився;
розглянув справу за позовом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (м. Житомир)
до Громадської організації "Житомирський Бізнес - центр - фонд" (м. Житомир)
про стягнення 493,74 грн.
В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалийстрок ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача підвищеної плати за спожиту електричну енергію понад договірні величини в сумі 493,74грн.
Вимоги позивача ґрунтуються на порушені відповідачем положень п. 4.1 та п. 5.1 укладеного між сторонами договору №396 на користування електричною енергією, зокрема щодо своєчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію, а також щодо оплати нарахувань за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності.
Позивач зазначає, що в порушення п. 4.1 договору відповідач не оплатив у встановлені строки видані електропостачальною компанією рахунки від 21.06.04 №11622 на суму 117,61грн. та від 19.07.04 №13372 на суму 100,58грн. за спожиту у червні - липні місяці електричну енергію, а в порушення п. 5.1 договору не оплатив видані рахунки від 09.07.04 №6/31 на суму 392,03грн. та від 09.08.04 №8/22 на суму 101,71грн. за спожиту понад договірну величину електричну енергію.
Договірна величина була попередньо відкоригована позивачем шляхом надіслання відповідачу повідомлень від 09.07.04 №1388 та від 09.08.04 №1535.
Нормативно, обов'язок споживачів сплачувати п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електричної енергії, за відповідний розрахунковий період, було закріплено в Законі України "Про електроенергетику" в редакції чинній до 23.06.05, а порядок доведення споживачам та коригування граничних величин споживання електричної енергії закріплено Порядком постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" від 24.03.99 №441 (в редакції постанови КМУ №475 від 09.04.02) та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.96 (в редакції постанови НКРЕ України від 22.08.02 №928).
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, його представник в засідання суду не з'явився. Ухвали господарського суду від 17.03.06 та від 11.05.06, які надсилались відповідачу рекомендованим листом на адресу: м.Житомир, вул. Перемоги, 54, повернулись до господарського суду з відміткою підприємства зв'язку про закінчення терміну зберігання.
На запит господарського суду від 16.05.06 №0338 до Головного управління статистики у Житомирській області про включення Громадської організації "Житомирський Бізнес - центр - фонд", було отримано інформацію, що відповідач знаходиться за тією адресою, на яку відсилались ухвали господарського суду.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які господарський суд вважає достатніми для прийняття об'єктивного та всебічно дослідженого рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
26.07.01 між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" (позивач) та Громадською організацією "Житомирський Бізнес - центр - фонд" (відповідач) було укладено договір №396 на користування електричною енергією.
Пунктом 1.1. договору встановлюється, що позивач забезпечує постачання електричної енергії у відповідності до умов договору, а відповідач своєчасно проводить оплату за використану електричну енергію в грошовій формі або іншій формі у відповідності з чинним законодавством і виконує інші умови визначені цим договором.
Згідно п. 2.3 договору, відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до додатку №1 договору. У випадках зміни цих величин позивач має направити відповідачу листом лімітне повідомлення.
Відповідно до п.4.1 договору, відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати кошти за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період. Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Відповідно до п. 5.1 договору, у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість обумовлену договором на відповідний період, відповідач виключно банківськими коштами зобов'язується сплатити позивачу п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений договором обсяг електроенергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику", за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.
Згідно з п. 6.2 договору, остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.
Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, договірною величиною споживання електричної енергії є узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.
Пунктом 6.3 Правил користування електричною енергією встановлюється, що договір про постачання електричної енергії має містити умову про договірну (граничну) величину споживання електроенергії, договірну (граничну) величину споживання електричної потужності (для об'єктів потужністю 150 кВА (кВт) та більше) та порядок їх погодження сторонами, яка є істотною та обов'язковою для цього виду угод.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
З позовної заяви вбачається, що згідно додатку №1 до договору №396 від 26.07.01 (а.с.11) на червень - липень місяці 2004 року відповідачу було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 0 кВт/год. В наданих поясненнях від 10.05.06 та від 05.06.06, представник позивача вказує, що на момент укладення договору №396 від 26.07.01 сторони в додатку №1 погодили, що в червні та липні місяці споживач (відповідач) електроенергію не споживає. Зміни в даний додаток не вносились, відомостей про обсяг очікуваної електроенергії відповідач не надавав.
Проте, господарський суд не може погодитись з таким твердженням позивача, так як додаток №1 до договору взагалі не містить будь-яких цифрових позначень доведеного обсягу постачання електричної енергії у відповідних графах на проти розрахункових місяців. Крім того, в додатку №1 до договору №396 не вказано рік в місяцях якого здійснювалось постачання електричної енергії. Виходячи з позиції позивача, викладеної в письмових поясненнях по справі від 10.05.06 та від 05.06.06, та з огляду на зміст додатку №1 до договору №396, можна стверджувати, що відповідач повністю відмовився від споживання електричної енергії і не лише в червні та липні місяцях.
Оскільки, в додатку №1 не було вказано про конкретні договірні (граничні) величини споживання електричної енергії, позивач у відповідності до умов договору та нормативних актів, повинен був надсилати відповідачу повідомлення про ці величини.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надіслання відповідачу повідомлень про граничні величини споживання електричної енергії та потужності у відповідному розрахунковому періоді, як того вимагає абзац 1 пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам.
Беручи до уваги вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було погоджено договірні величини споживання електричної енергії. Твердження позивача, що відповідачу було доведено у червні та в липні місяцях 2004 року обсяг споживання електроенергії в розмірі 0 кВт/год та здійснені при цьому посилання на додаток №1 до договору №485 (п.2.3 договору), господарський суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений додаток №1, з огляду на його зміст, а також з вищенаведених підстав, не може вважатись належним доказом цього, як і доказом погодження сторонами умови, що відповідач не споживатиме в червні та липні місяцях електричну енергію.
З матеріалів справи вбачається, що фактично у червні місяці 2004 року відповідачем було спожито електроенергії в обсязі 356 кВт/год на загальну суму 117,61грн. з врахуванням ПДВ, а в липні місяці 2004 року спожито 300 кВт/год на загальну суму 100,58грн.
Як зазначає позивач, з метою оплати спожитої електроенергії у червні - липні місяцях 2004 року, позивач видав відповідачу рахунок №11622 від 21.06.04 на суму 117,61грн. (а.с. 14) та рахунок №13372 від 19.07.04 на суму 100,58грн (а.с. 15). Однак у суду виникають сумніви щодо того, що саме ці рахунки були виставлені відповідачу до оплати. Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст попередження від 09.02.06, яке міститься саме у цих рахунках. В них зазначається, що у випадку перевищення договірних величин споживання відповідачу буде нарахована санкція у вигляді двократноЇ вартості різниці фактично спожитої і договірної величини згідно ст. 26. ч. 5 Закону України "Про електроенергетику". Проте, норма про застосування санкцій у вигляді двократноЇ вартості різниці фактично спожитої і договірної величини була закріплена шляхом внесення Законом України №2706 від 23.05.06 відповідних змін до Закону України "Про електроенергетику". До внесення змін, діяла норма про нарахування санкції у вигляді п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
Вказане свідчить, що рахунок № 11622 від 21.06.04 за червень 2004 року та рахунок №13372 від 19.07.04 за липень 2004 року були виписані у лютому 2006 року.
Як зазначив позивач, виданий ним рахунок від 21.06.04 на суму 117,61 не був оплачений відповідачем повністю, а рахунок від 19.07.04 на суму 100,58грн. оплачений частково в розмірі 70грн., відповідно до п.2.3 договору та п.11 постанови Кабінету Міністрів України №441, за підсумками місяця договірна величина споживання електричної енергії була відкоригована до рівня фактично сплаченої відповідачем за червень місяць 2004 року величини її споживання до 0 кВт/год., а за липень місяць 2004 року до 209 кВТ/год.
Коригування граничної величини електроспоживання у червні та липні місяцях 2004 року було проведено шляхом надіслання відповідачу повідомлень №1388 від 09.07.04 та №1535 від 09.08.04 відповідно.
За даними позивача, перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні місяці склало 356 кВт/год., що з урахуванням п'ятикратної вартості електричної енергії становить суму в розмірі 392,03 грн., а в липні місяці 209 кВт/год, що з урахуванням п'ятикратної вартості електричної енергії становить суму в розмірі 101,71 грн.
Для оплати вищезазначених сум позивач видав відповідачу рахунок №6/31 від 09.07.04 та рахунок №8/22 від 09.08.04, які останній повинен був оплатити.
Проте, з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за червень-липень 2004 року (а.с. 35) вбачається, що відповідач 05.07.04 сплатив позивачу суму коштів в розмірі 70,00 грн., 20.07.04 платив 70,00 грн. Крім того, 05.08.04 та 19.08.04 відповідач сплатив позивачу 78,16грн. та 132,75грн. відповідно. Таким чином, на момент надіслання повідомлення від 09.07.04 №1388 про коригування граничних величин електроспоживання, заборгованість відповідача за спожиту у червні місяці 2004 року електроенергію становила 47,61грн. (117,61грн. - 70,00 грн. = 47,61грн.), а на момент надіслання повідомлення від 09.08.04 №1535 про коригування граничних величин електроспоживання, заборгованість відповідача за спожиту у липні місяці 2004 року електроенергію становила 0,03грн. (47,61грн. + 100,58грн. - 70грн. - 78,16грн. = 0,03грн.).
Пунктом 5.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 (із змінами та доповненнями) встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної величини) споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії визначається на момент проведення коригування, оскільки п'ятикратна вартість різниці спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю за прострочку оплати спожитої електроенергії (за порушення строку оплати п.6.3 договору передбачена відповідальність у вигляді пені).
Таким чином, позивач безпідставно надіслав відповідачу повідомлення про коригування граничних величин електроспоживання від 09.07.04 та від 09.08.04 та видав рахунки №6/31 та №8/22 на оплату санкцій за перевищення граничних величин електроспоживання, оскільки відомості, які в них вказані щодо величини коригування та суми оплати не відповідали дійсним обставинам справи.
Оцінивши всі докази в усій повноті та сукупності, господарський суд вважає, що позивачем не було доведено порушення відповідачем норм чинного законодавства та умов договору.
Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити повністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 30 червня 2006 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу