АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1210/11Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.
Категорія - 41 Доповідач - Костів О.З.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Кузьми Р. М., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю представника апелянта — ОСОБА_1,
відповідача — ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_2 — ОСОБА_3,
відповідача — ОСОБА_4,
представника третьої особи – служби у справах дітей
Тернопільської міської ради — Петрусевич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Тернопільської міської ради про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Тернопільської міської ради про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод в користуванні житлом.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що йому та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить по 1/3 частини квартири за АДРЕСА_1. Між ними виникли неприязні стосунки, в зв’язку із чим вони не можуть дійти згоди про порядок користування квартирою. Просив встановити порядок користування квартирою та виділити йому у користування ізольовану кімнату площею 11 кв.м., а відповідачам - ізольовану кімнату площею 18.3 кв.м., інші приміщення залишити в спільному користуванні. Крім того, вказав, що відповідачі поміняли замки на вхідних дверях, постійно вчиняють сварки та безпідставно викликають міліцію, чим чинять йому перешкоди в користуванні квартирою.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_6 подав на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість.
В судовому засіданні представник апелянта —ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та представник відповідачки ОСОБА_2 —ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечили.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Тернопільської міської ради Петрусевич Л.В. проти апеляційної скарги заперечила та просила з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини ОСОБА_7 залишити рішення суду першої інстанції в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що йому позивачами чиняться перешкоди в користуванні житлом. Крім цього, встановлення порядку користування квартирою призведе до порушення прав позивачів та погіршення умов їх проживання.
З таким висновком колегія суддів погоджується.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюб з 1987 року, який було розірвано 27 серпня 2008 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 27 серпня 2008 року, виданим відділом РАЦСу Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №523.
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей - дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яка на даний час є неповнолітньою.
Квартира за АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 серпня 1996 року, виданим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації та зареєстрованим за №14524.
Спірна квартира складається із двох ізольованих кімнат площею 18.3 кв.м. та 11.0 кв.м., приміщень загального користування - коридору, кухні, туалету, ванної кімнати.
На вказаній житловій площі зареєстровані позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, колишня дружина - відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, що стверджується довідкою Ф-3, виданою ДП «Комунальник»за №458 від 19 лютого 2011 року.
У відповідності до вимог ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
В силу вимог ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не представлено будь-яких доказів на підтвердження факту спричинення відповідачами йому перешкод в користуванні спірною квартирою.
Згідно з вимогами ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В силу вимог ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані, вони регулюються тими правовими нормами, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини ( аналогія права).
Відповідно до вимог ст.104 ЖК Української РСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 Постанови „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” від 12 квітня 1985 року за №2, в силу ст.104 Житлового кодексу України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність постановки особи на облік, як такої, що потребує поліпшення житлових умов.
Спірна квартира складається із двох кімнат 18.3 кв.м. та 11.0 кв.м. Житлова площа квартири складає 29.3 кв.м. На момент вирішення спору в квартирі проживають та зареєстровані чотири особи, тобто на кожного із мешканців квартири припадає по 7.3 кв.м житлової площі.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при виділенні позивачу у користування кімнати житловою площею 11 кв.м., а відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 кімнати площею 18.3 кв.м., значно погіршаться житлові умови останніх.
Крім цього згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 08 червня 2011 року, проведеного органом опіки та піклування Тернопільської міської ради, в кімнаті житловою площею 18.3 кв.м. не має місця для приготування уроків ОСОБА_7
Відповідачка ОСОБА_2 є інвалідом другої групи по онкології, що стверджується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.З. Костів