Справа № 11-288/11Головуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В.
Категорія - ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України Доповідач - Римар Т.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Римар Т.М.
Суддів - Демченко О. В., Стадника О. Б.,
прокурора –Гарматюка Р.Є.
засудженого –ОСОБА_1
захисника –адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 травня 2011 року, -
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.2 ст.315 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання в виді позбавлення волі на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 1 031 грн. 04 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за злочини, які за вироком суду, вчиненні ним за наступних обставин.
20 серпня 2010 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину “Світанок”, що в м. Тернополі по вул. Симоненка, придбав за 200 грн. в невстановленої слідством особи три паперові згортки з подрібненою речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №2-154/10 від 30 вересня 2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом та зберігаючи при собі без мети збуту, перевіз громадським транспортом з вул. Симоненка м. Тернополя в с. Петриків Тернопільського району.
23 серпня 2010 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в лісосмузі с. Петриків Тернопільського району неподалік вул. Зеленої, маючи при собі три паперові згортки з канабісом, шляхом пропозиції та особистим прикладом, схилив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували у зазначеній лісосмузі разом з ним, до вживання даного особливо небезпечного наркотичного засобу, шляхом куріння з допомогою пристрою виготовленого з пластикової пляшки.
Таким чином, ОСОБА_1 незаконно збув, а саме безоплатно передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який останні вжили шляхом куріння з допомогою пристрою виготовленого з пластикової пляшки. Будучи затриманим працівниками Тернопільського РВУ МВС України в Тернопільській області цього ж дня на цьому ж місці близько 20 год. 30 хв., у ОСОБА_1 було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено –канабіс, маса якого у висушеному стані становить 5,69 грама.
В апеляціях:
- захисник засудженого –адвокат ОСОБА_2 просить вирок змінити, ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України виправдати, а кримінальну справу в цій частині закрити, а також звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, оскільки він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії. Вказує на те, що ні досудовим слідством, ні судом не здобуто будь-яких доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, а тому за цими статтями він засуджений безпідставно. Зазначає, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_1 при дачі пояснень перебували в стані наркотичного сп’яніння і останній мав бути забезпечений захисником, однак не був забезпечений ним, чим порушено його право на захист, а тому дані ОСОБА_1 перші свідчення суд повинен був визнати недопустимими. Стверджує, що судом невірно викладені у вироку показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вони давали в судовому засіданні;
- засуджений ОСОБА_1 вказує, що апеляцію адвоката ОСОБА_2 в частині оскарження вироку щодо засудження його –ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.2 ст.315 КК України не підтримує і просить в цій частині не розглядати. Зазначає, що повністю визнає себе винним у злочинах, за які він засуджений, та просить пом’якшити призначене йому покарання за цими статтями і застосувати ст.75 КК України. Вказує, що злочини вчинив вперше, щиро кається, працює, пройшов добровільно курс лікування від наркоманії.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, які підтримали подані апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляцій - без задоволення, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що:
- хоча засуджений ОСОБА_1 і не підтримує апеляцію свого захисника –адвоката ОСОБА_2 і просить її не розглядати, однак остання підлягає розгляду, оскільки відповідно до ч.3 ст.355 КПК України засуджений вправі відкликати апеляцію свого захисника, крім випадків, передбачених частиною першою статті 45 цього Кодексу зокрема, у справах про злочини осіб, які через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист, а ОСОБА_1 є саме такою особою, оскільки згідно висновку спеціальної медичної наркологічної експертної комісії він хворіє канабіноїдною наркоманією і йому рекомендоване лікування від наркоманії (а.с.207);
- апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а апеляція його захисника –адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в апеляціях не оспорюється.
Щодо доводів викладених в апеляції захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не вчиняв злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, які детально проаналізовані та викладені у вироку.
Так, з досліджених судом показань ОСОБА_1 в якості підозрюваного від 25 серпня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 визнавав, що 23 серпня 2010 року запропонував ОСОБА_3 поїхати в лісосмугу с. Петриків, де постійно курили марихуану, та покурити марихуану, пообіцявши, що він безкоштовно пригостить його марихуаною. Оскільки потрібно була машина, то ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 і той приїхав машиною разом із дівчиною і вони вчотирьох поїхали в ліс біля с. Петриків, де знаходився пристрій з двох поліетиленових пляшок для скурювання марихуани. Присутнім він сказав, що має марихуану і пригостить їх марихуаною безкоштовно та запропонував її покурити. Він приготував пристрій, запалив марихуану, натягнув диму в пляшку, після чого спочатку сам вдихнув дим з пляшки, а далі ще двічі повторив вказану процедуру, запаливши марихуану, яку спочатку вжив ОСОБА_3, а після нього ОСОБА_4 В цей час до них підійшли працівники міліції. Так як в руках у ОСОБА_4 був пристрій для скурювання марихуани, то він, ОСОБА_1, зрозумів, що відпиратися немає змісту і пояснив все як було. Працівники міліції в присутності понятих провели огляд місця події, під час якого вилучили пристрій для скурювання марихуани та він добровільно видав працівникам міліції з кишень своїх штанів три паперових згортки з висушеною марихуаною, яку він 20 серпня 2010 року придбав в ОСОБА_8 для власного споживання (а.с.58-61).
Дані покази суд визнав достовірними, оскільки вони підтверджені іншими об’єктивними доказами, які в сукупності спростовують показання ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він не пропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 курити марихуану і не пригощав їх, а останні побачивши, що він викурює марихуану, самі взяли по щіпочці марихуани (коноплі) з паперового згортку, які він залишив на пеньку, та по-черзі - спочатку ОСОБА_3, а потім ОСОБА_4 викурили її за допомогою пристрою для куріння.
Вищенаведені показання ОСОБА_1 в судовому засіданні суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги та визнав їх такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 та ч.2 ст.315 КК України.
Так, із показів свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачається, що 23 серпня 2010 року близько 19 год. вона разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на належному ОСОБА_4 автомобілі “Опель” поїхали в с.Петриків Тернопільського району, де під’їхали до лісу на початку села. Там ОСОБА_1 сказав іти в лісосмугу, що неподалік дороги. Залишивши автомобіль, вони всі зайшли у вказану лісосмугу, де ОСОБА_1 біля одного з пеньків витягнув дві частини поліетиленових пляшок, які як вона зрозуміла той буде використовувати для куріння марихуани. В подальшому останній витягнув із однієї із кишень паперовий згорток із подрібненою речовиною та засипавши її у вказаний пристрій запалив її, натягнув диму в пляшку, спочатку сам вдихнув дим з пляшки, після чого запропонував зробити це їм. Вона одразу ж відмовилась, а ОСОБА_4 взявши з рук ОСОБА_1 згорток з подрібненою речовиною та пристрій для скурювання марихуани також повторив процедуру по викурюванню марихуани за допомогою вищезазначеного пристрою. Чи курив марихуану ОСОБА_3 вона не бачила, оскільки на деякий час відвернулась від хлопців, оскільки до неї хтось передзвонив на мобільний телефон. Також до них підійшов ще один незнайомий їй хлопець, якого вона не знає, який наркотичний засіб не вживав, а лише стояв разом із ними. В цей час до них підійшли працівники міліції, які представившись запитали їх, що вони тут роблять, на що ОСОБА_1 добровільно зізнався в тому, що вони курили марихуану, яку він має з собою та видав працівникам міліції в присутності понятих з кишень своїх штанів три паперових згортки в марихуаною. Жодних коштів за переданий наркотичний засіб ОСОБА_1 не вимагав, а передав його для вживання безкоштовно. ОСОБА_1 сам запропонував безкоштовно покурити належну йому марихуану, з чим одразу ж погодився ОСОБА_4 і як стало відомо їй пізніше марихуану за пропозицією ОСОБА_1 курив і ОСОБА_3 (а.с.317-318).
З показів свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що 23 серпня 2010 року близько 22.00 год. під час огляду в його присутності та присутності іншого понятого працівниками міліції було виявлено та вилучено в лісосмузі с. Петриків дві обрізані пластикові пляшки різної ємності, запхані одна в одну, на одній з яких були помітні нашарування темного кольору. Під час розмови з працівниками міліції ОСОБА_1 в його присутності без будь-якого тиску вказав, що це є пристрій для викурювання марихуани та цього вечора він, маючи з собою марихуану, покуривши її сам, запропонував покурити її своїм друзям, які були з ним, на що останні погодились. Також, на запитання працівників міліції чи є в нього ще наркотичні засоби ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції три паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які витягнув з кишень штанів та пояснив, що це також марихуана і що з одного із згортків вони частково її викурили. Окрім цього ОСОБА_1 пояснив, що марихуану він зберігав для власних потреб, однак коли вони перебували в лісосмузі, вирішив безкоштовно пригостити нею своїх знайомих, які вжили її шляхом куріння. В подальшому виявлені дві частини полімерних пляшок та три паперових згортки з марихуаною працівники міліції помістили в окремі поліетиленові пакети, які були опечатані підписані ним та іншим понятим (а.с.318).
Аналогічні покази дав в судовому засіданні і інший понятий - свідок ОСОБА_10 (а.с.314-315).
З показів свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні слідує, що 23 серпня 2010 року близько 20.30 год. він разом з ОСОБА_6 - оперуповноваженим ВКМСД Тернопільського РВ, під час спільного обходу у лісосмузі біля вул. Зеленої с. Петриків виявили ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які шляхом куріння за допомогою спеціально пристосованого пристрою, виготовленого із двох частин поліетиленових пляшок, вживали наркотичний засіб - марихуану. Під час огляду місця події було виявлено та вилучено в присутності понятих пристрій, за допомогою якого останні викурювали марихуану. ОСОБА_1 признався, що в нього є з собою марихуана та добровільно видав з кишень своїх штанів три паперові згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. В ході розмови ОСОБА_1 пояснив, що вказаний наркотичний засіб належить йому та вони курили марихуану на його пропозицію і він пригостив нею ОСОБА_4 та ОСОБА_3 безкоштовно. Вилучені три згортки з подрібненою речовиною рослинного походження були поміщені в окремий поліетиленовий пакет, який в свою чергу був опечатаний біркою, також був опечатаний та поміщений в окремий поліетиленовий пакет і пристрій, за допомогою якого ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вживали наркотичний засіб (а.с.315).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 ствердив, що 23 серпня 2010 року близько 20 год. 30 хв. під час проведення оперативно-профілактичного відпрацювання місць масового відпочинку в лісосмузі поблизу вул. Зеленої с. Петриків, виявили ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які по черзі вживали наркотичний засіб - марихуану за допомогою спеціально виготовленого пристрою. ОСОБА_1 пояснив, що він разом із друзями курить марихуану, яка належить йому і він пригостив нею своїх друзів безкоштовно та добровільно видав три паперові згортки з подрібненою речовиною рослинного походження.
Відповідно до заключень токсикологічної лабораторії №311, №313, №314 в сечі ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тестом виявлені канабіноїди. Забори проб для тесту взяті 23 серпня 2010 року о 23.35 год. у ОСОБА_1, 23.20 год. у ОСОБА_4 та 23.50 год. у ОСОБА_3 (а.с. 35-37, 40-42).
З проколу добровільної видачі від 23 серпня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 витягнув з кишень своїх штанів та добровільно видав працівникам міліції три паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та пояснив, що дана речовина є наркотичним засобом –марихуаною, яка належить йому особисто (а.с.10-12).
Згідно висновку експерта №2-1547/10 від 30 вересня 2010 року вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження темно-зеленого кольору, яка знаходиться у трьох паперових згортках, має ботанічні ознаки верхівок частин рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і суміш канабіноїдів та є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом. Загальна маса канабісу у висушеному стані становить 5,69 грама (а.с.142-145).
З дослідженого судом протоколу огляду місця події від 23 серпня 2010 року вбачається, що під час проведення даної слідчої дії в лісосмузі поблизу с. Петриків, що знаходиться навпроти вул. Зеленої, було виявлено та вилучено дві обрізані частини пластикових пляшок різної ємкості, поміщених одна в одну, на одній із яких виявлено нашарування речовини коричневого кольору (а.с.8-9).
Відповідно висновку експерта №2-1594/10 від 30 вересня 2010 року залишки речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору, які містяться на внутрішній поверхні двох полімерних пляшок, що вилучені під час огляду місця події 23 серпня 2010 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною). Встановити кількість канабісу не виявляється можливим по причині її слідових кількостей на предметі-носії (а.с.149-151).
Щодо доводів захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 в апеляції про те, що ОСОБА_1 не збував наркотичні засоби ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та не схиляв їх до вживання наркотичних засобів, то вони спростовуються показаннями ОСОБА_1 в якості підозрюваного, дослідженими судом показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним під час досудового слідства 28 серпня 2010 року (а.с.68-71) та правдивість яких він підтвердив при додатковому допиті в якості свідка 2 вересня 2010 року (а.с.92-93), а також дослідженими судом показаннями свідка ОСОБА_3, даними ним під час досудового слідства 28 серпня 2010 року (а.с.63-67), в яких вони стверджували, що ОСОБА_1 сказав їм, що має марихуану та запропонував її покурити, при цьому пояснив, що пригостить їх марихуаною безкоштовно. ОСОБА_1 запалив марихуану в спеціально приготовленому пристрої з двох вставлених одна в одну полімерних пляшок, натягнув диму в пляшку та вдихав його, далі він повторив цю процедуру двічі, а саме запалював марихуану, яку по черзі вжили вони - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В цей час до них підійшли працівники міліції. ОСОБА_1 зізнався, що при ньому є марихуана та витягнув з кишень своїх штанів три паперових згортки з висушеною марихуаною та передав працівникам міліції.
Суд обґрунтовано визнав дані показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 достовірними, оскільки вони підтверджені іншими об’єктивними доказами, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10
Посилання в апеляції захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2, що суд не вправі був брати до уваги первинні показання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони перебували на той час в стані наркотичного сп’яніння, є безпідставними, оскільки забори проб для тесту на стан наркотичного сп’яніння у них були взяті 23 серпня 2010 року і саме станом на 23 серпня 2010 року згідно заключення токсикологічної лабораторії у них в сечі були виявлені канабіноїди, а показання, на які зіслався суд у вироку, ОСОБА_1 давав 25 серпня 2010 року, свідок ОСОБА_4 - 28 серпня та 2 вересня 2010 року, а свідок ОСОБА_3 –28 серпня 2010 року. Тому викладене в апеляції твердження про те, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп’яніння, не був забезпечений захисником, а тому його перші свідчення повинні бути визнані судом недопустимими і не служити доказом його вини, є надуманими, оскільки на момент дачі показань в якості підозрюваного 25 серпня 2010 року ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп’яніння.
Необґрунтованими також є посилання в апеляції захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 на те, що судом невірно викладені у вироку показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вони давали в судовому засіданні, оскільки викладені у вироку показання показання цих свідків відповідають їх поясненням, відображеним в протоколі судового засідання.
Відповідно роз’яснень викладених в п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №16) “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів (стаття 315 КК) потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз (пропозицію, умовляння, пораду, переконування тощо). Відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити.
Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікуються за частиною 2 статті 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним умислом винного і вчинялись, як правило, в одному й тому ж місці без значного розриву в часі.
Якщо особа, яка схиляла когось до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, збувала ці засоби, речовини споживачеві або брала участь у їх викраденні, незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтею 315 і відповідно статтею 307, або статтею 308, або статтею 309 КК.
Оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджували той факт, що ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вжити наркотичний засіб - марихуану (канабіс) та надав для цього марихуану, яку приніс з собою, сам особисто засипав її в спеціально приготовлений пристрій для викурювання, запалював та надавав даний наркотичний засіб для вживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом куріння з використанням спеціально приготовленого пристрою з двох полімерних пляшок, тому суд обґрунтовано визнав його винним в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу і схилянні до вживання наркотичних засобів, вчиненому щодо двох осіб та вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України. Також обґрунтовано визнав суд винним ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту та правильно кваліфікував його за ч.1 ст.309 КК України, оскільки як визнає сам засуджений він 20 серпня 2010 року близько 19 год. поблизу магазину “Світанок” в м. Тернополі по вул. Симоненка в невстановленої слідством особи незаконно придбав три паперові згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом, зберігав його при собі без мети збуту та перевіз громадським транспортом з м. Тернополя в с. Петриків Тернопільського району до місця свого проживання.
З врахуванням наведеного підстав для задоволення апеляції захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 немає.
В той же час, апеляцію засудженого ОСОБА_1 слід задовольнити частково та пом’якшити йому покарання.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення, яке б сприяло запобіганню вчиненню нею нових злочинів.
Суд першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином не виконав та в повній мірі не врахував пом’якшуючі обставини та дані щодо особи винного і призначив ОСОБА_1, на думку колегії суддів, за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України надто суворе покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, є особою молодого віку, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії (а.с.299), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочини вчинив вперше, працює, в судовому засіданні визнав свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а в апеляції зазначив, що повністю визнає себе винним за всіма статтями, за якими засуджений, та розкаюється у вчиненому.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне пом’якшити призначене судом ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, застосувавши ст.69 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника засудженого –адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 травня 2011 року стосовно ОСОБА_1 змінити –пом’якшити йому покарання за ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України з застосуванням ст.69 КК України і вважати його засудженими за:
- ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- ч.2 ст.315 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч.1 ст.309 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Т.М. Римар