Справа № 11-353/11Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б.
Категорія - ч.1 ст.366, ч.1 ст. 364 КК України Доповідач - Галіян Л.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Галіян Л.Є.
Суддів - Коструби Г. І., Крукевича М. Н.,
з участю прокурора –Зозулі І.І.
захисника –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Підволочиського району на постанову Підволочиського районного суду від 16 серпня 2011 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого головою фермерського господарства «Опілля», раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, направлена прокурору сел. Підволочиська Тернопільської області для організації провадження досудового слідства.
Як зазначено у постанові суду, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів за наступних обставин:
Знаючи, що згідно ст. 3 Закону України “Про фермерське господарство” членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства, а також згідно ст. 13 Закону України “Про фермерське господарство” члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), а також, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, знаючи, що ОСОБА_3 не має наміру ставати членом ФГ “Опілля” та не має наміру об’єднуватися із іншими особами для ведення фермерського господарства, вирішив безпідставно незаконно включити до складу членів ФГ “Опілля” ОСОБА_3 з метою подальшої незаконної приватизації на його ім’я земельної ділянки, наданої у постійне користування ФГ “Опілля” для подальшого безперешкодного використання вказаної земельної ділянки під час здійснення господарської діяльності.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_3 та у своїх власних інтересах, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у листопаді 2004 року особисто склав, 30 листопада 2004 року особисто затвердив як голова ФГ “Опілля” та 30 листопада 2004 року подав державному реєстратору Підволочиської райдержадміністрації доповнення до статуту ФГ “Опілля”, а саме нову редакцію пункту 1.1. розділу 1 Загальні положення статуту ФГ “Опілля”, ввівши до складу членів цього фермерського господарства ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, в яку умисно вніс завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 є членом ФГ «Опілля», незважаючи на те, що ОСОБА_3 не мав наміру здійснювати та не здійснював спільне ведення фермерського господарства, оскільки з 16.02.1998 р. по 01.11.2005 р. постійно працював у ПП “Хлібороб”, з 22.11.2005 р. по 06.11.2006 р. перебував на обліку у Підволочиському районному центрі зайнятості як безробітний, з 01.07.2007 р. по 31.08.2007 р. працював у ТОВ “Агрофірма Нива”, а з 15.03.2008 р. по 15.04.2008 р. у Супранівській сільській раді.
01 грудня 2004 року державним реєстратором Підволочиської райдержадміністрації проведено державну реєстрацію вказаних змін до установчих документів ФГ “Опілля”.
Після цього, голова ФГ “Опілля” ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ОСОБА_3 та у своїх власних інтересах, з метою одержання ОСОБА_3 безоплатно у власність земельної ділянки із земель, наданих у постійне користування ФГ “Опілля”, з метою незаконної приватизації земельної ділянки наданої йому у постійне користування, 14 жовтня 2008 року подав у Підволочиську райдержадміністрацію проект землеустрою щодо відведення земель ФГ “Опілля” на території Супранівської сільської ради за межами населеного пункту для передачі їх у власність членам фермерського господарства разом із статутом ФГ “Опілля”, в якому містилися недостовірні дані щодо членів цього фермерського господарства та заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земель ФГ “Опілля” на території Супранівської сільської ради (с. Коршилівка) Підволочиського району для передачі їх у власність членам фермерського господарства, в яку умисно вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 є членом ФГ “Опілля”, незважаючи на те, що ОСОБА_3 не мав наміру здійснювати та не здійснював спільне ведення фермерського господарства, а також власноручно підробив підпис від імені ОСОБА_3Р.у даній заяві.
На підставі поданих ОСОБА_2 документів, 31 жовтня 2008 року розпорядженням голови Підволочиської райдержадміністрації № 732 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земель ФГ “Опілля” на території Супранівської сільської ради за межами населеного пункту для передачі їх у власність членам фермерського господарства та передано у власність членам ФГ “Опілля” для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 25 га ріллі із земель ФГ “Опілля”, в тому числі ОСОБА_3 3 –5,45 га.
07 лютого 2009 року ОСОБА_3, на підставі поданих ОСОБА_2 завідомо неправдивих документів, одержав Державний акт серії ЯЗ № 059473 на право власності на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 5,45 га, вартістю 40052,13 грн., внаслідок чого охоронюваним законом державним інтересам спричинено збитки на суму 40052,13 гривень, що в 155,54 разів перевищує податкову соціальну пільгу, встановлену у 2009 році, тобто являється істотною шкодою.
Зазначені дії ОСОБА_2 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 364 КК України.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зазначив, що органами досудового слідства не дотримано вимог закону та допущена неповнота досудового слідства, які перешкоджають суду повно, всебічно та об’єктивно розглянути справу, встановити істину по справі, та не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки для їх усунення потрібні слідчі дії, спрямовані на збирання нових доказів та провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливо з дотриманням специфіки процесуальної форми судового розгляду. Зазначено, що органами досудового слідства порушено права підсудного на захист, зокрема пред'явлення не конкретного та неповного обвинувачення, що суперечить вимогам ст. 132 КК України, також не у повній мірі розкрита об'єктивна сторона та суб'єктивна сторона злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Що стосується обвинувачення підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України, то суд вважає, що органами досудового слідства неповно досліджено предмет вчинення злочину службового підроблення.
В апеляції та доповненні до неї помічник прокурора Підволочиського району просить скасувати постанову суду в частині направлення справи прокурору для доручення проведення досудового слідства і направити справу в суд першої інстанції на новий судовий розгляд. Посилається на відсутність мотивів та підстав, з яких суддя вважає необхідним провадження по справі досудового слідства, зокрема зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачення пред'явлене у відповідності до вимог ст. 132 КПК України, а склад злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_2 розкритий повністю.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції та просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які просять постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Так, згідно вимог ст. 281 КПК України та роз'яснень, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, зокрема:
Як на підставу повернення справи на додаткове розслідування суд вказав у постанові , що органами досудового слідства не у повній мірі розкрита об’єктивна сторона злочину передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, зокрема суду незрозуміло з яких підстав орган досудового слідства дійшов висновку та на підставі котрих даних, про те, що підсудний ОСОБА_2 будучи головою ФГ “Опілля” використовував своє службове становище, а також, які саме дії суперечить інтересам служби та незрозуміло у чому це проявляється.
Також судом у постанові зазначено, що як убачається зі змісту обвинувачення за ч.1 ст. 364 КК України підсудний ОСОБА_2 умисно вніс завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 є членом ФГ “Опілля”, незважаючи на те, що він не мав наміру здійснювати та не здійснював ведення фермерського господарства, оскільки перебував на обліку у Підволочиському центрі зайнятості як безробітний.
При цьому суду першої інстанції незрозуміло в чому проявляється внесення завідомо неправдивих даних підсудного ОСОБА_2 та яких саме, так як в дійсності ОСОБА_3 був введений до складу членів ФГ “Опілля”, після чого і подані відомості державному реєстратору Підволочиської райдержадміністрації, які були достовірними. Також з обвинувального висновку не вбачається, а в судовому засіданні не встановлено, на підставі чого член фермерського господарства ОСОБА_3 не може бути членом цього господарства і одночасно перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітний, не з’ясовано, чи зобов’язаний був підсудний ОСОБА_2 перевіряти відомості про наявність того, чи працевлаштований ОСОБА_3 чи ні перед тим, як ввести його у склад членів фермерського господарства та не встановлено на підставі якої норми закону.
Що стосується пред’явленого обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366 КК України, то суд першої інстанції вважає, що органами досудового слідства неповно досліджено предмет вчинення злочину службового підроблення, оскільки ним є лише офіційний документ, який повинен відповідати низці ознак. Разом з тим, як убачається з матеріалів кримінальної справи, заява про затвердження проекту землеустрою подана головою фермерського господарства “Опілля” ним особисто, поставлено підпис та печатку господарства, а нижче розміщені підписи членів господарства, проте органами досудового слідства не досліджено чи вказані підписи членів господарства узагалі потрібні для затвердження проекту землеустрою, чи достатньо лише підпису та печатки голови ФГ “Опілля”, а також неналежним чином мотивовано об’єкт злочину службового підроблення незрозуміло та не достатньо обґрунтовано на підставі чого, орган досудового слідства дійшов висновку про статус даного документа як офіційного.
Усі наведені вище судом першої інстанції підстави повернення справи на додаткове розслідування колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки усі ці питання суд зобов’язаний був самостійно ретельно дослідити, дати юридичну оцінку усім наявним в матеріалах справи доказам та на підставі повно та всебічного дослідження справи прийняти з даного приводу відповідне рішення.
Також, як на підставу повернення справи для проведення додаткового розслідування суд першої інстанції зазначає те, що органами досудового слідства не наведено переконливих доказів та не конкретизовано в чому полягає мотив підсудного ОСОБА_2 у скоєнні даного злочину та незрозуміло в чиїх інтересах підсудній діяв, який був його особистий інтерес та інтерес члена фермерського господарства ОСОБА_3.
Такі посилання суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи, зокрема, як убачається з пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення органом досудового слідства в повній мірі розкритий мотив злочину та інтерес його та третьої особи.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що справа повернута на додаткове розслідування з надуманих та необґрунтованих підстав, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу помічника прокурора Підволочиського району задовольнити.
Постанову Підволочиського районного суду від 16 серпня 2011 року –скасувати, а справу направити на новий судовий розгляду в той же суд.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Є. Галіян