Справа № 11-349/11Головуючий у 1-й інстанції Баран Е.М.
Категорія - ч.1 ст.115 КК України Доповідач - Галіян Л.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Галіян Л.Є.
Суддів - Коструби Г. І., Крукевича М. Н.,
з участю сторін - прокурора – Зозулі І.І.
захисника — ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Гусятинського районного суду від 8 серпня 2011 року , -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, з освітою неповною середньою, пенсіонер, раніше не судимий;
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання зараховано з 22 січня 2011 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній —тримання під вартою.
Цивільний позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 2 149 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 2 892,02 грн. судових витрат.
Долю речових доказів по справі вирішено в порядку ст. 81 КК України.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 21 січня 2011 року близько 20.00 год. знаходився за місцем проживання в кімнаті житлового будинку, що належить його дружині ОСОБА_5 по АДРЕСА_2. В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, з побутових причин виник конфлікт що переріс у шарпанину, під час якої остання почала виганяти ОСОБА_3 з свого будинку, дряпати нігтями рук по шиї та виштовхувати руками з кімнати, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Відчувши біль від отриманих легких тілесних ушкоджень та розлютившись поведінкою та діями дружини ОСОБА_3, з метою заподіяння смерті схопив в ліву руку з тумби з-під телевізора побутові ножиці із зведеними браншами та ними умисно наніс ОСОБА_5 удар в життєво важливий орган, а саме в праву нижню частину шиї, внаслідок чого заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення шиї з пошкодженням загальної сонної артерії, яке ускладнилось масивною зовнішньою крововтратою, від чого наступила її смерть.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом при розгляді справи було грубо порушено вимоги ст. 22 КПК України, зокрема не було перевірено всіх обставин, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. На судовому слідстві не було всебічно досліджено всіх обставин справи, їх сторін, реально існуючих між ними зв'язків і взаємозалежностей. Крім того, не дотримано вимог ч. 3 ст. 27 Конституції України, та ст. 36 КК України, згідно яких кожна особа має право на необхідну оборону.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування засудженого —ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, аналіз яким суд дав у вироку, і є обґрунтованим, а доводи засудженого в апеляційній скарзі і в поясненнях в суді апеляційної інстанції, що він інкримінованого йому злочину не вчиняв, є безпідставними з таких міркувань.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 впродовж досудового слідства вину свою визнавав повністю та показав, що 21 січня 2011 року близько 20 год., перебуваючи за місцем проживання в кімнаті житлового будинку, що належить його дружині ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 між ним та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, з побутових причин виник конфлікт що переріс у шарпанину, під час якої остання почала виганяти ОСОБА_3 з свого будинку, дряпати нігтями рук по шиї та виштовхувати руками з кімнати, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Відчувши біль від отриманих легких тілесних ушкоджень та розлютившись поведінкою та діями дружини ОСОБА_3, з метою заподіяння смерті схопив в ліву руку з тумби з-під телевізора побутові ножиці із зведеними браншами та ними умисно наніс ОСОБА_5 удар в праву нижню частину шиї. При цьому металева частина ножиців залізла в тіло дружини приблизно на 4 см. Далі він витягнув ножиці з тіла та з рани почала йти кров. Ножиці він кинув з руки на підлогу кімнати. Злякавшись того, що трапилось він вийшов з будинку та пішов до своєї сестри.(т.1 а.с. 76-78, т.2 а.с. 189-191).
Такі покази ОСОБА_3, дані ним на досудовому слідстві, колегія суддів вважає правдивими, що об’єктивно підтверджуються наступними доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку, а саме:
Так, 22 січня 2011 року, при проведенні відтворення обстановки та обставин події із використанням відеозапису, ОСОБА_3 в присутності адвоката ОСОБА_1, на місці показав, де саме він взяв ножиці та яким чином наніс ними удар ОСОБА_5
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №13 від 16.02.2011 року встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від проникаючого поранення шиї, що супроводжувалось ушкодженням правої загальної сонної артерії, яка ускладнилась масивною зовнішньою крововтратою та за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Проникаюче поранення шиї спричинене колючою дією ножиць при зведених браншах, що підтверджується наявністю на передній поверхні шиї щілиноподібної рани, з рівними не зсадженими, дещо крововиливними краями, одним загостреним та другим заокругленим кінцями, що ведуть в раневий канал з гладкими стінками, що проникає через м'які тканини шиї, через праву загальну сонну артерію до 7-го шийного хребця (т.2 а.с.3-26).
Також, згідно висновків судово-медичних експертиз №22 від 23.02.2011 року; № 54, 145, 58; № 59 від 22.02.2011 року; № 20 від 24.02.2011 року встановлено, що на поверхні ножиць, які вилучені з будинку ОСОБА_5, підодіальнику, простирадлі, вирізках із штор, фрагментах доріжки; на одязі ОСОБА_3, а саме, на спортивних штанах, фуфайці, верхній сорочці, тенісці; на згортках газети, які вилучені з будинку ОСОБА_5; на зіскобах з рук та ніг ОСОБА_3 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 130-135; т. 2 а.с. 37-40; т. 2 а.с. 100-102; т. 2 а.с. 140-142).
Крім цього вина ОСОБА_3 у вчиненні ним даного злочину підтверджується показами свідків, які між собою повністю узгоджуються, зокрема:
- свідок ОСОБА_6 вказала, що 21.01.2011 року вночі точного часу не пам'ятає, до неї в господарство прийшов її рідний брат ОСОБА_3, який сказав, що переночує в неї, бо побив свою дружину ОСОБА_5 Він ліг спати на ліжко не роздіваючись, та не спав, через деякий час піднявся та пішов до своєї дочки ОСОБА_7.( т.2 а.с.270).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.01.2011 року в господарстві ОСОБА_6, де в літній кухні на ліжку, на якому лежав ОСОБА_3, виявлено на підодіяльнику та простирадлі сліди крові. (т. 1 а.с. 64).;
- свідок ОСОБА_7 вказала, що 22.01.2011 року близько 07 год. 40 хв. до неї додому прийшов її батько ОСОБА_3, який був дуже схвильований та сказав: «ОСОБА_5 вже не має, вона стекла кров'ю!». Тоді вона почала розпитувати його деталі і батько розповів, що 21.01.2011 року вечором вони разом ОСОБА_5 перебували в будинку останньої та знов конфліктували через гроші, які він позичив синові ОСОБА_5, сварка переросла в бійку. Коли вона побачила, що в батька подряпана шия та злякавшись його слів, подзвонила до сусідки ОСОБА_5 - ОСОБА_8 і попросила її піти в будинок та подивитись що там трапилось. Через деякий час ще раз зателефонувавши, ОСОБА_8 їй повідомила, що ОСОБА_5 лежить у кімнаті будинку мертва та викликано міліцію. Через пів години приїхали працівники міліції та забрали батька в сільську раду. Батько ще розповів, що ночував в рідної сестри ОСОБА_6 (т.1 а.с. 99-100; т.2 а.с. 270);
- свідок ОСОБА_8 пояснила, що проживає по сусідству із будинком ОСОБА_5 та 22.01.2011 року близько 08 год. до неї подзвонила ОСОБА_7 та попросила піти у будинок ОСОБА_5 та подивитися, що там трапилося, оскільки її батько ОСОБА_3 дуже схвильований та щось не те говорить. Після цього вона підійшла до господарства ОСОБА_5 і почала кликати останню, але з будинку ніхто не відповідав і не виходив, тому вона викликала ДІМ ОСОБА_9, який з'ясував, що ОСОБА_5 лежить в кімнаті будинку без ознак життя. Про це вона повідомила ОСОБА_7.(т.1 а.с.110-111, т.2 а.с.270).
Таким чином, аналізуючи викладені вище докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, оскільки останній усвідомлюючи значення своїх дій, бажав настання таких наслідків, як заподіяння смерті ОСОБА_5, про що також свідчать послідовні його дії, а тому кваліфікація дій ОСОБА_3 за вказаною статтею є вірною.
При цьому, посилання ОСОБА_3 під час судового слідства та в апеляційній скарзі на те, що тілесні ушкодження він наніс потерпілій ОСОБА_5 обороняючись від її нападу, а дані ним покази на досудовому слідстві він дав будучи схвильованим та не міг згадати усіх деталей події, колегія суддів вважає, що такі є неправдивими, та дані з метою уникнення ним кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, що також вірно було критично оцінено судом першої інстанції.
Так, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, слід враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я) та інші обставини.
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник конфлікт, який тривав відповідний проміжок часу до вбивства останньої, під час якого потерпіла дряпала руками ОСОБА_3.
Крім цього, при судово-токсикологічному дослідженні крові із трупа ОСОБА_5 знайдено етиловий спирт в кількості 2,94 %о (проміллє), що свідчить про те, що потерпіла перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.3-26), що спростовує посилання ОСОБА_3 на те, що під час конфлікту, що передував вбивству, потерпіла застосовувала до нього таку фізичну силу, якій він би не міг чинити опору, тобто не міг би здійснювати допустиму оборону.
Також не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_3 на те, що потерпіла наносячи йому тілесні ушкодження, стиснула його шию так, що він втратив свідомість та разом із нею впав на підлогу, внаслідок чого, останній було спричинено дане тілесне ушкодження ножицями, які в той момент він тримав у руках.
Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 36 від 22.01.2011 року, в ОСОБА_3 під час освідування виявленні тілесні ушкодження у вигляді садна на правій китиці, садна на лівій китиці, семи саден на шиї зліва, восьми саден на шиї справа та одного синця в ділянці лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; не виключається утворення саден на шиї від дії нігтів людини (т. 2 а.с.30-31).
Таким чином, на шиї ОСОБА_3 не виявлено будь-яких характерних ознак душіння, а наявні лише легкі тілесні ушкодження спричинені нігтями.
Крім того, даючи на досудовому слідстві свої пояснення з приводу вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у присутності свого захисника послідовно вказував на усі деталі його вчинення, які були відомі лише йому одному, зокрема щодо обставин, механізму та особливостей нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5, зокрема і те, що він є лівша, що вбачається також із протоколу огляду місця події (т.1 а.с.6-61); протоколу відтворення обстановки та обставин події і фототаблиці до нього (т.1 а.с. 82-90) та об’єктивно підтверджується вищезазначеними зібраними у справі доказами та яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку.
Що ж стосується призначеної міри покарання ОСОБА_3, то суд першої інстанції її призначив правильно, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, так як вона відповідає вчиненому злочину та особі засудженого, необхідна для його виправлення та попередження нових злочинів, що у вироку судом достатньо мотивовано й засудженим та його захисником не оскаржується в апеляції.
Керуючись наведеним, колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим та будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Гусятинського районного суду від 8 серпня 2011 року щодо нього - без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Є. Галіян