Справа №2-417/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф.,  при секретарі Москвіті Н.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2007 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Новопавлівської сільської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування позову останній зазначив,  що ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_2. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді грошових вкладів в Ощадбанку № 2992/079 м.  Павлоград Дніпропетровської області на суму 2779 грн. З 5 коп.,  у філії № 3012/021 Ощадбанку Покровського відділення в с Новопавлівка Межівського району в сумі 26347 грн. 65 коп.3 відсотками,  а також земельна ділянка площею 5, 93 га та згідно державного акту на право приватної власності на землю вартістю 54669 грн.,  яка розташована на території Новопавлівської сільської ради Межівського району. Земельна ділянка не обтяжена,  не обмежена.

16 вересня 1999 року ОСОБА_2 зробив на його користь заповіт на майно. Даний заповіт не змінювався і не відмінявся.

ОСОБА_2,  він та його дружина фактично мешкали разом,  так як доглядали за ним,  а після смерті поховали за власні кошти. Документи на майно померлого знаходять в нього,  тому спадщину він фактично прийняв.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд,  вислухавши сторони,  перевіривши зібрані по справі докази,  вважає,  що позов підлягає задоволенню.

Дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_2,  що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть.

16 вересня 1999 року ОСОБА_2 склав заповіт,  яким заповів все своє майно,  де б воно не було і з чого б не складалось,  і взагалі,  все те,  що йому належатиме на день смерті,  ОСОБА_1,  що підтверджується ксерокопією заповіту.

Ксерокопією державного акта на право приватної власності на землю,  ксерокопіями ощадних книжок підтверджується,  що померлий являється власником вищевказаного майна.

У відповідності  ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців,  який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3  ст.  1272 ЦК України за позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1  ст.  1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб,  незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних,  родинних відносин,  а також інших учасників цивільних відносин.

Суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для прийняття спадщини та визнати за ним право власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  209,  212,  214-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовільнити повністю. Визнати за ОСОБА_1право власності на спадкове майно у вигляді: державного акта на право приватної власності на землю,  виданий Межівською районною державною адміністрацією 25 грудня 2003 року,  площею 5, 930 га,  вартістю 54669 грн,  яка розташована на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області; на грошовий вклад з відсотками на рахунку № НОМЕР_1 в Ощадбанку № 2992/079 м.  Павлоград Дніпропетровської області; на грошові вклади у філії № 3012/021 Покровського відділення Ощадбанку в с Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області - рахунок № НОМЕР_2 та рахунок № НОМЕР_3 з відсотками,  зареєстровані на ім'я ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.