ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 року          м.Дніпро         Справа №  904/2160/22

Центральний  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:  Верхогляд Т.А. (доповідач)                                                

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін у судове засідання не зявились

розглянувши апеляційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 року у справі №904/2160/22 (суддя Колісник І.І.)

за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 295, м. Дніпро

до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, м. Дніпро

про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення,-

за зустрічним позовом Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", м. Дніпро

до Житлово-будівельного кооперативу № 295, м. Дніпро

про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 у даній справі в задоволенні первісного позову відмовлено.

          Зустрічний позов задоволено повністю.

          Скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 62109943 від 07.12.2021  на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40. приміщення № 595, форма власності приватна, розмір частки: 1/1 за Житлово-будівельним кооперативом № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) та припинено право власності Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, приміщення № 595.

          Скасовано рішення Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріальної округу Стаднік Ірини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62109554 від 07.12.2021 р. на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40. приміщення № 596, форма власності приватна, розмір частки: 1/1 за Житлово-будівельним кооперативом № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) та припинено право власності Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська. буд. 40, приміщення № 596.

          Скасовано рішення Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62110407 від 07.12.2021 р. на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, приміщення № 594, форма власності приватна, розмір частки: 1/1 за Житлово-будівельним кооперативом № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) та припинено право власності Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, приміщення № 594.

          Скасовано рішення Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62120434 від 08.12.2021, на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, приміщення № 597, форма власності приватна, розмір частки: 1/1 за Житлово-будівельним кооперативом № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) та припинити право власності Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, приміщення № 597.

          Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 23068638) на користь Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №14" (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, ідентифікаційний код 02215963) судовий збір в сумі 9 924 грн.

          Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 у справі № 904/2160/22 скасовано.

          Ухвалено у справі нове рішення.

          Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу № 295 задоволено.

          Зобов`язано Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" (код ЄДРПОУ 02215963) звільнити нежитлові приміщення № 139 (нова нумерація 594), № 140 (нова нумерація 595), № 141 (нова нумерація 596), № 142 (нова нумерація 597) (далі також - спірні нежитлові приміщення), які розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, 40 в м. Дніпрі та перебувають у власності Житлово - будівельного кооперативу № 295 (код ЄДРПОУ 23068638).

          У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

          Стягнуто з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" ( код ЄДРПОУ 02215963, вул. Велика Діївська, буд. 40, м. Дніпро, 49000) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, код ЄДРПОУ 23068638) судовий збір за розгляд первісного позову у розмірі 2 481,00 грн та судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 18 607,50 грн.

           13.07.2023 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду видано наказ.

          Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 касаційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі №904/2160/22 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 904/2160/22.

          Згідно з постановою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.2023 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 про зобов`язання Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" звільнити нежитлові приміщення № 139 (нова нумерація 594), №140 (нова нумерація 595), № 141 (нова нумерація 596), №142 (нова нумерація 597), які розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, 40 у м. Дніпрі та перебувають у власності Житлово-будівельного кооперативу № 295 (код ЄДРПОУ 23068638).

          За текстом постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

     23.11.2023 року Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" звернувся до господарського суду з клопотанням про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі №904/2160/22 до набрання чинності рішенням у справі№904/5221/23 за позовом Дніпровської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу № 295, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. Відстрочити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі № 904/2160/22 на строк 6 місяців.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 року, у задоволенні клопотання про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі № 904/2160/22 відмовлено (а.с. 244 - 247 т. 3; а.с. 73 - 77 т. 4).

     08.08.2024 року Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" вдруге звернувся до господарського суду з клопотанням про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі № 904/2160/22 до набрання чинності рішенням у справі № 904/5221/23.

          Обгрунтовуючи подане клопотання, заявник зазначав, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 року у справі №904/5221/23 відмовлено у позові Дніпровської міської ради про визнання за нею права власності на спірні нежитлові приміщення;

- Дніпровською міською радою подано апеляційну скаргу на указане рішення суду; розгляд справи призначено судом апеляційної інстанції на 05.11.2024 року;

- рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2023 року у справі №904/2414/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1297/5 від 11.04.2023 року "Про задоволення скарги" в частині пункту 2 щодо скасування рішень від 07.12.2021 року №№ 62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 року №62120434, прийнятих приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік І.Л.; на даний час Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради та Дніпровською міською радою готується касаційна скарга.

          Підсумовуючи, заявник зазначав, що на цей час наявні спори щодо права власності на спірні нежитлові приміщення і у разі визнання права власності на них за Дніпровською міською радою відпаде необхідність виселення Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа№ 14".

          Крім того, заявник вказував, що у спірних нежитлових приміщеннях він перебуває на підставі чинних розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.07.1983 року № 206р та рішення виконкому від 17.04.1998№544.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 року у даній справі у задоволенні клопотання Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі № 904/2160/22 до набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5221/23 відмовлено.

          Ухвала мотивована тим, що правові підстави для надання відстрочки виконання судового рішення відсутні.

          Не погодившись з ухвалою суду, Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

          Вказує, що оскаржувана ним ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, судом повно та всебічно не досліджено обставини справи, а в ухвалі суду наводяться лише доводи стягувача без належних висновків щодо правовідносин.

          Вважає, що заявник перебуває у приміщенні на законних підставах, на теперішній час наявні спори щодо права власності на спірні нежитлові приміщення між Дніпровською міською радою та ЖБК № 295.

          У разі винесення судових рішень на користь боржника, визнання за Дніпровською міською радою права власності на спірні нежитлові приміщення, необхідність виселення міського комунального закладу культури " Дніпровська дитяча музична школа № 14" Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради відпаде, а боржник матиме можливість звернутися до суду, що видав виконавчий документ, із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

          Враховуючи викладене, вважає, що на теперішній час існує винятковий випадок, який дає підстави для відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року у справі № 904/2160/22 до набрання чинності рішення у справі № 904/5221/23.

          Апелянт просить апеляційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/2160/22 задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, клопотання заявника задовольнити.

          У відзиві на апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив № 295  вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, а судове рішення від 19.08.2024 - законним. Просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

          Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни та Державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брагінець Руслани Русланівни відзив на апеляційну скаргу не надали.

          Відповідно до  частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

          В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

          Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

          Частинами третьою - п`ятою статті 331 цього Кодексу передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

          Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

- ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

          Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

      Отже, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

          Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

          Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

          Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

          За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

          Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

          Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

          Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

          Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

          Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11- рп/2012).

          Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

          Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

          Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

          За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

          За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

          Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваної ухвали про те, що звертаючись із клопотанням про відстрочку виконання рішення суду, боржник жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, суду не надав, як не надав і доказів реального намагання виконати судове рішення.

          Посилання заявника на існування судових спорів щодо спірних нежитлових приміщень за позовом та за участю Дніпровської міської ради у справах № 904/5221/23, 904/2414/23 не є такою обставиною, оскільки правовідносини між Житлово-будівельним кооперативом № 295 та Міським комунальним закладом культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" стосуються орендних правовідносин та підстав для користування орендарем - музичною школою спірними приміщеннями після закінчення договору оренди, на що акцентував свою увагу Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 року у справі №904/2160/22.

          Також заявлене клопотання про відстрочення судового рішення перевищує передбачений частиною п`ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України один рік з дня ухвалення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року.

          Безпідставне надання бажаної для заявника відстрочки, тим більше на строк, що не відповідає вимогам закону, без належного обґрунтування, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушить основи судового рішення, позбавить стягувача можливості у повній мірі захистити свої права, негативно вплине на авторитет судового рішення та судової влади, у зв`язку з чим така відстрочка виконання судового рішення суду не може бути законною та справедливою.

          Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що правові підстави для надання відстрочки виконання судового рішення відсутні.

          Доводи оскаржуваної ухвали скаржник не спростував. За змістом апеляційної скарги такі доводи ним не зазначаються. Обґрунтування апеляційної скарги та подане апелянтом клопотання про відстрочення виконання судового рішення не вказують на існування обставин неможливості виконання судового рішення.

          Відповідно до пункту  5 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі має бути зазначено, в тому числі, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

          Частина 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

          Так, в поданій апеляційній скарзі відсутні доводи неправильної оцінки судом обставин справи, в апеляційній скарзі апелянтом не наводяться нові обставини або нові докази, які мають бути враховані судом апеляційної інстанції, жодних обґрунтованих та вагомих аргументів про порушення місцевим судом норм процесуального права апеляційна скарга також не містить,

          Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування та задоволення клопотання апелянта відсутні.

          Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення і витрати зі сплати судового збору за її розгляд покласти на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -          

                                                                                                              ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 року у справі №904/2160/22  залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

          Повний текст складено 29.04.2025 року.

          Головуючий суддя                                                            Т.А. Верхогляд   

          Суддя                                                                                   А.Є. Чередко  

          Суддя                                                                                   Ю.Б. Парусніков