ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 рокуСправа №640/17877/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Анабуд» до Головного управління ДПС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року представник приватного підприємства «Анабуд» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:

скасувати податкове повідомлення-рішення №0365401213 від 06.05.2019 року про сплату 78 575,27 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт №6022/26-15-12-13-20 від 14.03.2019 року.

У ході перевірки встановлені порушення пункту 50.1 статті 50, пунктів 57.1, 57.3 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у м.Києві відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу (за затримку до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання) винесено податкове повідомлення-рішення №0365401213 від 06.05.2019 року в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (794 787,70 грн. х 10%) на суму 78 575,27 грн.

Приватне підприємство «Анабуд» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення №0365401213 від 06.05.2019 року про сплату 78 575,27 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій, оскільки у звітному періоді з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року підприємством не був сформований податковий кредит, а податкові зобов`язання були сплачені своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується поданими деклараціями від 20.07.2018 та від 18.08.2018 і сплатою зобов`язань у відповідний період,  у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17877/19 без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 листопада 2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДФС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву вх.№119578/19, в якому відповідач з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Кодексу сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Головним управлінням ДФС у м.Києві проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету (акт перевірки 14.03.2019 №6022/26-15-12-13-20).

Як свідчать матеріали справи, на підставі даних інтегрованої картки платника податків встановлено порушення вимог Податкового кодексу України ПП «Анабуд» - несвоєчасно сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 794787,70 грн. із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно на момент погашення в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу, ГУ ДФС у м. Києві винесено ППР від 06.05.2019 №0365401213 на суму 79 478,77 грн. в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (794 787,70 грн. х 10%).

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Анабуд».

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, адміністративну справу №640/17877/19 передано на розгляд судді Олійнику В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року прийнято до провадження справу №640/17877/19 за позовом приватного підприємства «Анабуд» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування  податкового повідомлення-рішення та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву вх.№8522/25, в якому представник відповідача з метою належного розгляду справи просив здійснити заміну відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011).

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” та враховуючи лист ДІІС від 28.08.2019 № 533/7/99-00-01-01-02 щодо погодження здійснення покладених на Головне управління ДПС у м. Києві Головним управлінням ДПС у м. Києві розпочато виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у м. Києві, яке реорганізовується шляхом приєднання до ГУ ДПС ум. Києві.

Пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом № 643, встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та забезпечує реалізацію повноважень на території м. Києва.

Головне управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м.Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Додатково до вже наданих пояснень, представник відповідача зазначив, що згідно з підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Кодексу погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

24 лютого 2025 року на адресу приватного підприємства «Анабуд» (вул. Жмеринська, буд.11/1, місто Київ, 03148) надіслано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року про прийняття до провадження справи №640/17877/19.

20 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у м.Києві надійшли додаткові пояснення вх.№14388/25, в яких представник відповідача ознайомившись з позовними вимогами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету (акт перевірки 14.03.2019 №6022/26-15-12-13-20).

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки 14.03.2019 №6022/26-15-12-13- 20 винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 № 0365381213, яким розраховано штрафну санкцію у розмірі 20 відсотків, у сумі 212 гривень за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за декларацією з податку на додану вартість від 16.11.2017 року № 9242370166 на суму 1060 гривень.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом України (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ календарний квартал.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що звітним періодом з податку на додану вартість є календарний місяць, граничним строком подання такої декларації є 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а саме 20 листопада 2017 року (відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України).

Отже, термін сплати грошового зобов`язання, визначеного платником у декларації з податку на додану вартість від 16.11.2017 року № 9242370166, є 30 листопада 2017 року (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Внаслідок пропуску граничного строку на сплату грошового зобов`язання у позивача з 30.11.2017 року обліковується податковий борг у розмірі 1060 гривень (код операції - 951).

Відповідно до інтегрованої картки платника, борг в розмірі 1060 грн. було погашено платіжним дорученням від 21.03.2018 №15099483 (код операції - 9Z0).

А отже, за затримку сплати грошового зобов`язання на 111 календарних днів, контролюючим органом розраховано штрафну санкцію у розмірі 20 відсотків від погашеної суми боргу, а саме 963,50 грн.

Відповідно до вищезазначеного ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення – рішення від 06.05.2019 №0365401213, а доводи, на які посилається в позовній заяві позивач, не спростовують виявленні порушення контролюючим органом.

Щодо процесуального правонаступництва, суд виходить з наступного.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” та враховуючи лист ДІІС від 28.08.2019 № 533/7/99-00-01-01-02 щодо погодження здійснення покладених на Головне управління ДПС у м. Києві Головним управлінням ДПС у м. Києві розпочато виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у м. Києві, яке реорганізовується шляхом приєднання до ГУ ДПС ум. Києві.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) перебуває в стадії припинення (запис в ЄДР про припинення юридичної особи від 22.10.2020).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" постановлено ліквідувати юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у м. Києві.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" затверджено перелік територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються як відокремлені підрозділи Державної податкової служби, в якому міститься, зокрема, і Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011).

На виконання вимог Наказу ДПС України №529 Наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом № 643 встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та забезпечує реалізацію повноважень на території м. Києва.

Головне управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м.Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність допустити процесуальне правонаступництво  шляхом заміни Головного управління ДФС у м.Києві  на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011).

25 березня 2025 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 06 102 3288 14  21.

Згідно частини 11 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, приватне підприємство «Анабуд» належним чином повідомлене про розгляд справи №640/17877/19 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, однак, протягом строку, відповіді на відзив позивачем не подано, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «Анабуд» - позивач, код ЄДРПОУ 31564367, місце знаходження: вул. Жмеринська, буд.11/1, місто Київ, 03148.

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД - 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Приватне підприємство «Анабуд» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань за № 120 0000 005782 від 14.08.2001 року.

Приватне підприємство «Анабуд» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м.Києві, ДПІ у Святошинському районі з 30 серпня 2001 року.

Приватним підприємством «Анабуд» виписано податкову накладну №3 (Департаменту регіонального розвитку та житлового-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації) на здійснення будівництва загальноосвітньої школи за договором №255-17 від 12.12.2017 року на суму ПДВ за ПН у розмірі 549 860,98 грн., а також виписана податкова накладна №1 на здійснення будівництва від 12.12.2017 року на суму ПДВ за ПН у розмірі 157 127,80 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі підпункту 19-1, пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, пункту 76.1 статті 76, пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України№2755-VI проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету приватного підприємства «Анабуд» (код ЄДРПОУ 31564367).

За результатами перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт №6022/26-15-12-13-20 від 14.03.2019 року.

У ході перевірки встановлені порушення пункту 50.1 статті 50, пунктів 57.1, 57.3 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість.

Приватним підприємством «Анабуд» до Головного управління ДФС у м.Києві було надано заперечення від 18.04.2019 року №1 до акту про результати камеральної перевірки від 14.03.2019 року №6022/26-15-12-13-20.

Для розгляду заперечення були використані наступні документи:

- акт перевірки від 14.03.2019 року №6022/26-15-12-13-20;

- заперечення ПП «Анабуд» від 18.04.2019 №1 до акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 14.03.2019 №6022/26-15-12-13-20;

- інформаційні ресурси ДФС України.

Головним управлінням ДФС у м.Києві відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу (за затримку до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання) винесено податкове повідомлення-рішення №0365401213 від 06.05.2019 року в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (794 787,70 грн. х 10%) на суму 78 575,27 грн.

23 травня 2019 року приватне підприємство «Анабуд» подало скаргу до Голови ДФС України про скасування повідомлення-рішення №0365401213 від 06.05.2019 року.

Рішенням ДФС України №33357/6/99-99-11-06-01-25 від 17 липня 2019 року повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у місті Києві №0365401213 від 06.05.2019 року - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Приватне підприємство «Анабуд» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове рішення-повідомлення Головного управлінням ДФС у місті Києві №0365401213 від 06.05.2019 року про сплату 78 575,27 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій, оскільки у звітному періоді з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року підприємством не був сформований податковий кредит, а податкові зобов`язання були сплачені своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується поданими деклараціями від 20.07.2018 року та від 18.08.2018 року і сплатою зобов`язань у відповідний період,  у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Кодексу погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючим органом надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених рим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

На підставі пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За нормою пункту 36.3 статті 36 Кодексу податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків,, передбачених законом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування в платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення всіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Водночас, необхідно зазначити, що, враховуючи внесені зміни до ПК України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01.01.2017 року.

Відповідно пункту 2 розділу І та пункту 1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зареєстрований в Мін`юсті 20.05.2016 №751/28881, облік нарахованих і сплачених сум податку відображається в інтегрованій картці платника.

Де ІКП - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає комплекс облікових показників з інформаційних систем органів ДПС та органів Казначейства, а саме відображення будь яких нарахувань та відомостей про зарахування та повернення коштів.

Судом встановлено, що приватним підприємством «Анабуд» виписано податкову накладну №3 (Департаменту регіонального розвитку та житлового-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації) на здійснення будівництва загальноосвітньої школи за договором №255-17 від 12.12.2017 року на суму ПДВ за ПН у розмірі 549 860,98 грн., а також виписана податкова накладна №1 на здійснення будівництва від 12.12.2017 року на суму ПДВ за ПН у розмірі 157 127,80 грн.

Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі підпункту 19-1, пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, пункту 76.1 статті 76, пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України№2755-VI проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету приватного підприємства «Анабуд» (код ЄДРПОУ 31564367).

За результатами перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт №6022/26-15-12-13-20 від 14.03.2019 року.

У ході перевірки встановлені порушення пункту 50.1 статті 50, пунктів 57.1, 57.3 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Кодексу сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, суд додатково звертає увагу, що згідно абзацу 7 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що й було здійснено податковим органом в межах спірних правовідносин.

Суд не приймає доводи позивача, наведені в позові, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 805/4337/16-а та 805/385/17.

Як свідчать матеріали справи, на підставі даних інтегрованої картки платника податків встановлено порушення вимог Податкового кодексу України ПП «Анабуд» - несвоєчасно сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 794787,70 грн. із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно на момент погашення в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Саме тому, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу, ГУ ДФС у м. Києві винесено ППР від 06.05.2019 №0365401213 на суму 79 478,77 грн. в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (794 787,70 грн. х 10%).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в акті №6022/26-15-12-13-20 від 14.03.2019 року, та, як наслідок, правомірності винесеного ППР від 06.05.2019 року №0365401213 на суму 79 478,77 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Анабуд».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Анабуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення  відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                     В.М. Олійник