Справа №345/4233/24

Провадження № 1-кп/345/90/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

01.05.2025 року                                                        м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді                                 ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора                         ОСОБА_4        

обвинуваченого         ОСОБА_2

захисника                         ОСОБА_5        

в с т а н о в и в:

На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними і жоден інший більш м`який запобіжний захід не здатен їм запобігти.

Обвинувачений та захисник не заперечила щодо задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської  області від 04.03.2025 року обвинуваченому  ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 03.05.2025 року включно.

Ч.3 ст.331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»).

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, що обумовлює наявність певних особливостей. Зокрема, на стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким буде розглянуто по суті та вирішено питання про визнання особи винною у вчиненні злочину та призначення їй покарання. Намагання надати оцінку доказам, які були досліджені в результаті судового розгляду кримінального провадження до ухвалення остаточного судового рішення, може бути визнано сторонами як ознака упередженості суду та визнана правовою підставою для відводу складу суду.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у судовому засіданні було установлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.  Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинувачену кримінальних правопорушень, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. А саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зокрема, з наявних в матеріалах справи даних щодо обвинуваченого вбачається, що він неодноразово судимий, відбував призначені покарання, що не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість. ОСОБА_2 не одружений, не має постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків. Під час судового розгляду намагався чини психологічний тиск на свідка. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які у своєму клопотанні наводить прокурор та які станом на день розгляду клопотання не зменшилися

Суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого (альтернативного) запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, усунути ризики та закінчити розгляд кримінального провадження у розумні строки. У разі прийняття рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, існує значна ймовірність того, що обвинувачений порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Отже, обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а розгляд справи відкласти, оскільки ухвала про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи на даний час ще не виконана.

Керуючись ст.ст.177, 331, 395 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Розгляд справи відкласти на 03.06.2025 року, 13 год. 30 хв.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 02.05.2025 року по 30.06.2025 включно.

Протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавці мають право внести заставу в розмірі, порядку та на умовах, визначених ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.07.2024 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя                                                                         ОСОБА_6