Справа № 355/409/25

Провадження № 2-о/355/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Старенької С. М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Баришівська селищна рада Броварського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника.

03 березня 2025 року заявник звернувся до Баришівського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт, що заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що після смерті батька заявника відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Після смерті батька заявник прийняв спадщину шляхом спільної реєстрації разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини.

Однак, приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Джурою С.В. заявнику було роз`яснено, що йому потрібно встановити у судовому порядку факт родинних відносин між ним та його батьком, ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у свідоцтві про народження заявника його прізвище та прізвище батька записано російською мовою « ОСОБА_3 »; у свідоцтві про смерть прізвище батька зазначено українською мовою « ОСОБА_3 »; у паспорті громадянина України заявника його прізвище зазначено українською мовою « ОСОБА_4 ».

В зв`язку з зазначеними розбіжностями, які утворилися в зв`язку з перекладом прізвищ з російської мови на українську, виникає необхідність у встановленні факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його батьком, ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06.03.2025 відкрито провадження у цій справі. Справу призначено до розгляду на 02.04.2025, витребувано у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Джури Світлани Вікторівни копію спадкової справи № 7/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).

07.03.2025 до суду надійшла заява заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, в якій заінтересована особа не заперечує проти поданої заяви, просить розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами у справі (а.с. 21).

14.03.2025 до суду надійшли копії матеріалів щодо спадкової справи № 7/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 25-33).

У судовому засіданні 02.04.2025 заявником підтримано клопотання про допит свідків, що було додано до позовної заяви, розгляд справи відкладено на 30.04.2025.

23.04.2025 до суду надійшла заява заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, в якій заінтересована особа не заперечує проти поданої заяви, просить розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами у справі (а.с. 44).

30.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_5 , сестри заявника, у якій остання повідомила, що вона не є спадкоємцем відповідно до ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України, у встановлений чинним законодавством шестимісячний строк спадщину не прийняла та на неї не претендує, із заявою до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або встановлення факту прийняття спадщини не зверталася і звертатися не буде.

У судовому засіданні 30.04.2025 заявник підтримав заяву з мотивів та підстав, викладених в ній.

Свідки ОСОБА_6 (мати заявника), ОСОБА_7 (дружина заявника) та ОСОБА_8 (донька заявника) у судовому засіданні 30.04.2025 підтвердили обставину, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.04.1981, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 ; батьками вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 (записи здійснені російською мовою) (а.с. 7).

Згідно із копією паспорта громадянина України (ID картка) номер НОМЕР_2 , дата видачі 24.09.2019, орган що видав 3219, прізвище заявника вказано « ОСОБА_4 » (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 21 серпня 2024 року Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 382, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4, 29).

За матеріалами спадкової справи № 7/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 26-33), дружина померлого, ОСОБА_6 , відмовилась від прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка, з чого б вона не складалась та де б вона не знаходилась.

Згідно із заявою ОСОБА_5 , сестри заявника, справжність підпису якої на означеній заяві посвідчена приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Джурою С. В. від 30.04.2025 за реєстровим № 431, їй відомо про відкриття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В означеній заяві ОСОБА_5 повідомляє, що вона не є спадкоємцем відповідно до ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України, у встановлений чинним законодавством шестимісячний строк спадщину не прийняла та на неї не претендує, із заявою до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або встановлення факту прийняття спадщини не зверталася і звертатися не буде.

За листом-роз`ясненням, адресованим спадкоємцю ОСОБА_1 № 19/02-14 від 21.02.2025, складеним приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Джурою С. В., відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України заяник, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявили про відмову від неї. З аналізу поданих документів для оформлення спадщини після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріусом виявлено невідповідність Вашого прізвища « ОСОБА_1 » з прізвищем Вашого батька « ОСОБА_2 », для чого заявнику рекомендовано звертись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин (а.с. 12, 33 (зворот).

Як вже зазначав суд, свідки ОСОБА_6 (мати заявника), ОСОБА_7 (дружина заявника) та ОСОБА_8 (донька заявника) у судовому засіданні 30.04.2025 підтвердили обставину, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, свідок ОСОБА_6 повідомила суду обставини, що свідчать про відсутність спору про право відносно спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , оскільки свідок, як дружина померлого та мати заявника, відмовилась від прийняття спадщини, а донька, ОСОБА_5 , заяву про прийняття спадщини не подавала, на спадщину не претендує.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ст. 81 ЦПК України). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про усиновлення (п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України). У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

За змістом ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Суд констатує, що встановлення факту родинних відносин між заявником та його батьком, ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення майнових прав заявника на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, оскільки встановлення такого юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявника, має на меті оформлення спадкових прав заявника та повністю доводиться дослідженими судом доказами.

Враховуючи наведене, а також те, що встановити даний факт в іншому порядку неможливо, що унеможливлює реалізацію спадкових прав заявника, суд прийшов до висновку про задоволення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 13, 258, 259, 263-265, 294, 293, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Баришівська селищна рада Броварського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дані щодо заявника:

ОСОБА_1

РНОКПП: НОМЕР_4 .

АДРЕСА_2 .

Дані відносно заінтересованої особи:

Баришівська селищна рада Броварського району Київської області

вул. Центральна, 27, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА