01.05.2025

Справа № 331/1888/25

Провадження № 2/331/1716/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року                                                        м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.,

за участю секретаря Мироненко О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 лютого 2018 року, від вказаного шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружжя фактично припинили свої шлюбні відносини, шлюб носить формальний характер, спільного бюджету не мають та мають різні погляди на життя, позивач втратив до відповідачки почуття любові та довіри. Враховуючи викладене, вважає, що в подальшому немає сенсу зберігати шлюб, тому просив шлюб розірвати, проти примирення заперечує.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2025 року по справі відкрито провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак представником подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, в зв`язку з чим на підставі ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача та його представника на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, беручи до уваги наполягання позивача на задоволенні позову, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.112 Сімейного кодексу України, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 16 лютого 2018 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від вказаного шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися напружені стосунки, шлюбні відносини вони не підтримують і не мають бажання дійти примирення. Позивач на розірванні шлюбу наполягає і на примирення не згоден, тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Із позовної заяви вбачається, що вони не виявили бажання зберегти сім`ю, тому суд приходить до висновку про недоцільність надання сторонам часу для примирення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Судом встановлено, що волевиявлення позивача, який наполягає на задоволенні позову, є його свідомим вибором, зробленим без будь-якого зовнішнього впливу чи примусу. Відповідачка же свою позицію у справі не виявила бажання висловити.

За таких обставин суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Встановлено, що при реєстрації шлюбу відповідачка змінила своє прізвище.

Спору про розподіл майна суду не заявлено.

На підставі ст. ст. 105, 110-112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 200, 206 , 263, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16 лютого 2018 року Оболонським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 131, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 01 травня 2025 року.

Суддя:                                                        О.Є. Жукова