Справа № 128/1486/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       29 квітня 2025 року                                                         місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:        

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 13.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025050000049 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого різальником на верстатах ПП «ШАнА-М, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 12.04.2025, точного часу досудовим розслідування не встановлено, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, незаконно придбав, а саме знайшов по вул. Інженерна в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина, яку у подальшому помістив до лівої кишені куртки для власних потреб без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, 12.04.2025 біля 17 год. 50 хв., рухаючись по вул. Інженерній в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівником ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області.

12.04.2025 в період часу з 18 год. 12 хв. по 18 год. 15 хв., під час проведення огляду місця події, під час поверхневої перевірки, ОСОБА_3 добровільно видав працівникам ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області з лівої кишені куртки прозорий поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилася порошкоподібна речовина, який в подальшому було вилучено.

Відповідно до висновку експерта, в наданій на дослідження порошкоподібній речовині, мітиться психотропна речовина – амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній порошкоподібній речовині масою 1,2074 г, маса амфетаміну становить 0,6707 г.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається наступне. Враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України, прокурор просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 випливає, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:

-протокол огляду місця події від 12.04.2025 з диском відеозапису проведення слідчої дії та фототаблицею, відповідно до яких об`єктом огляду є ділянка АДРЕСА_3 . На даній території знаходиться особа чоловічої статі, яка представилася як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання працівників поліції, чи має він при собі заборонені в обігу речі, повідомив, що зберігає в лівій кишені куртки, в який він одягнений, порошкоподібну речовину, яку він знайшов та зберігав для власного вживання. Після цього ОСОБА_3 в присутності двох понятих видав працівникам поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною всередині, яку було вилучено;

-постанова про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 13.04.2025, згідно якої поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;

-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 16.04.2025, якою накладено арешт на поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, що було вилучено в ході проведення огляду місця події 12.04.2025 у ОСОБА_3 ;

-висновком експерта №СЕ-19/102-25/8492-НЗПРАП від 16.04.2025, згідно якого в наданій на експертизу речовині виявлено амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній речовині масою 1,2074 г, маса амфетаміну становить 0,6707 г;

-протоколами допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 13.04.2025, які були запрошені понятими під час огляду місця події 12.04.2025 в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет в середині якого містилася порошкоподібна речовина, що зберігалася у нього в лівій кишені куртки, у який він був одягнений;

-протоколом допиту свідка – працівника поліції ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 17.04.2025, який повідомив що 12.04.2025 біля 17-45 год., ним спільно із о/у СКП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області по вул. Інженерній, було помічено невідому особу, яка поводила себе підозріло. Підійшовши до даної особи, було встановлено, що нею є ОСОБА_3 .. На запитання чи має він при собі заборонені речі, ОСОБА_3 відповів, що має порошкоподібну речовину білого кольору під назвою – амфетамін, яку він знайшов. Надалі було викликано СОГ, під час проведення ОМП ОСОБА_3 добровільно видав з кишені куртки, у яку він був одягнений поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, як було вилучено слідчо-оперативною групою;

-повідомлення про підозру від 22.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту;

-протоколом допиту підозрюваного від 23.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також просив призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки працює офіційно та має змогу його сплатити.

       Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; в силу приписів ст. 89 КК України раніше не судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерпія» ВОР» №227 від 14.04.2025 ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння (0,86 – 0,84 проміле); проживає разом із матір`ю ОСОБА_9 та братом ОСОБА_10 , за місцем проживання скарг на його поведінку до Агрономічної сільської ради не надходило; працює на посаді різальника на верстатах в Приватному підприємстві «НАнА-М»; не є інвалідом першої/другої груп.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції інкримінуємої частини статті.

Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/102-25/8492-НЗПРАП від 16.04.2025 в сумі 3565,60 грн..

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2025 - скасувати.

Речові докази – психотропну речовину - амфетамін, яку було поміщено до спеціального пакета Експертної служби МВС України №6128052 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно вимог ст. 100 КПК України - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2025, арешт з майна – поліетиленового пакета із порошкоподібною речовиною, яке було вилучено 12.04.2025 в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_3 ..

Речові докази: психотропну речовину - амфетамін, яку було поміщено до спеціального пакета Експертної служби МВС України №6128052 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи СЕ-19/102-25/8492-НЗПРАП від 16.04.2025 в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривні 60 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

               Суддя                                                                                                                ОСОБА_1