Справа № 513/860/20

Провадження № 2-з/513/4/25

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання  Филипчук Л.В.,

представника позивача – адвоката Шаповала Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Сарата заяву представника позивача – адвоката Шаповала Д.В. про заміну заходу забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 ,  про стягнення боргу за договором позики,

                                                                   у с т а н о в и в:

29 квітня 2025 року на адресу суду за допомогою системи Електронний суд надійшла заява представника позивача – адвоката Шаповала Д.В. про заміну заходу забезпечення позову, в якій він просить:

змінити захід забезпечення позову, вжитий ухвалою від 30.12.2020 р. (арешт на транспортний засіб марки BMW Х6, V двигуна - 4395, 2011 року випуску, що належить ОСОБА_2 ) на накладення арешту на наступне нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що належить йому на праві приватної власності: - земельна ділянка за кадастровим № 3222755103:03:028:0028 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада);

- земельна ділянка за кадастровим № 3222755103:03:028:0027 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада);

- земельна ділянка за кадастровим № 3222786801:02:026:0077 площею 0.15 га (Київська обл., Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), с. Плахтянка).

Заяву обґрунтував тим, що ухвалою від 30.12.2020 р. накладено арешт на транспортний засіб марки BMW X6, V двигуна — 4395, 2011 року випуску, що належить відповідачу. Ухвала про вжиття такого заходу ґрунтувалася на співмірності вартості автомобіля (735 642 грн) із заявленою сумою у позові — 25 205,68 дол. США (еквівалентно 714 185 грн).

З моменту відкриття провадження (09.11.2020 р.) минуло майже п`ять років. За цей час, через війну та економічну ситуацію курс долара США істотно зріс у порівнянні з періодом на дату вжиття заходу забезпечення позову. Поточна середня ринкова вартість забезпеченого авто становить приблизно 782 636,00 грн.

Також позивачем було уточнено позовні вимоги, які прийнято ухвалою суду від 04.09.2024 р., за наслідком чого до стягнення з відповідача заявлено 23338,41 доларів США, що еквівалентно 964 233,41 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.04.2025 р. Внаслідок значного збільшення суми до стягнення (в еквіваленті) та актуальну середню ринкову вартість авто, арешт автомобіля став неефективним заходом забезпечення, оскільки суми від реалізації заставленого авто буде недостатньо для виконання рішення суду у разі задоволення позову. Непокрита забезпеченим авто частина становить приблизно 181 597,41 грн. (964 233,41 грн. - 782 636,00 грн.), а отже, такий захід забезпечення не може повною мірою забезпечити виконання рішення, а як наслідок не виконує передбачену законом мету — гарантування задоволення законних вимог позивача.

Крім того, технічний стан арештованого автомобіля (2011 року випуску) вочевидь погіршується з часом, що додатково створює ризики втрати ефективності даного забезпечення для виконання рішення суду, у порівнянні з земельними ділянками, які є більш стабільним активом. Таким чином, наявні зміни об`єктивно обґрунтовують необхідність заміни заходу забезпечення, оскільки існуючий захід втратив ефективність та не є співмірним із актуальними позовними вимогами.

Сукупна середня вартість зазначених земельних ділянок, які належать відповідачу, становить приблизно 946 271,00 грн. Тоді як сума, що заявлена до стягнення з відповідача, складає 23 338,41 доларів США (еквівалентно 964 233,41 грн. станом на 15.04.2025 р.).

Представник позивача вважає, що заміна заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені земельні ділянки замість авто буде співмірним із заявленими позовними вимогами, враховуючи, що такі вимоги мають майновий характер і вартість земельних ділянок майже повністю покриває суму, що може за рішенням суду бути стягнута з відповідача. Заміна забезпечення усуне ймовірні ускладнення при фактичному виконанні судового рішення і збалансує інтереси сторін: права Відповідача не будуть порушені, оскільки він збереже правомочності володіння, користування земельними ділянками та лише тимчасово, на час розгляду справи, буде обмежений у праві розпорядження.

Представник позивача адвоката Шаповал Д.В. у судовому засіданні клопотання про заміну заходу забезпечення позову підтримав та просив задовольнити.

Інші сторони та їх представники, належним чином повідомлені про розгляд справи до суд не з`явились.

Аналіз змісту положень ч. 2 ст. 156 ЦПК України свідчить, що відповідна норма закону в імперативному порядку визначає окремий скорочений строк розгляду заяви про заміну одного заходу забезпечення позову іншим та визначає форму судового розгляду такої заяви (судове засідання), що за загальним правилом зумовлює необхідність повідомлення судом учасників справи про час і місце відповідного судового засідання.

Натомість, зважаючи на скорочені строки розгляду відповідної заяви, а також передбачені законом загальні правила процедури розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає за можливо розглядати клопотання за відсутності учасників, які в судове засідання не з`явились.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали, суд дійшов до таких висновків.

У жовтні 2020 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача неповернуту суму позики, проценти та 3 % річних на загальну суму 25205 доларів США 68 центів доларів США.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у загальному позовному провадженні.

30 грудня 2020 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Шаповал Дмитра Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме на транспортний засіб марки BMW Х6, V двигуна – 4395, 2011 року випуску. Ухвала набрала законної сили 15 січня 2021 року.

07 червня 2021 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шаповал Д.В. про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Манової І.М. про призначення технічної експертизи – задоволені, у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

20 грудня 2023 року на адресу суду з Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 08 грудня 2023 року № 2656/26257/22-34/28407/23-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів.

21 грудня 2023 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області провадження у цивільній справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Д.В. про збільшення розміру позовних вимог задоволено та прийнято в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики  заяву про збільшення позовних вимог від 16 квітня 2024 року.

04 листопада 2024 ухвалою Саратського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, на активи, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчиняти певні дії, зупиненням продажу арештованого майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів тощо (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

В судовому засіданні було встановлено, що ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 30.12.2020 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки BMW Х6, V двигуна – 4395, 2011 року випуску, який належить відповідачу  ОСОБА_2 . Ухвала набрала законної сили 15 січня 2021 року.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Д.В. про збільшення розміру позовних вимог задоволено та прийнято в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики  заяву про збільшення позовних вимог від 16 квітня 2024 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , № довідки 422688590, сформованої 15.04.2025 року, та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.04.2025 р., ОСОБА_2 серед іншого майна належить:

земельна ділянка за кадастровим № 3222755103:03:028:0028 площею 0.25 га (розташована: Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада;

земельна ділянка за кадастровим № 3222755103:03:028:0027 площею 0.25 га (розташована: Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада;

земельна ділянка за кадастровим № 3222786801:02:026:0077 площею 0.15 га (розташована: Київська обл., Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), с. Плахтянка).

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи (ч. 2 ст. 156 ЦПК України).

Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.

Право заміни одного заходу забезпечення позову іншим може бути реалізоване у будь-який час, поки діють заходи забезпечення позову.

При цьому, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 156 ЦПК України, пов`язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити та невиконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 звернуто уваги, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, у постанові Верховного Суду у справі №916/10/18 від 14.06.2018 року зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Проте, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року в справі № 914/1570/20).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Таким чином, саме на заявника відповідної заяви покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.ст. 76-78 ЦПК України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

У заяві про заміну заходу забезпечення позову, заявник вказує що заміна заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені земельні ділянки замість транспортного засобу буде співмірним із заявленими позовними вимогами, враховуючи, що такі вимоги мають майновий характер і вартість земельних ділянок майже повністю покриває суму, що може за рішенням суду бути стягнута з відповідача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд звертає увагу на те, що вартість майна відповідача щодо якого вживаються заходи забезпечення позову судом, повинна бути співмірною з ціною позову.

У даній справі позивачем пред`явлено позов про стягнення боргу та сума, що заявлена до стягнення з відповідача, складає 23 338,41 доларів США, що станом на 15.04.2025 еквівалентно 964233,41 грн.

Відповідно до довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 30 квітня 2025 року, вартість земельної ділянки із кадастровим номером 3222755103:03:028:0028 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада) складає 478732,83 грн, земельної ділянки із кадастровим номером 3222755103:03:028:0027 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада) 478732,83 грн, земельної ділянки із кадастровим номером 3222786801:02:026:0077 площею 0.15 га (Київська обл., Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), с. Плахтянка) складає 11621,49 грн. Загальна вартість 969087,15 грн, в той же час вартість автомобілю марки BMW X6, V двигуна — 4395, 2011 року випуску є меншою, від суми заявленої до стягнення.

А отже, при застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки належні відповідачу, сукупна вартість яких становить 969087,15 гривень, з урахуванням принципу співмірності, такий арешт може бути накладено у межах пред`явлених позовних вимог.

При вирішенні поданого клопотання про зміну заходів забезпечення позову суд здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача - адвоката Шаповала Д.В. про заміну заходу забезпечення позову.

Керуючись ст. т. 149 - 153, 156, 157, 259 - 261, 354-355 ЦПК України, суд

                                                               п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача адвоката Шаповал Дмитра Володимировича про зміну заходів забезпечення позову по цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 ,  про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Змінити заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 30 грудня 2020 року.

Зняти арешт з транспортного засобу марки BMW Х6, V двигуна – 4395, 2011 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим № 3222755103:03:028:0028 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада).

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим № 3222755103:03:028:0027 площею 0.25 га (Київська область, Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), Макарівська селищна рада).

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим № 3222786801:02:026:0077 площею 0.15 га (Київська обл., Макарівський район (наразі – Бучанський р-н), с. Плахтянка).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали про заміну заходу забезпечення позову направити сторонам по справі, а також Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Одеській області (Філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС, та державному виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Шаповал Дмитро Володимирович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5549/10 від 24 грудня 2015 року, видане Радою адвокатів Київської області на підставі рішення № 30 від 24.12.2015 р., адреса для листування: 01033, м. Київ, а/с 87.

Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 21 січня 2016 року Саратським  РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Манова Інна Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21.11.2018 року Радою адвокатів Одеської області, 68200, селище Сарата, вул. Чкалова, 15, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

       Суддя                                                                К. Ю. Рязанова