Справа №293/458/25

Провадження № 2/293/332/2025

УХВАЛА

30 квітня 2025 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирського області Збаражський О.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Оліївської сільської територіальної громади в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування -

                                                      В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просять визнати за ними в рівних частках право на земельну частку (пай) розміром 3,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Жовтень» Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, відповідно до Сертифіката серії ЖТ 0074831 від 02.06.1997 року та право на  земельну частку (пай) розміром 3,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки  (на місцевості)  у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Жовтень» Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, відповідно до Сертифіката серії ЖТ 0074523 від 02.06.1997року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.04.2025 справа №293/458/25 передана на розгляд судді Збаражському О.М.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання права на земельні частки паї, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Жовтень» Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, позивачі  не додали до позову доказів сплати судового збору за подання позову до суду, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачами визначено ціну позову у розмірі 12634,00гривень. Розмір ціни позову, як убачається  із  доданих до позову документів, визначають відповідно до розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах КСП «Жовтень» Вільської сільської ради та розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації  від 07.04.1997 за №93.

Проте доказів точної ціни спірного майна на момент пред`явлення позову позивачі не зазначають  та до позову не додають.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній землі КСП «Жовтень» Вільської сільської ради  має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28.11.2022 року у справі № 129/2194/20.

Суд зазначає, що  зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Таким чином, позивачам належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) - ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні») та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України,

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Оліївської сільської територіальної громади в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, терміном сім днів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали надіслати позивачам.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.   

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ