Справа № 276/701/25

Провадження по справі № 3/276/277/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №043826 21.04.2025 року близько 18 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, а саме ображав словами нецензурної лайки, чим завдав шкоди психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив. Він достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

       Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей  245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом з`ясовано, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №043826 21.04.2025 року близько 18 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, а саме ображав словами нецензурної лайки, чим завдав шкоди психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 .

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджуються викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення домашнього насильства відносно співмешканки, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 не є співмешканкою ОСОБА_1 .

Таким чином, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відсутні належні докази на підтвердження вчинення останнім домашнього насильства саме за обставин, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №043826 від 21.04.2025 року.

За таких обставин, суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка зводиться до того, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).

Частиною 3 статті 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 280- 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Хорошівський районний суд Житомирської області.

Суддя:                                         Д.О. Бобер