23.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/1944/25

Провадження № 2/205/2132/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало та надало кредит в сумі 24 500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», а станом на 26 липня 2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором склала: 24 489,99 грн. – тіло кредиту; 120 756,82 грн. – заборгованість за процентами, що на загальну суму 145 246,81 грн. 26 липня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №4084027 від 25 жовтня 2023 року на загальну суму заборгованості 145 246,81 грн. Відповідно до умов договору №4084027 строк кредиту 360 днів з 25 жовтня 2023 року по 19 жовтня 2024 року, а тому в межах строку дії договору за період з 26 липня 2024 року по 19 жовтня 2024 року (85 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною ставкою на загальну суму 41 632,98 грн. На підставі викладеного, представник позивача звернувся з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» суму заборгованості в розмірі 186 879,79 грн., яка складається з заборгованості: за основним боргом (сумою кредиту) – 24 489,99 грн.; за відсотками нарахованими первісним кредитором – 120 756,82 грн.; відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 41 632,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалами судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, а також витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо платіжної карти № НОМЕР_1 .

18 березня 2025 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду справи по суті.

Представник позивача в системі «Електронний суд» сформував заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, також виклик відповідача здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

23 квітня 2025 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов вказаного кредитного договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у розмірі 24 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом і виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту становить 360 днів; тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка 2,00 % в день, знижена процентна ставка 1,30% в день (а. с. 100-109).

Відповідно до п. 1.1. вказаного кредитного договору укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Пунктами 2.1., 2.2. кредитного договору встановлено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 . Сума кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не в день укладення договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений у п.1.3. договору, відлік якого в цьому випадку починається з моменту надання коштів.

Також п. 2.4 кредитного договору встановлено, що кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1 договору.

В матеріалах справи також наявні додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4084027 від 25 жовтня 2023 року, який містить в собі таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту із зазначенням основних умов кредитування: сума кредиту – 24 500 грн.; строк кредитування – 360 днів; спосіб і строк надання кредиту – у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти), зазначеної споживачем, не пізніше двох днів від дати укладення договору; стандартна процентна ставка – 730,00% річних (або 2,00% в день); знижена процентна ставка – 474,50% річних (або 1,30% в день); тип процентної ставки – фіксована. Вказані документи було підписано 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 110, 112-114).

Матеріалами справи підтверджено, що 26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №26/07/2024, згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або вникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а .с. 80-87).

В матеріалах справи наявний складений сторонами 26 липня 2024 року акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року (а. с. 78).

З наявного в матеріалах справи витягу Реєстру боржників до договору факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором №4084027 в загальному розмірі 145 246,81 грн., яка включає в себе: 24 489,99 грн. – суму заборгованості за основною сумою боргу; 120 756,82 грн. – сума заборгованості за відсотками (а. с. 95).

Матеріалами справи також підтверджено факт оплати ТОВ «Українські фінансові операції» за договором факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року на користь ТОВ «Лінеура Україна» грошової суми в розмірі 1 671256,73 грн. (а. с. 79).

В матеріалах справи є відповідь ТОВ «УПР» за вих. №458-2607 від 26 липня 2024 року, в якій наявна інформація про успішне перерахування коштів на платіжну карту, а саме: 25 жовтня 2023 року о 15:27:19 на суму 24 500 грн., маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 300556978, призначення платежу: зарахування 24 500 грн. на карту НОМЕР_1 (а. с. 90).

З наявної у матеріалах справи відповіді АТ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250207/77707-БТ від 14 лютого 2025 року, яку було надано на виконання ухвали суду, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за вказаною платіжною картою за період з 25 жовтня 2023 року по 03 листопада 2023 року +380665262291 (а. с. 128).

Відповідно до наявної у матеріалах справи виписки АТ «Приватбанк» щодо ОСОБА_1 за період з 25 жовтня 2023 року по 03 листопада 2023 року вбачається, що 25 жовтня 2023 року на вказану картку надійшли грошові кошти в розмірі 24 500 грн. (а. с. 129).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з розрахунком ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість ОСОБА_1 за договором №4084027 від 25 жовтня 2023 року, станом на 26 липня 2024 року загалом складає 145 246,81 грн. (а. с. 27-32).

Крім того, матеріали справи містять розрахунок заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за договором №4084027 від 25 жовтня 2023 року за 85 календарних днів (за період з 27 липня 2024 року по 19 жовтня 2024 року), з якого вбачається загальний розмір нарахованих процентів – 41 633 грн. (а. с. 160).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, позивачем надано суду письмову форму укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 договору №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року, у якому наявний електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію», який також містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом, а також інші умови договору.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року та надало відповідачу кредит у сумі 24 500 грн., а також існування заборгованості відповідача за вказаним договором у загальному розмірі 186 879,79 грн., яка складається з заборгованості: за основним боргом (сумою кредиту) – 24 489,99 грн.; за відсотками нарахованими первісним кредитором – 120 756,82 грн.; відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 41 632,98 грн.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом встановлено, що ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №26/07/2024 від 26 липня 2024 року за договором №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року.

Отже, судом встановлено факти укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору та невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів, а також те, що до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшли права первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, який укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5972/10 від 24 березня 2017 року; детальним описом робіт (наданих послуг) №4084027 від 11 грудня 2024 року з детальним переліком проведеної роботи та актом приймання-передачі наданих послуг №4084027 від 11 грудня 2024 року до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року на загальну суму 10 000 грн. (а. с. 47, 63-67, 97).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того сторони до суду не з`являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором №4084027 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року в розмірі 186 879,79 грн., яка складається з заборгованості: за основним боргом (сумою кредиту) – 24 489,99 грн.; за відсотками нарахованими первісним кредитором – 120 756,82 грн.; відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 41 632,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя:                                                                        Т.П. Терещенко