Справа № 277/332/25

Номер рядка звіту 27

РІШЕННЯ

іменем України

"30" квітня 2025 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:                                Заполовського В.В.

при секретарі с/з                                        Лук`янчук Т.В.

розглянувши в с-щі Ємільчине цивільну справу за заявою подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

        ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку окремого провадження звернулися до суду із спільною заявою, в якій просили розірвати між ними шлюб.

Вимогу мотивують тим, що 02.07.2013 року зареєстрували шлюб, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя між подружжям не склалося, тривалий період вони проживають окремо, спільного побуту не ведуть.

Заявники дійшли висновку, що спільне проживання, збереження шлюбу є не можливим та розірвання шлюбу є неминучим.

       25.03.2025 року ухвалою судді Ємільчинського районного суду по даній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.

       В судове засідання заявники не з`явилися, надали суду клопотання, в яких просили розірвати шлюб за їх спільною згодою, справу розглянути без їх участі.

       Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

       Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Згідно положень ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

       Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.07.2013 року ОСОБА_5 02.07.2013 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 . Після державної реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а. с. 16).

       Від вказаного шлюбу заявники мають дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 13, 14).

       Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

19.03.2025 року між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про виховання та утримання дітей, згідно умов якого останні визначили місце проживання дітей з матір`ю, обов`язки щодо виховання дітей та їх утримання (а. с. 5-6).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене та той факт, що заявники, як подружжя, не проживають та не бажають проживати разом і подальше збереження шлюбу суперечить інтересам кожної сторони, суд прийшов до висновку, що спільна заява подружжя про розірвання шлюбу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.105, 109, 110, 112, 115 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя – задовольнити.

       Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ємільчинського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №21.

       Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.        

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Заполовський