ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

30 квітня 2025 року               Справа № 926/558/25

За позовом керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (58001, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Аксенина Василя, 2-А, код ЄДРПОУ 3832605728) в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 00022680),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ІНФОРМАЦІЯ_1   (в/ч  НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),

до відповідачів:

1) Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Тереблече, код ЄДРПОУ 04418423);

2) Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код ЄДРПОУ 39909396);

3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

Суддя   І.В. Марущак

Секретар судового засідання   В.В. Максимюк

представники:

від позивача –Бельмега С.С.;

від відповідача-1 – адвокат Поляк М.В.;

від відповідача-2 – Тоненька Д.К.;

від відповідача-3 – не з`явився;

від третьої особи – не з`явився;

прокурор – Самокіщук М.Ю.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить усунути перешкоди власнику – державі в особі Чернівецької обласна військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні

земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони шляхом:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 30.05.2018 № 24-910/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі Тереблеченській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Тереблеченської сільської ради у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566, площею 2,6954 га;

2) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566, площею 2,6954 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;

3) скасувати державну реєстрацію речового права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566 площею 2,6954 га за Тереблеченською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Тереблеченської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Чорної Н.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, номер запису 29534009 з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, а також державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566 площею 2,6954 га за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецької області Костецької Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.09.2020, номер запису 38387762;

4) визнати недійсним договір оренди землі від 15.09.2020 укладений між Тереблеченською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566, площею 2,6954 га;

5) зобов`язати ФОП ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:006:0566 площею 2,6954 га.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 20.02.2025 позовну заяву керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону залишено без руху через її не відповідність вимогам пункту 2 частини другої статті 162 ГПК України та роз`яснено, що для усунення недоліків позовної заяви необхідно зазначити статус Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації як учасника процесу та надати відомості про наявність або відсутність у неї та інших учасників процесу електронного кабінету.

Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 26.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначив підготовче засідання на 20.03.2025 та встановив відповідачам строк для подання відзиву, а прокурору та позивачу запропонував надати відповідь на відзив, а третій особі – пояснення по суті позову.

11.03.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив.

13.03.2025 третьою особою через систему «Електронний суд» подано пояснення на позов, за змістом яких військова частина вважає позовні вимоги прокурора підставними та обґрунтованими.

14.03.2025 ФОП ОСОБА_1 подав відзив на позов, просить у задоволенні позову відмовити.

19.03.2025 від Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення на позов, які просить врахувати при ухваленні рішення у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 09.04.2025.

07.04.2025 Чернівецькою обласною військовою (державною) адміністрацією через систему «Електронний суд» подано докази надіслання письмових пояснень відповідачу-3, через відсутність яких судом було відкладено вирішення питання про долучення пояснень позивача.

До початку судового засідання 09.04.2025 Тереблеченською сільською радою через систему «Електронний суд» подано клопотання про зупинення провадження у справі № 926/558/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 902/122/24.

Оскільки на момент вирішення питання про зупинення провадження у справі (09.04.2025) були відсутні відомості про прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 902/122/24, судом відкладено вирішення даного клопотання.

Ухвалою від 09.04.2025 судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 30.04.2025.

29.04.2025 представником Тереблеченської сільської ради через систему «Електронний суд» подано клопотанням про зупинення провадження у справі № 926/558/25 до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи № 902/122/24, обґрунтоване тим, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2025 прийнято до розгляду справу №902/122/24 для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень пункту 27-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а саме щодо віднесення/не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку.

Вважає, що правовідносини у даній справі та справі №902/122/24, яка передана на розгляд ВП ВС, є подібними за суб`єктним складом, в обох справах об`єктом спору є земельна ділянка, яка за твердженнями прокурорів розміщена в межах прикордонної смуги, а, отже, від вирішення вищевказаного питання залежить ухвалення у даній справі законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідач-3 та третя особа явку своїх представників в підготовче судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Присутні в судовому засіданні 30.04.2025 представник відповідача-1 підтримала клопотання про зупинення провадження у справі та просила задовольнити, представник відповідача-2 висловила думку про необхідність зупинення провадження у справі, натомість прокурор проти зупинення провадження заперечив з огляду на те, що правовідносини у справі, яка розглядається та справі №902/122/24 не є подібними, а наявні у справі докази дають підстави для ухвалення рішення у справі. Представник позивача вирішення питання про зупинення провадження у справі віднесла на розсуд суду.

Заслухавши доводи представників сторін та прокурора, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої   статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом спору у справі № 926/558/25 є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, знаходиться у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, а, отже відносяться до земель оборони, щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання та які можуть перебувати лише у державній власності, і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.

У провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебуває справа № 902/122/24 за позовом   керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області,    Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участю  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військової частини №.., про  визнання незаконним та скасування наказу, скасування державних реєстрацій.

КГС ВС у в ухвалі від 25.02.2025, якою справа №902/122/24 була направлена на розгляд ВП ВС, констатував, що за даним ЄДРСР на розгляді місцевих судів наразі знаходяться десятки ініційованих прокурорами проваджень, предметом дослідження в яких є правова природа земель, розташованих у прикордонній смузі, встановленій вздовж державного кордону України (пошук здійснювався за ключовими словосполученнями "землі оборони", "прикордонна смуга", "прокурор", "державний кордон"). Велика кількість цих проваджень перебуває    і в судах апеляційної інстанції. При цьому, подібні спори виникають не тільки в господарській юрисдикції, а і в юрисдикції цивільній, позаяк володільцями спірних земельних ділянок часто є фізичні особи.    

Зі змісту вже ухвалених рішень у подібних справах вбачається, що суди попередніх інстанцій по різному вирішують спірне питання: одні вважають, що розміщення спірних земельних ділянок (чи їх частин) в межах прикордонної смуги відносить їх до    земель оборони автоматично і тим самим «консервує» власність держави на ці землі; інші вважають, що встановлення прикордонного режиму та прикордонної смуги не виключає можливості перебування таких земельних ділянок у комунальній власності. Також неоднозначно вирішується судами й питання доказування обставин перебування спірних земельних ділянок у прикордонній смузі.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду констатував, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній. Більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень пункту 27-1    Перехідних положень ЗК України, а саме щодо віднесення / не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку. При цьому, від вирішення цього питання залежить встановлення дійсного власника вказаних земель, їх належного розпорядника, а відтак і можливість стверджувати про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 25.02.2025 передав справу № 902/122/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2025 справу № 902/122/24 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 07.05.2025.

В даній ухвалі констатовано:

« 8. Мотивуючи ухвалу про передачу справи, колегія суддів КГС ВС зауважує, що Прокурор у цій справі прагне відновити порушене право держави шляхом повернення частин Земельних ділянок, котрі, на його переконання, належать до земель оборони, а відтак є державною власністю і у власності територіальної громади перебувати не можуть. Звідси для правильного вирішення спору у цій справі першочергово належить вирішити питання правової природи земельних ділянок, які примикають до державного кордону України, тобто знаходяться у прикордонній зоні.

9. Насамперед колегія суддів звертає увагу на різну правову природу земель оборони (частина перша статті 77 ЗК України) та її відмінність від земель прикордонної смуги та створених навколо військових частин захисних, охоронних та інших зон з особливими умовами користування (частина третя статті 77 ЗК України). Разом з тим зі змісту статті 77 ЗК України чітко слідує, що законодавець не визначає віднесення відповідних земель (уздовж лінії державного кордону, захисних, охоронних та інших зон з особливими умовами користування) виключно до державної власності зі статусом земель оборони.

10. Колегія суддів зазначає, що розмежування правової природи земель оборони та земель з особливим режимом використання в оборонних цілях має послідовне закріплення у нормах спеціального законодавства (статтях 1, 2, 3 Закону України «Про використання земель оборони»), а нормативно-правовими актами, які регулюють питання правового режиму зон з особливим режимом використання земель, є Закон України «Про державний кордон України» та Постанова № 1147.

11. Здійснивши аналіз наведених нормативних актів, колегія виснувала, що ними визначено можливість установлення контрольованих прикордонних районів у межах земель територіальних громад, а встановлення прикордонного режиму та прикордонної смуги не виключає можливості перебування таких земельних ділянок у комунальній власності.

12. На думку колегії суддів КГС ВС, цей висновок також підтверджується пунктом 27-1, внесеним до Перехідних положень ЗК України Законом № 2952-IX від 24.02.2023, який визначив, що військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, надають у постійне користування земельні ділянки державної та комунальної власності уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми у порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, з урахуванням вимог цього пункту.».

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність і втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Відповідно до частин 5, 6   статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»   висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Необхідною передумовою для зупинення провадження у справі з підстав зазначених у п. 7 ч. 1   ст. 228 ГПК України   є наявність судових рішень в подібних правовідносинах під якими слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи (аналогічні правові висновки викладено у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи №305/1180/15-ц, №922/2383/16, №757/31606/15-ц).

У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Суд вважає, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі № 902/122/24 може вплинути на оцінку щодо визначення правового статусу земельних ділянок, які розміщені в межах прикордонної смуги, встановленої вздовж державного кордону з урахуванням положень ст. 77 та пункту 27-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а саме щодо віднесення/не віднесення їх до земель оборони в автоматичному порядку.

Отже, господарський суд приходить до висновку про подібність правовідносин у вищезазначених справах за № 926/558/25 та № 902/122/24 за їхніми елементами, зокрема змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин, нормативним регулюванням правовідносин) та предметом спору у конкретній справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

Керуючись статтями  13, 182,  195, 228, 234,  235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.  Зупинити провадження у справі № 926/558/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 902/122/24.

2. Сторонам в п`ятиденний строк після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 902/122/24 повідомити суд про результат її розгляду.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 30 квітня 2025 року.

Суддя                                                                                                        І.В. Марущак