Справа № 308/5227/25

Провадження № 11-сс/4806/253/25

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30.04.2025 м. Ужгород

       Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , поданою в порядку ст. 206 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді, та направлення справи для розгляду по суті до суду першої інстанції у новому складі суду.

На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем з суду першої інстанції були витребувані відповідні матеріали, які надійшли до Закарпатського апеляційного суду 28.04.2025.

Перевіривши зміст апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2025 року з таких підстав.

Згідно ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано главою 31 КПК України.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд, окрім іншого, враховує положення ст. 9 КПК України та виходить із загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 цього Кодексу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 14.04.2025, слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання, яка подана в порядку ст. 206 КПК України.

При відмові у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 слідчий суддя зазначив, що затримання ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (як зазначається у заяві), не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення – відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що адвокатом до заяви не надано доказів того, що ОСОБА_3 був затриманий уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, що дана особа утримується на території, на яку поширюється юрисдикція Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, що позбавляє суд здійснити перевірку наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та інші) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено.

Таким чином, наведений у ст. 206 КПК України механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти наявні підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати, шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи.

В свою чергу, вказаний порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності будь-якого іншого органу, пов`язаного із затриманням особи, поза межами кримінального провадження.

Зі змісту заяви та доданих до неї документів також не вбачається, що скаржником оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність органу поліції.

Згідно з норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи РТЦК та СП чи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.

Відтак, гр. ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.

Слідчий суддя звернув увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов`язаних з мобілізацією, судовий захист таких прав здійснюється в порядку адміністративного судочинства, шляхом звернення до компетентного адміністративного суду з відповідним позовом, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що у нього відсутні повноваження, визначені КПК України для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду клопотання у порядку ст. 206 КПК України.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 року по справі №766/22242/17, відповідно до якої, оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 309 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11 -1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

За змістом указаних вище норм вбачається, що ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання, яка подана в порядку ст. 206 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягає, оскільки не входить до переліку ухвал слідчого судді, які відповідно до ст. 309 КПК України можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.

При цьому, слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 14.04.2025 безпідставно вказано про можливість її апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За таких підстав, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, тому згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , слід відмовити.

Керуючись ст. 309, 399, 418 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 квітня 2025 року.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою направити адвокату ОСОБА_2 , як особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1