ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 квітня 2025 року          Справа №640/8835/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

01.04.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у недоплаті мені, як учаснику бойових дій, 6 800 грн. з суми разової грошової допомоги до 05.05.2020;

- зобов`язати відповідача донарахувати мені, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 05.05.2020 у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та доплатити з цієї суми 6 800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн. 30.03.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату зазначеної допомоги в повному розмірі, проте відповідь не було надано. Відповідач протиправно не виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 325), на підставі пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Водночас у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст. 12 Закону № 3551-XII.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 року адміністративну справу №640/8835/21 передано на розгляд судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28.04.2021 року Київським міським центром по нарахуванню та здійснення соціальних виплат надано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. Відповідачем зазначено, що центр не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та органу управління майном. За таких обставин відповідач вважає, що протиправних дій або бездіяльності не допускав.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-ІХ, матеріали адміністративної справи №640/8835/21 скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

11 лютого 2025 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №640/8835/21.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 р. прийнято до провадження адміністративну справу № 640/8835/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд адміністративної справи № 640/8835/21, що підтверджується її матеріалами.

25.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплати звернувся до суду з клопотанням про залишення адміністративного позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду позивачем.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає про наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед, статтями 122, 160-161.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 року по справі № 9901/325/19.

Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем, крім іншого, оскаржується протиправність (неправомірність) дій комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 - 2021 роки.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивачем вказано, у 2020 році відповідач нараховував позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі.

Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.02.2018 №607/7919/17 перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом обчислюється з 30.09.2020. Цей висновок підтримується Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.07.2021 №420/718/21, й залишається актуальним на час розгляду справи, тому враховується судом згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.

Разом з цим, судом враховуються актуальні висновки Верховного Суду у постановах від 31.01.2021 №240/12017/19, від 22.07.2021 №420/718/21 та ін. про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на своє звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суд зазначає, що вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 21 лютого 2022 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно постанови Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі № 380/5202/20 строк звернення до суду розпочинається з дати отримання щорічної допомоги до 5 травня.

Вказана правова позиція стосовно строків звернення до суду також викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 815/3087/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду у справі № 640/8835/21 – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 О.С. Рябчук