Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2025 Справа №607/23283/24 Провадження №2-а/607/81/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                                Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання        Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвоката                Бакальця І. Г.,

представника відповідача                        Климчук О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року, 

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бакалець І. Г., звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 жовтня 2019 року, о 22 год. 40 хв., по проспекті С.Бандери, 63 у м. Тернополі, інспектором взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області лейтенантом поліції Гинда М. О. була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 36 КУпАП, та стосовно ОСОБА_1 винесена постанова серії ББА № 050034, відповідно до якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Зі змісту вказаної постанови серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року, о 20 год. 07 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автобусом Еталон-А, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекті С.Бандери,63, у м. Тернополі, проїхав регульоване перехрестя на червоний сигнал світлофору, чим порушив п.п.8.7.3. ПДР України, а також не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.4. ПДР України.

З оскаржуваною постановою серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не погодився, оскільки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП не вчиняв і вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постанова відносно ОСОБА_1 , на думку позивача, була складена співробітником поліції всупереч вимогам ст.ст. 268, 283 КУпАП, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності виявила бажання скористатись безоплатною професійною правничою допомогою, про що неодноразово просив працівників поліції надати безкоштовного адвоката, у чому ОСОБА_1 безпідставно було відмовлено, не ознайомлено з відеозаписами з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських та не долучено пояснення ОСОБА_1 на одному аркуші, яке ним було власноручно написано та передано працівникам поліції.

Всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, постанова серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис з відео реєстратора (його марка, модель, номер), це ж стосується і нагрудних камер поліцейських.

Таким чином, враховуючи те, що водій ОСОБА_1 не вчиняв жодних правопорушень, постанова серія ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року винесена незаконно та підлягає до скасування.

Ухвалою судді від 31 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №607/23283/24; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

11 листопада 2024 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від УПП в Тернопільській області ДПП, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність. Посилається на те, що з матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 18 жовтня 2024 року близько 22 год. 40 хв. в м. Тернополі по просп. С.Бандери, 63, позивач, керуючи транспортним засобом - автобусом Еталон-А, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульоване перехрестя на жовтий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також не пред`явив для перевірки документів, а саме, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України.

На відеозаписі з автомобільного реєстратора зафіксовано, що транспортний засіб позивача проїжджає регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофору (20:07:33).

Відеозаписами з нагрудного відео реєстратора поліцейського, які долучаються до матеріалів адміністративної справи, зафіксовано не пред`явлення посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документу на транспортний засіб на неодноразові вимоги працівників поліції (20:07:40, 20:08:30, 20:09:00, 20:10:57, 20:11:32).

Твердження позивача в адміністративному позові про те, що його, нібито, не ознайомлено з матеріалами справи, а саме відеозаписом порушення, є неправдивими та безпідставними, оскільки, відеозаписом зафіксовано, як останнього ознайомлюють з відеозаписом з автомобільного реєстратора.

Також твердження позивача щодо того, що в оскаржувана постанова не містить посилання на технічний запис, на який було здійснено відеозапис, також є неправдивим, оскільки, як вбачається з постанови, в графі 7 зазначено: відео з автореєстратора, відео з НК 473071, 472636.

Позивачем не доведено порушення відповідачем будь-яких правових норм щодо розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено невикористання відповідачем передбачених законом засобів доказування, обов`язковість використання яких була б встановлена законом.

Таким чином, сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, пояснював, що не надав працівникам поліції посвідчення водія, оскільки вони не показали встановленого зразка свої документи, щодо їх повноважень як працівників поліції.

Представник позивача, адвокат Бакалець І. Г. у судовому засіданні підтримав обґрунтування позову. Вважає, що оскаржувана постанова складена з грубими порушеннями та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Не відповідають дійсності висвітлені в протоколі обставини, а саме проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора. Також порушено право Лесюка І. М. на захист.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Климчук О. І. у судовому засіданні підтримала доводи поданого відзиву та просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 18 жовтня 2024 року близько 20 год. 07 хв. в м. Тернополі по проспекті С.Бандери, 63, керуючи транспортним засобом - автобусом Еталон-А 08128, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також не пред`явив для перевірки документів, а саме, посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом та свідоцтва про реєстрацію на транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України, за що на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктом б) пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. п. "ґ", "є", "е" пункту 8.7.3 ПДР, сигнали світлофора мають такі значення, зокрема: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

В пункті 8.7.3.ґ ПДР вказано, що сигнали світлофора мають такі значення, зокрема жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Крім того, в п.8.11 ПДР вказано, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно вимог п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигналів - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4 а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити документи, перелічені у п.2.1 цих Правил.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення. Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивач та представник позивача, як на основну підставу задоволення позовних вимог, у позовній заяві покликається на те, що позивач вважав вимогу поліцейського незаконною оскільки водію для огляду працівники поліції не надали документи щодо їх повноважень, не було ознайомлено з матеріалами справи, порушено право позивача на захист, та в постанові не міститься посилання на технічні записи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої).

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель (абзац сьомий частини першої статті 40 Закону №580-VIII).

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 (далі - Інструкція).

У розумінні Інструкції технічними приладами та технічними засобами є безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Доводи сторони позивача про відсутність інформації стосовно технічних засобів фіксації події спростовується змістом самої оскаржуваної постанови, у якій в п. 7 зазначено відео з автореєстратора, відео з НК 473071, 472636.

Оглядом відео з диску, наданого суду представником відповідача, вбачається, що на перехресті для руху зі сторони водія засвітився жовтий сигнал світлофору, після чого автобус д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджає пішохідний перехід.

Таким чином, відеозапис засвідчує, що позивач був попереджений миготливим зеленим сигналом світлофору про наступну зміну сигналів, не взяв це до уваги та проїхав перехрестя на жовтий сигнал, що забороняє рух.

Доводи позивав, які зафіксовані на відеозаписі, що у нього є свій графік, не заслуговують уваги, оскільки у ПДР України відсутні винятки, для руху на заборонений сигнал світлофора згідно графіків руху маршрутних таксі міста.

Що стосується порушення прав позивача в частині отримання правничої допомоги, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.

Як вбачається із відеозапису, позивачу повідомлено про можливість скористатися правом на правову допомогу. ОСОБА_1 виявив бажання, однак вимагав, щоб працівники поліції забезпечували йому адвоката. Працівниками поліції повторно було роз`яснено, що позивач має право самостійно звернутися до будь-якого фахівця в галузі права, його будуть очікувати, оскільки ОСОБА_1 не був затриманий, то він може скористатися правом на захист самостійно. ОСОБА_1 проігнорував роз`яснення працівників поліції та не скориставшись своїм правом.

Таким чином, з відеозапису не вбачається, що поліцейським обмежено право позивача на отримання ним допомоги адвоката. Клопотань щодо відкладення розгляду матеріалів на інший день та час з метою отримання правової допомоги не надходило. Інших доказів порушення такого права позивачем суду не надано.

Отже за таких обставин доводи позивача суд вважає спростованими.

Як вбачається із відеозапису, позивачу під час винесення постанови працівником поліції було продемонстровано відеозапис з автореєстратора службового автомобіля. В подальшому у водія та працівника поліції виникла дискусія щодо можливості бачити проблискові маяки працівників поліції, через габарити автобуса, а тому твердження представника позивача щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи, суд оцінює як такі що спрямовані на уникнення позивачем несення відповідальності за порушення ПДР.

Доводи позивача з приводу того, що він не виконав вимогу працівника поліції та не надав посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, оскільки працівники поліції не надали документи щодо їх повноважень, спростовується наданими відео, на якому працівники поліції неодноразово пред`являють посвідчення та повідомляють водію свої дані.

Отож, наданий суду відеозапис є достатнім, належним та допустимим доказом того, що водій ОСОБА_1 у час та дату, яка вказана у спірній постанові керував транспортним засобом проїхав регульований пішохідний на заборонений жовтий сигнал світлофору та водій не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами у їх сукупності, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративних правопорушення передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектор патрульної поліції мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів, передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року обґрунтована, винесена на підставі та в межах повноважень наданих уповноваженій посадовій особі поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року, слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

На підставі ст.ст. 9, 36, 122, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72–77, 122, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

На підставі ст.ст. 9, 36, 122, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72–77, 122, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050034 від 18 жовтня 2024 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддя                                                                О.Герчаківська