29.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/6342/25

                                                               1-кп/205/908/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року                                                         м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді                –         ОСОБА_1

за участю секретаря                –         ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне

провадження № 12025047120000158 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, має середню освіту, неодруженого, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2025 року близько 19 годин 00 хвилин ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , знаходилися біля будинку № 4, що по вул. Тиверська у м. Дніпро, де у ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, раптово виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень,  ОСОБА_3 , 14 квітня 2025 року близько 19:00 годині, перебуваючи біля будинку 4, що по вул. Тиверська у м. Дніпрі, знаходячись в безпосередній близькості обличчям до обличчя ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар лівою рукою, стиснутою в кулак, у область лівого ока останнього, після чого, не зупиняючись на цьому, наніс ще два удари правою рукою, стиснутою в кулак в область обличчя праворуч ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізовувати свій вищевказаний умисел,  ОСОБА_3 , знаходячись у вищезазначеному місці та час, схопив ОСОБА_4  правою рукою за комірець куртки, яка в той час була одягнена на ньому, та наніс йому лівою рукою, стиснутою в кулак, один удар знизу в область щелепи. Надалі,  ОСОБА_3 , міцно тримаючи правою рукою комірець куртки  ОСОБА_4 , потягнув останнього на себе, в результаті чого вони разом впали на землю. В подальшому, знаходячись на землі, ОСОБА_3 завів внутрішню частину свого ліктьового суглобу правої руки в область шиї з передньої сторони ОСОБА_4 , після чого, приклавши зусиль, стиснув шию останнього, у зв`язку з чим ОСОБА_4 почав важко дихати та хрипіти.

В результаті своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: двадцяти трьох синців - голови, обличчя, шиї, два крововиливи обох губ, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі «п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акта у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.

За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному проступку та всі обставини, які ставляться йому в провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: 1) повне визнання обвинуваченим своєї вини; 2) щире каяття обвинуваченим у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, неодружений, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, за місцем проживання характеризується позитивно.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

          ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя:                                                                 ОСОБА_1