Справа № 143/223/25

        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -        

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовує тим, що 27.10.2012 вона уклала із відповідачем шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис №46.

Від вказаного шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок різних поглядів на життя, характерів, уподобань, подружнє життя у них не склалось, між сторонами постійно виникають суперечки. Подружні відносини фактично розірвані, можливості зберегти сім`ю немає. Спору щодо місця проживання дитини не мають.

У зв`язку з наведеним, просила шлюб розірвати.

Рух справи, позиція суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 10).

З метою визначення підсудності суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Погребищенської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 11-12).

18.03.2025 отримана відповідь, відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 відсутня (а.с. 13).

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено перше судове засідання на 09.04.2025, розміщено на веб-порталі судової влади України оголошення про повідомлення відповідача про розгляд справи (а.с. 14-15).

09.04.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

       29.04.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі (а.с. 28).

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином через розміщення на веб-порталі судової влади України оголошення про повідомлення відповідача про розгляд справи (а.с. 25-26) в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у шлюбі, який зареєстрований 27.10.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис №46, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Від спільного проживання мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Також судом встановлено, що сторони сімейні відносини не підтримують, спільне проживання фактично припинено, взаємини між ними зіпсувалися, оскільки мають діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю, кожен має власне особисте життя.

Факт не проживання позивача і відповідача однією сім`єю та відсутність спільного побуту суд розцінює, як підтвердження розладів шлюбних відносин, формального існування шлюбу між ними.

Спір щодо місця проживання дитини відсутній.

Вказані обставини відповідачем не оспорені.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно із ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України.

Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

В силу вимог ст.110 СК України розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.

Згідно із частинами 2, 3 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Оскільки позивач у справі є громадянкою України, відповідач є громадянином Республіки Азербайджан, сторони спільно проживали на території України та позивач з дитиною проживає на території України, а відтак справа підлягає розгляду з застосуванням чинного законодавства України.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Нормами ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згідна на примирення, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №10 від 27.02.2025 в сумі 1211,20 грн (а.с. 9).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1211,20 грн.

На підставі ст.ст. 105,110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 206, 264, 265, 268, 272, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

        ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований 27.10.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління Вінницької області, актовий запис №46.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач -  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Суддя