Справа № 229/8408/24

Провадження № 3/211/1179/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 квітня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.3 ст.130 КУпАП,-

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.11.2024 серії ЕПР1 №184482, 29.11.2024 року о 09год. в м. Дружківка по вулиці Дружби, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушень за ч.3 ст. 130 КУпАП, не надав.

Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи, мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 ..

Дослідивши письмові матеріали та відеозаписи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.

Так, при дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не встановлено причин зупинки водія ОСОБА_1 ..

Тобто, такі дії працівників поліції не узгоджуються з приписами статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки підстави для зупинки транспортного засобу повинні бути відповідним чином зафіксовані і відображені у матеріалах провадження.

Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Відповідно до частини третьої вказаної статті поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки.

Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп`яніння, з точки зору ст.35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.

Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, були відсутні.

Так, з оглянутого відеозапису з камери поліцейського, доданого до протоколу, вбачається, що працівники поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 , не перевіряючи ознак сп`яніння, одразу вказують водію про підозру щодо його перебування у стані наркотичного сп`яніння, при цьому прояв ознак сп`яніння водію не роз`яснюють. Більше того з відеозапису не вбачається наявності у ОСОБА_1 жодних ознак сп`яніння, які зазначені в протоколі.

Таким чином, за відсутності належних доказів по справі, якими б можливо було підтвердити наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, не встановлено обґрунтованих підстав до вимог поліцейських щодо необхідності проходження ОСОБА_1 медичного огляду на з`ясування стану наркотичного сп`яніння, а відтак дії останнього не потягли порушення п. 2.5 ПДР України.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

В силу частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 252, 266 КпАП України, суд,-

постановив:

провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя: І. О. Юзефович