Справа № 161/5278/25

Провадження № 1-кп/161/811/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       м. Луцьк                                                                         01 травня 2025 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді        -                                                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря -                                                 ОСОБА_2 ,

прокурора -                                                                 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014030010002248 від 02.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, -

В С Т А Н О В И В :

21 березня 2025 року прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження №12014030010002248 від 02.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Клопотання мотивує тим, що 02.09.2014 до ЄРДР внесено відомості за №12014030010002248, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 06:30 год. по 17:00 год. 01.09.2014 невстановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом віджиму дверей балкона проникла у квартиру АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала 300 гривень, цифровий фотоапарат марки «Фуджі філм», вартістю 500 грн., три кільця із золота загальною вагою 8 грам, вартість яких становить 2 400 грн., кредитну картку №4149437800567255, належні ОСОБА_4 , чим спричинила матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 3 200 грн.

За результатами здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12014030010002248 від 02.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, проведено ряд слідчих дій, однак підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення будь-якій особі не повідомлялась.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи або злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, та з дня його вчинення минуло понад десять років, тому, з урахуванням положень ст. 49 КК України, прокурор просить закрити вказане кримінальне провадження, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій зазначив, що клопотання про закриття кримінального провадження підтримує та просить його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження №12014030010002248, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, тобто якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 вказаної статті закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Вказані норми кримінального процесуального закону пов`язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.

Положеннями ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

В свою чергу, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, у тому числі, відносяться: законність та публічність.

Законність, як це визначено ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно з ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, в ч. 5 ст. 38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому, закриття кримінального провадження – це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У той же час закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Водночас, як слідує з матеріалів даного кримінального провадження, у 2015 році потерпілий ОСОБА_4 під час його додаткових допитів вказував на осіб, які, на його думку, могли вчинити вказаний злочин.

В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №687/1066/22 (провадження №51-3267км23) зазначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Разом з цим, незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_4 ще у 2015 році в ході його додаткових допитів вказував на конкретних осіб, які, на його думку, могли вчинити дане кримінальне правопорушення, органом досудового розслідування не було вжито всіх необхідних заходів для перевірки причетності цих осіб до вказаного злочину.

Відтак, така пасивність досудового розслідування, на переконання суду, свідчить про неналежне здійснення органом досудового розслідування всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Отже, в даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів, орган досудового розслідування формально підійшов до проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014030010002248, оскільки діям осіб, на яких вказує потерпілий ОСОБА_4 , належної кримінально-правової оцінки не надано.

Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого, дізнавача та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов`язків, визначених загальними засадами кримінального провадження.

Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі Євген Петренко проти України (заява № 55749/08 від 29.01.2015) для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Це не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості.

Отже, дослідивши матеріали кримінального провадження №12014030010002248, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування, який зобов`язаний належним чином відповідно до вимог кримінального процесуального закону застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та винної (винних) особи (осіб), тому досудове розслідування не може вважатися повним, всебічним та об`єктивним, а закриття вказаного провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України буде суперечити завданням та засадам кримінального провадження.

За таких обставин твердження прокурора про те, що у даному кримінальному провадженні за результатами здійснення досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, є передчасним, а згода потерпілого з клопотанням прокурора не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що орган досудового розслідування після проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування наділений повноваженнями закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України – в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України – в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України – в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з чим в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 284, 369, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014030010002248 від 02.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                 ОСОБА_1