Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2903/25

Провадження № 2/711/1643/25

У Х В А Л А

25.04.2025                                                                                         м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:

-визнати припиненим право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , користуватися квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Статтею 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Так, означену позовну заяву, яку подано через систему «Електронний суд», підписано адвокатом Севастьяновою Альоною Валеріївною, яка, як зазначає, діє на підставі ордеру серії СА № 1117992.

Суд звертає увагу на те, що ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.

Водночас, вказаний вище ордер не містить обов`язкових реквізитів, які визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 зі змінами, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; дату видачі ордера.

Таким чином, такий ордер є документом, що не може підтверджувати право адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача та представництво його інтересів у суді.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний документ належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Севастьянової А.В.

Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Суд бере до уваги той факт, що поданий адвокатом Севастьяновою А.В. ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, а всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

До того ж, суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановлення волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Севастьяновій А.В. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений ордер, який підтверджує правомочності адвоката.

Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до відповідного суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, висвітленими в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 320/9683/23, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, від 05.06.2019 №9901/847/18.

Крім того, до позовної заяви не додано договір чи доручення, на підставі якого адвокатом Севастьяновою А.В. виданий ордер серії СА № 1117992 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Придніпровському районному суді м. Черкаси.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво у суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи у суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі. В даному випадку, відсутні підстави вважати, що договір між адвокатом та ОСОБА_1 був укладений, оскільки про це не вказано у ордері і/або копія самого договору не надана.

Отже, враховуючи, що адвокат зобов`язаний діяти у межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через адвоката Севастьянову А.В., та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому адвокату.

Аналізуючи зміст Закону №5076-VI щодо повноважень представляти інтереси позивача адвокатом Севастьяновою А.В., враховуючи відсутність договору про надання правової (правничої) допомоги, суд дійшов висновку, що даний представник не має повноважень на підписання даної позовної заяви. Інші докази права підпису позовної заяви від імені позивача саме адвокатом Севастьяновою А.В., у доданих до позову матеріалах - відсутні.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 у справі № 1.380.2019.001004 (ЄДРСР 87560122), в ухвалах від 09.10.2020 у справі № 824/3180/14-а (ЄДРСР 92116461), від 16.09.2020 у справі № 824/877/19-а (ЄДРСР 91571433), від 17.08.2020 у справі № 300/1294/19 (ЄДРСР 91036679), від 20.01.2020 у справі № 440/607/19 (ЄДРСР 87044901) висвітлив наступний правовий висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, зокрема, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що позов подано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому законом порядку, а тому в оформленні позову наявний недолік, котрий зумовлює його повернення на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача ОСОБА_1 у подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як він вважає, порушують, не визнають або оспорюють його права та інтереси.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 4, 5, 19, 47, 58, 60, 62, 175-177, 185, 274, 353-355 ЦПК України суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, - повернути позивачеві.

Роз`яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повне судове рішення складено 25.04.2025.

Суддя: С. М. Позарецька