Справа №443/386/25

Провадження №2/443/391/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

30 квітня 2025 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб укладений між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08.07.2023 у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис №1045.

Стислий виклад позиції сторін.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 08.07.2023 між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис № 1045. Від даного шлюбу у них з відповідачем спільних дітей немає. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги, різні погляди на сімейне життя. Подружні відносини між ними фактично припинено, вони вже тривалий час проживають окремо. Втрачені всі фізичні та духовні зв`язки між ними. Збереження сім`ї неможливо. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Шлюб розривають вперше. Майнових спорів між ними немає

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.04.2025 /а. с.9-10/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.04.2025 у зв`язку з першою невкою відповідача справу розглядом відкладено на 30.04.2025 /а.с.15/.

Розгляд справи по суті відбувся 30.04.2025 без участі сторін.

Позивачка ОСОБА_1 подала заяву у якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 08.07.2023 сторони уклали шлюб, який зареєстрований у Тернопольському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 1045 та 08.07.2023 видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.5/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що розлад у сім`ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.

Сім`я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як протягом тривалого часу між сторонами існують непорозуміння. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім`ї та збереження шлюбу.

Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки, а тому позовні вимоги останнього є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.

Щодо розподілу судових витрат.

Абзацом 3 пункту 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 роз`яснено: якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Позивачка є інвалідом І групи та звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ групи, а тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08.07.2023 у Тернопольському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1045 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Р.Г. Равлінко