Справа № 2-651/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2007 року                              Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -             Костюкевича O.K.

при секретарі -                                       Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,  представника позивача - ОСОБА_2,  представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання осіб такими,  що втратили право на користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання осіб такими,  що втратили право на користування жилим приміщенням.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим,  що 30.07.1975 року згідно ордеру № 311 на сім'ю до складу якої входили ОСОБА_5, ОСОБА_6,  сам позивач та його сестра ОСОБА_7було виділено двохкімнатну квартиру за АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7.,  ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_6 Всі вони з квартири були виписані в установленому порядку.

Зазначає,  що він у вищезазначеній квартирі з моменту заселення був зареєстрований та постійно проживав та проживає на даний час.  В 1992 році одружився з ОСОБА_8 Від шлюбу є неповнолітні діти - ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Покликається на те,  що в квартирі також проживала відповідач по справі ОСОБА_4  - його племінниця. В 1998 році вона фактично перестала проживати в квартирі і стала проживати в квартирі,  яку наймали для неї та інших студентів-спортсменів керівники команд. Відповідач по справі ОСОБА_4  оплати за комунальні послуги не проводила. Після смерті своєї матері без відома позивача прописала в квартиру свого сина ОСОБА_11 З квітня 2006 року відповідач по справі та її син в квартирі не проживають.. Вважає,  що останні втратили право на користування жилим приміщенням,  а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Просить суд визнати ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_11,  2004 року народження такими,  що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з не проживанням в ній більше шести місяців без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_4 зустрічну позовну заяву мотивувала тим,  що вона та її малолітній син ОСОБА_11 мають усі права на вищезазначену квартиру. Зазначає,  що в квітні місяці 2006 року вона була вимушена виїхати за межі міста Луцька. Повернувшись через місяць в травні 2006 року,  виявила,  що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1зайняв дві кімнати в квартирі,  забрав у неї ключ від вхідних дверей та не пускає її до квартири.

2

Покликається на те,  що з скаргами на дії ОСОБА_1 вона зверталась в Луцький MB УМВС України у Волинській області.

Просить суд вселити її та її малолітнього сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4,  в квартиру за АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_4.  не визнав. Проти його задоволення заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні зустрічний позов підтримала з підстав у ньому зазначених. Просила суд його задовольнити. Позов ОСОБА_1 не визнала в повному об'ємі. Проти його задоволення заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази в справі,  суд прийшов до висновку,  що позов ОСОБА_1 слід задовольнити,  а в зустрічному позові ОСОБА_4.  слід відмовити з наступних підстав.

З копії особового рахунку (а.с. 8) вбачається,  що в квартирі АДРЕСА_1 було прописано шість чоловік,  а саме: позивач ОСОБА_1,  відповідач по справі ОСОБА_4,  її малолітній син ОСОБА_11,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7. Троє останніх померли,  що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть серій НОМЕР_1 від 0702.2002 року (а.с. 4),  серії НОМЕР_2 від 06.06.2005 року (а.с. 5),  серії НОМЕР_3 від 05.04.2006 року (а.с. 6). Вони в установленому порядку з вищезазначеної квартири були виписані та в ній залишились сім'я позивача та відповідач з малолітнім сином.

З пояснень позивача ОСОБА_1 суд встановив,  що в 1998 році відповідач фактично перестала проживати в квартирі АДРЕСА_1,  а стала проживати в квартирі,  яку наймали для неї та інших студентів-спортсменів керівники команд. Остання оплати за комунальні послуги не проводила. Після смерті своєї матері без відома позивача прописала в квартиру свого сина ОСОБА_11 З квітня 2006 року відповідач по справі та її син в квартирі не проживають. Факт не проживання відповідачем в даній квартирі також встановлено довідками від 04.04.2006 року за № 56 (а.с. 9-10) та актом перевірки паспортного режиму від 16.05.2006 року (а.с. 15),  а також стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_11,  де зазначено місце народження місто Харків.

Згідно ч.1  ст.  71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Оскільки,  відповідач по справі ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_1 не проживають більше шести місяців без поважних причин,  а тому вважаються такими,  що втратили право користування жилим приміщенням в порядку  ст.  71 ЖК Української РСР.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4.  то судом не приймаються її твердження відносно того,  що позивач забрав у неї ключ від вхідних дверей та не пускав її до квартири,  та те що вона зверталась з цього приводу зі скаргою до Луцького MB УМВС України у Волинській області,  оскільки це твердження спростовується листом Луцького міського відділу УМВС у Волидській області від 26.07.2007 року за № 6843 з якого вбачається,  що будь-яких скарг від ОСОБА_4  не зареєстровано.

З цих підстав суд вважає за правильне в зустрічному позові ОСОБА_4.  відмовити.

З відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  58,  60,  88,  213-215 ЦПК України,   ст.   ст.  71,  72 ЖК Української РСР,  суд, -

вирішив:

з

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 та її неповнолітнього сина ОСОБА_11 такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням,  а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16 грн. (шістнадцять гривень).

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.