Справа №  2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

                                           Головуючого –судді –Гончарової І.М.

                                           При секретарі –Мельник І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача –ПАТ ОСОБА_2 банк до відповідача ОСОБА_3 «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»про стягнення страхового відшкодування , -

                                                                В с т а н о в и в:

              Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши в ньому, що 26.01.2006 року між  нею та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці», правонаступником якого у зв’язку із зміною назви є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці», був укладений кредитний договір № 119 з договором про внесення змін № 1426 від 04 червня 2007 року (переведення кредиту в кредитну лінію), договором про внесення змін № 2054 від 31 липня 2007 року, договором про внесення змін № 90 від 16 лютого 2009 року, згідно якого позивачка отримала кредит у формі невідновлювальної мультивалютній кредитній лінії у сумі еквівалентній 1 204 265, 60 гривень.

          Згідно умов кредитного договору № 119 від 26 січня 2006 року, зокрема п. 5.2.8 на позивачку покладено обов’язок укласти відповідні договори страхування.

          03 березня 2009 року, на виконання умов зазначеного кредитного договору, позивачкою підписано строковий договір страхування № 760133990, сторони якого позивачка ОСОБА_1, ПАТ АСК «Інго Україна»відповідач (страховик) та АКБ ОСОБА_2 як вигодо набувач.

          Відповідно до умов договору страхування, предметом страхування було майно та майнові  інтереси.

          Відповідно п 2.2. договору страхування визначено, що предметом договору страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, що не суперечать закону, пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованої особи, що можуть бути порушенні в результаті нещасного випадку».

          У відповідності до п. 2.6.1. договору страхування, «Ліміт відповідальності страховика та страхова сума за кожним з ризиків, зазначених в п. 2.3. цього договору, на період страхування з 03 березня 2009 року по 02 березня 2010 року становить 594 210 гривень».

            29 вересня 2009 року, приблизно о 9.00 год. позивачка ОСОБА_1  направляючись на роботу, виходячи з дому, впала на бетонну доріжку, внаслідок чого отримала перелом лівої руки. Позивачку доставили в Кіцманську центральну лікарню, де в подальшому їй наклали гіпс, який зняли 22 січня 2010 року. В результаті важкої травми, 21 січня 2010 року МСЕС встановив позивачці ОСОБА_1 інвалідність 2 групи безстроково, що підтверджується копією довідки МСЕК та лікарняними документами.

          Відповідно до п.2.3.2. договору страхування до переліку страхових випадків відносяться встановлення інвалідності I або II групи застрахованій особі в результаті нещасного випадку.

          Про вищезазначену подію, ОСОБА_1, 22 січня 2010 року письмово повідомила працівників Чернівецької філії ЗАТ АСК «Інго Україна», що підтверджується відповідним листом.

          Відповідно до п. 2.7.2 договору страхування «при настанні страхового випадку, пов’язаного з настанням події, зазначеної у п. .2.3.2 договору страхування розмір страхової виплати визначається в розмірі 75 % при встановленні застрахованій особі «групи інвалідності від суми фактичної заборгованості страхувальника за кредитним договором на дату настання страхового випадку». Згідно довідки банку від 26.07. 2010 року, станом на 21.01.2006 рік заборгованість позивачки за кредитом складала 594210 грн., відповідно 75 % від фактичної заборгованості складає 445 657,50 грн.

          У п.3.4.1. договору  страхування зазначається, що рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати приймається протягом 15 робочих днів з дати надання страхувальником усіх необхідних документів, які підтверджують настання страхового випадку», однак відповідь на свої звернення від 22 січня 2010 року та 02 березня 2010 року позивачка отримала лише 12 травня 2010 року.

              У своїй відповіді страхова компанія «Інго України»відмовила позивачці у здійсненні страхової виплати на підставі того, що позивачка, ніби то не повідомила письмово страхову компанія про наявність, на момент підписання договору страхування, у неї 3 групи інвалідності. На підставі п. 2.9 «Правил добровільного страхування від нещасних випадків», якщо при укладенні договору страховику не було повідомлено про наявність зазначених обставин, він вправі відмовитись від такого договору».

          Оскільки, підстави на які посилається страхова компанія «Інго України»при відмові позивачці у здійсненні страхової виплати, не відповідають дійсності, позивачка, 26.08.2010 року звернулася до страхової компанії із листом про видачу їй  копії її заяви на страхування, яка оформлялася перед укладанням самого договору страхування. Також, в зазначеному листі, позивачка просила підтвердити факт, що їй вчасно та в повному обсязі були надані всі необхідні документи для отримання страхової виплати.

          20 вересня 2010 року вих.. № 3016, страхова компанія надала відповідь на лист позивачки від 26.08.2010 року, яким підтвердила те, що нею на виконання вимог договору страхування, після настання страхового випадку, вчасно та в повному обсязі були направлені відповідні документи для здійснення страхової виплати. Крім цього, позивачці також направлено копію листа - звернення страхової компанії до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»- вигодо набувача, про надання довідки про стан заборгованості за кредитним договором та вирішення питання про отримувача страхового відшкодування.

          З метою невиконання взятих на себе зобов’язань за договором страхування, страхова компанія на лист позивачки направила лише заяву на страхування та опитувальний лист, що стосувались першої частини договору страхування –нерухомого майна, умисно не представивши опитувальний лист –страхування від нещасних випадків, де окремою графою вказувалися відомості про стан здоров’я. Оскільки така графа відсутня в опитувальному листі, який заповнюється при страхування лише майна.

          Таким чином, позивачка вважає, що приховавши опитувальний лист –страхування від нещасних випадків, відповідач намагається уникнути проведення страхової виплати

          Позивачка зазначає що не заповнила опитувальний лист із зазначенням відомостей про стан здоров’я, її не було б застраховано від нещасних випадків, в порушення встановлених правил страхування.

          Відповідач міг би заперечувати цей факт, якби представив опитувальний лист –страхування від нещасних випадків, в якому позивачка не заповнила відповідну графу, або б вписала в неї неправдиві відомості.

          Позивачка в позові просить стягнути з Акціонерної страхової компанії «Інго України» 445 657,50 гривень шляхом перерахування суми страхового відшкодування на рахунок вигодонабувача –Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці», та покласти судові витрати з відповідача .  

     В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердивши обставини, які викладені в позовній заяві.

   Представник третьої особи  ПАТ Промінвестбанк позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

    Представник ОСОБА_3 «Інго України»в судове засіданні не з»явився в третій раз, надав суду заяви про відкладення розгляду справи в зв»язку із зайнятістю в інших судових процесах, однак  не представив суду документального підтвердження, в зв»язку з чим суд вважає неявку відповідача без поважних причин, вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

      Судом встановлено, що   26.01.2006 року між  ОСОБА_1 та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці»був укладений кредитний договір № 119 з договором про внесення змін № 1426 від 04 червня 2007 року (переведення кредиту в кредитну лінію), договором про внесення змін № 2054 від 31 липня 2007 року, договором про внесення змін № 90 від 16 лютого 2009 року, згідно якого позивачка отримала кредит у формі невідновлювальної мультивалютній кредитній лінії у сумі еквівалентній 1 204 265, 60 гривень, згідно умов  якого, зокрема п. 5.2.8  на позивачку покладено обов’язок укласти відповідні договори страхування.

           03 березня 2009 року  позивачка уклала строковий договір страхування № 760133990 з ОСОБА_3 АСК «Інго Україна», згідно якого вигодонабувачем є АКБ ОСОБА_2.

          Відповідно п.2.2. договору страхування  предметом договору страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, що не суперечать закону, пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованої особи, що можуть бути порушенні в результаті нещасного випадку.

          Згідно пункту 2.3.2. страховим випадком є  встановлення інвалідності I або II групи застрахованій особі в результаті нещасного випадку, що мав місце протягом дії цього договору. Встановлення інвалідності I або II групи, що настали в результаті нещасного випадку, що мав місце протягом дії цього договору, визнаються страховими випадками, якщо вони настали не пізніше, ніж протягом 1 року з дня нещасного випадку, але у період дії цього договору.

          У відповідності до п. 2.6.1. договору страхування ліміт відповідальності страховика та страхова сума за кожним з ризиків, зазначених в п. 2.3. цього договору, на період страхування з 03 березня 2009 року по 02 березня 2010 року становить 594 210 гривень.

           Судом встановлено,що в період дії цього договору, а саме 29 вересня 2009 року приблизно о 9.00 годину  ОСОБА_1  по дорозі на роботу впала на бетонну доріжку, внаслідок чого отримала перелом лівої руки.  В результаті  травми, 21 січня 2010 року МСЕС встановив позивачці ОСОБА_1 інвалідність 2 групи безстроково, що підтверджується копією довідки МСЕК.

         Про вищезазначену подію ОСОБА_1, 22 січня 2010 року письмово повідомила працівників Чернівецької філії ЗАТ АСК «Інго Україна», що підтверджується відповідним листом.

             Відповідно до п. 2.7.2 договору страхування «При настанні страхового випадку, пов’язаного з настанням події розмір страхової виплати визначається в розмірі 75 % при встановленні застрахованій особі  «групи інвалідності від суми фактичної заборгованості страхувальника за кредитним договором на дату настання страхового випадку». Згідно довідки банку від 26.07. 2010 року, станом на 21.01.2006 рік заборгованість позивачки за кредитом складала 594 210 грн., відповідно 75 % від фактичної заборгованості складає 445 657,50 грн.

       Страхова компанія «Інго України»відмовила позивачці у здійсненні страхової виплати на підставі того, що позивачка не повідомила письмово страхову компанія про наявність на момент підписання договору страхування у неї 3 групи інвалідності. На підставі п. 2.9 «Правил добровільного страхування від нещасних випадків», якщо при укладенні договору страховику не було повідомлено про наявність зазначених обставин, він вправі відмовитись від такого договору».

         На повторне звернення ОСОБА_1З.з приводу видачі їй  копії її заяви на страхування, яка оформлялася перед укладанням самого договору страхування   20 вересня 2010 року  страхова компанія направила лише заяву на страхування та опитувальний лист, що стосувались першої частини договору страхування –нерухомого майна, не представивши опитувальний лист –страхування від нещасних випадків, де окремою графою вказуються відомості про стан здоров’я.

          Згідно вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Згідно вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

           Згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 липня 2011 року встановлено, що страховик, тобто ОСОБА_3 акціонерна страхова компанія «Інго України», відповідно до умов договору, внаслідок страхового випадку, здійснив з»ясування обставин його настання, тобто виконав прийняті на себе зобов»язання згідно цього договору, не повернув оплачену суму страхової премії,  в подальшому відмовив у виплаті страхового відшкодування, тобто фактично своїми діями визнав чинність такого договору, в тому числі  і в частині страхування від нещасних випадків. Таким чином суд прийшов до висновку що при укладанні договору страхування № 760133990 від 03.03.2009 року страховик отримав всю необхідну інформацію щодо стану здоров»я страхувальника (ОСОБА_1З.), яка містилась у заявці на страхування та/або опитувальному листі.

           Виходячи  з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки про безпідставність відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування та стягнення його на користь вигодонабуавача за  договором страхування –ПАТ «ОСОБА_2 банк»

           Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

           Виходячи з цих вимог закону на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 1920 грн., які є документально підтвердженими.

          На підставі викладеного, керуючись ст.. 15 16, 638, 979, 981, 982, 984, 966 ЦК України, ст..ст. 15, 30, 60, 61, 75, 212. 213. 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                   В И Р І Ш И В:

        Позов задовольнити.

         Стягнути з  ОСОБА_3 Акціонерної страхової компанії «Інго України»на користь ПАТ Акціонерно-комерціний промислово-інвестиційний банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 119 від 26 січня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ промислово-інвестиційний банк.

       Стягнути з  ОСОБА_3 Акціонерної страхової компанії «Інго України»на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1900 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці  в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

                    СУДДЯ            

  Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

                               Головуючого –судді - ГОНЧАРОВОЇ І.М.

                               При секретарі –Мельник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до інспекції Держтехнагляду Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання право власності та зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень здійснити державну реєстрацію та облік, видати номерний знак та свідоцтво про реєстрацію машини,  -

                                                                В с т а н о в и в:

     Позивач  звернувся  до  відповідача з позовом, зазначивши в ньому, що у 2008 році він придбав у приватного підприємця ОСОБА_5 колісний міні-трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н, за який позивач сплатив 10 000 гривень.

          Факт придбання зазначеного міні-трактора підтверджується рахунком № 20 від 18 травня 2008 року, видано ПП ОСОБА_5, та копію митної декларації.

    Коли він звернувся до обласної державної інспекції Держтехнагляду Чернівецької обласної з проханням зареєструвати трактор, щоб мати можливість використовувати його для перевезення вантажів.

    Працівниками інспекції було проведено 20.05.2010 р. № 4645/455 огляд вищезазначеного транспортного засобу в результаті якого встановлено, що колісний міні трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер № 0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н укомплектований та відповідає технічним вимогам учасника дорожнього руху та в базі обліку транспортних засобів він або його окремі агрегати зареєстрованими не значаться.

          20.05.2010 р. відповідач листом № 4646/456 відмовив позивачу у реєстрації колісного міні-трактора марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н.

     Просить визнати право власності на придбане майно –колісний міні-трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н.

    В судовому засіданні позивач свої  вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердивши обставини, які викладені в позовній  заяві.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд у їхню відсутність та не заперечення проти задоволення позову.

   Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Судом встановлено, що  позивач у 2008 році купив у приватного підприємця ОСОБА_5 колісний міні-трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н, за який позивач сплатив 10 000 гривень.

           Стаття 392 ЦК України вказує на те, власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає з закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

      Згідно цих вимог закону встановлено, що відповідно до акту технічного огляду, проведеного інспектором  інспекції Держтехнагляду 20.05.2010 р. колісного міні-трактора марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н, відповідає всім технічним вимогам для його експлуатації.

          Інших документів, які б могли засвідчити право власності позивача на цю річ не має.

          За таких обставин, суд приходить  до висновку, що позивач набув право власності на колісний міні-трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н, а тому за ним слід визнати право власності на цей колісний міні-трактор та зобов’язати інспекцію Дерожтехнагляду Чернівецької обласної державної адміністрації зареєструвати його.

     Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.328, 392 ЦК України, Правилами державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів”,  суд, -

                                                                    В и р і ш и в :

     Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_4 право власності на колісний міні-трактор марки DONGFENG DF-250, 2008 року випуску, заводський номер №0800567, двигун № L080100469В, шасі № б/н.

     Зобов’язати інспекцію Держтехнагляду Чернівецької обласної державної адміністрації зареєструвати  зазначений колісний міні-трактор за ОСОБА_4, мешканцем с. Колінківці, Хотинського району, Чернівецької області..

       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ  :                                                                                          Гончарова І.М.