ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2006 р. 10-30 Справа № АС-13/387-06
вх. № 8943/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Іванова О. І., дов. б/н від 21.08.06 р.
1 відповідача- Мазур В. С., дов. № 8954/10/10-025 від 15.09.06 р.
2 відповідача - Мельник Ю. О.. дов. № 01-18/668 від 15.08.06 р.
Прокурор - не явився
по справі за позовом ТОВ фірма "Харківагроснаб", м.Х-в
до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова,
ВДК у Ленінському районі м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ „Харківагроснаб”, просить зобов’язати ДПІ Ленінського району м. Харкова передати висновок у ВДК Ленінського району м. Харкова про відшкодування ПДВ в сумі 22870,0 грн. та зобов’язати ВДК Ленінського району м. Харкова перерахувати на р/р рахунок підприємства 22870,0 грн., посилаючись на акт перевірки від 19.05.06 р., проведеної першим відповідачем – ДПІ Ленінського району м. Харкова, положення Конституції України, Закону України „Про ПДВ”.
Перший відповідач, ДПІ Ленінського району м. Харкова, позовні вимоги не визнає, посилаючись на приписи п. 1.3 та п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ”, п. 19 ст. 2, ч. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, постанову Верховного суду України від 19.04.05 р. та відсутність результатів зустрічних перевірок постачальників продукції.
Другий відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що у нього з позивачем не існує і не існувало ніяких адміністративно-правових та цивільно-правових відносин і ним не здійснюються контрольні функції за нарахуванням та сплатою податків.
До суду надійшло клопотання від прокурора Ленінського району м. Харкова про вступ у справу на захист інтересів держави в особі ДПІ Ленінського району м. Харкова та з метою надання будь-яких пояснень.
Суд задовольнив подане клопотання.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Надані документи свідчать, що позивачем до ДПІ Ленінського району м. Харкова була направлена податкова декларація по ПДВ за лютий 2006 р. з відповідними додатками, яка була прийнята 20.03.06 р. В декларації підприємство задекларувало до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 22870,0 грн.
Першим відповідачем, як вказано у запереченні проти позову, з метою визначення правомірності заявленої до відшкодування суми податку була проведена позапланова документальна перевірка, результати якої викладені в акті від 19.05.06 р. За результатами даної перевірки були підтверджені заявлені до відшкодування суми ПДВ за лютий 2006 р., але, як наполягає перший відповідач, цей висновок не означає, що декларування зазначених сум є правомірним, оскільки протягом часу, відведеного для проведення перевірки, перевіряючі не мали можливості встановити головну ознаку відшкодування – надмірну сплату податку, як передбачено в п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ”.
Аналізуючи положення п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України та п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про ПДВ” та посилаючись на постанову Верховного суду України від 19.04.05 р. перший відповідач наполягає на тому, що платник податку має право на відшкодування ПДВ лише у разі перерахування продавцем до бюджету сум податку, отриманих від такого платника (покупця), а не лише з самого факту існування зобов’язань по сплаті ПДВ в ціні товару.
У запереченні проти позову перший відповідач також вказує на те, що при проведенні зустрічних перевірок постачальників товарів було встановлено, що позивачем у СПД ФО Міхно В.С. був придбаний екскаватор (податкова накладна № 10 від 24.02.06 р.), який в свою чергу був придбаний у ТОВ „ТД-Сітіком” (м. Київ). За даними ДПІ Солом’янського району м. Києва вказане підприємство не надає звітності з червня 2003 р., за юридичною адресою не знаходиться, а рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 09.07.04 р. установчі документи ТОВ „ТД-Сітіком” визнані недійсними. За таких обставин, як вважає перший відповідач, СПД ФО Міхно В.С. реалізував позивачу екскаватор, придбаний у неіснуючого підприємства, що було підставою для звернення ДПІ Ленінського району м. Харкова до ДПІ Солом’янського району м. Києва з вимогою провести дії по визнанню недійсною угоди купівлі-продажу екскаватора, укладену СПД ФО Міхно В.С. та ТОВ „ТД-Сітіком”, позивач по цій операції не має права на податковий кредит і на відповідне його відшкодування.
Позивачем до матеріалів справи надана податкова декларація за лютий 2006 р., показники якої були досліджені першим відповідачем при проведенні перевірки (акт виїзної позапланової перевірки від 19.05.06 р. наданий позивачем і залучений до матеріалів справи). Розбіжностей між даними декларації та первинними документами бухгалтерського та податкового обліку перевіряючі не виявили. Оскільки питання правомірності проведених розрахунків заявленої до відшкодування суми ПДВ не є предметом позову і сторонами не оспорюється, то суд не з’ясовує ці обставини.
У висновках вищевказаного акту першим відповідачем зроблене застереження стосовно того, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Як випливає з пояснень представника першого відповідача, до теперішнього часу нова позапланова перевірка підприємства позивача не проводилася, рішень (податкових повідомлень-рішень) стосовно зменшення податкового кредиту по ПДВ за лютий 2006 р. або за попередній податковий період керівником ДПІ не приймалося.
Першим відповідачем у підтвердження інформація про те, що суми податкового кредиту по операції з СПД ФО Михеєвим не можуть бути підтверджені з тих причин, що установчі документи ТОВ „ТД-Сітіком” в судовому порядку визнані недійсними, надане рішення Солом"янського районного суду м. Києва від 09 липня 2004 р., але не надано доказів того, що угоди між СПД ФО Михеєвим та ТОВ „ТД-Сітіком”, між позивачем та СПД ФО Михеєвим визнані недійсними у встановлено законом порядку. За таких обставин першим відповідачем передчасно стверджується про неправомірність включення в розрахунок податкового кредиту сум ПДВ по цій операції.
Також суд вважає необхідним відмітити, що першим відповідачем не взято до уваги те, що відповідно приписам п. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В свою чергу відповідно положенням п. 7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Підтверджуючі заявлену позивачем до відшкодування суму ПДВ за лютий 2006 р. перший відповідач тим самим засвідчив факт спати у попередньому податковому періоді саме цієї суми. Першим відповідачем на час розгляду даної справи не надано доказів того, що постачальники товарів (на користь саме позивача) не включали в розрахунок власник податкових зобов’язань сплачені на їх користь суми.
Також суд вважає необхідним відмітити, що відповідно положенням п. 7.7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. У п’ятиденний термін після закінчення перевірки, як встановлено п. 7.7.5 ст. 7 Закону, податковий орган зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Законом також встановлено (п. 7.7.7 ст. 7), якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
З аналізу наведених норм випливає, що Законом визначений певний порядок дій як платника податку, так і органу ДПС при вирішенні питання про відшкодування з бюджету сум ПДВ.
Позивачем до матеріалів справи надана податкова декларація по ПДВ за лютий 2006 р. і прикладена до неї заява про повернення суми бюджетного відшкодування. Також позивачем надані докази того, що ним до органу Державного казначейства України (в даному випадку – до ВДК Ленінського району м. Харкова) була направлена копія податкової декларації, як передбачено п. 7.7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, що також підтверджено представником другого відповідача. Тобто платник виконав в повному обсязі приписи вказаної норми для того, щоб отримати з бюджету задекларовану ним суму податку, а тому на час розгляду даної справи у нього є право вимагати від першого відповідача виконання дій, передбачених п. 7.7.5 ст. 7 цього Закону і позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також слід відмітити, що відповідно приписам п. 7.7.6 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” орган державного казначейства має право надати платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку лише на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу. Тобто другий відповідач не наділений правом самостійного відшкодування з бюджету ПДВ, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково. Зобов’язати ДПІ Ленінського району м. Харкова передати висновок у ВДК Ленінського району м. Харкова про відшкодування ПДВ в сумі 22870,0 грн. на користь ТОВ „Харківагроснаб”.
В решті вимог в позові відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ фірми "Харківагроснаб" (пер. Лопанський,10, код 25190036) 3, 40 грн. судового збору.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 25.10.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.