КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.06.2007                                                                                           № 38/48

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                     Солонець К.В.  

 За участю представників:

 

 від Позивача:

не з”явився,

від Відповідача 1:

Рекашова А.М.., довіреність б/н від 31.05.2007р.,

від Відповідача 2:  

 

 не з”явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура Київської області

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.03.2007

 у справі № 38/48 (Власов Ю.Л.)

 за позовом                               Заступник прокурора Київської області

 до                                                   Державна виконавча служба Київської області

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним договору

 Суть рішення і скарги:

Заступник прокурора Київської області (надалі – Прокурор) звернувся в господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України (надалі – Мінюст України, Позивач) до Державної виконавчої служби Київської області (надалі – ДВС Київської області, Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська експертна група” (надалі – ТОВ “Українська експертна група”, Відповідач 2) про визнання недійсним договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.03.2007р. у справі № 38/48 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник прокуратури вніс на нього апеляційне подання, в якому просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2007р. у справі № 38/48 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Прокурор посилався на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було винесено з порушенням норм матеріального права, зокрема: ст.180 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), ст.ст. 203 і 215 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” і ст. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, а самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Представник Відповідача 1 надав суду свій відзив на апеляційне продання Прокурора, в якому зазначив, що рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2007р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а внесене на нього апеляційне подання – без задоволення.

Представники Позивача та Відповідача 2, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином, в судові засідання, призначені по розгляду даної справи, так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, що на думку апеляційної інстанції, в даному випадку не перешкоджає розгляду і вирішенню справи без участі цих представників.

Заслухавши пояснення представника Відповідача 1 в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України звернувся в господарський суд міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська експертна група” про визнання недійсним договору, як такого, що був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, однак, рішенням господарського суду м. Києва від 07.03.2007р. у справі № 38/48 в задоволенні позову Прокурора судом було відмовлено повністю.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні спірного договору між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 були обумовлені та враховані всі істотні умови, передбачені Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, а також були погоджені обов”язкові умови для укладання договору, такі як предмет, ціна та строк дії договору.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, 08.08.2006р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений генеральний договір № 04/08.2006р. про проведення незалежної експертизи та оцінки вартості описаного та арештованого майна (надалі – Договір № 04/08.2006р.), відповідно до умов якого (п.п. 1.1. – 1.2.), з метою визначення ринкової вартості майна для продажу, ДВС Київської області (Замовник) доручає ТОВ “Українська експертна група” (Виконавець) виконання робіт з проведення незалежної експертизи та оцінки вартості описаного та арештованого майна для Відповідача 1, а саме: оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок; оцінка машин і обладнання; оцінка дорожніх транспортних засобів; оцінка літальних апаратів; оцінка судноплавних засобів; оцінка рухомих речей, крім таких, що належать до машин, обладнання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім оцінки прав на об”єкти інтелектуальної власності).

В подальшому, 05.09.2006р. Відповідачем 1 був складений звіт про результати здійснення процедур відкриття і двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (надалі – Звіт), відповідно до п. 4.1. інформаційного бюлетеня Тендерної палати України, у якому було опубліковано оголошення про торги та номер оголошення про торги: №18 (37) від 01.05.2006р., №1812306.

Згідно пункту 4.7. вказаного Звіту, дата відправлення повідомлення учасникам про результат проведеної процедури зазначалось 25.07.2006р., а відповідно до його п. 5.1. кінцевий термін подання тендерних пропозицій: до 11-00 год. 23.05.2006р.

Відповідно до п.6.2. Звіту дата акцепту тендерної пропозиції – 25.07.2006р. Згідно з п. 7.1. Звіту інформація про переможця торгів: найменування – Відповідач 2.

Згідно пункту 8 Звіту дата укладання договору про закупівлю та його вартість: 08.08.2006р., 182000 грн.

Відповідно до додатку до Звіту від 05.09.2006р. при проведенні процедури закупівлі послуг з проведення експертної оцінки вартості майна строк для подання тендерних пропозицій було скорочено до 23 днів у зв”язку з нагальною потребою, оскільки Відповідач 1 є новоствореним органом, відповідно, тендерний комітет в ньому був створений вперше, члени тендерного комітету обов”язково мали пройти навчання з курсу проведення державних закупівель за державні кошти, що зайняло певний час та в результаті чого процедуру торгів було розпочато лише в травні 2006р. Разом з тим, на Відповідача 1 було покладено обов”язок з примусового виконання рішень судів та інших органів.

Таким чином, затримка в проведенні оцінки описаного та арештованого державними виконавцями майна тягнула б за собою затримку в проведенні примусового виконання рішень судів та інших органів, що перешкоджає здійсненню Відповідачем 1 основної функції, покладеної на нього державою, та є істотною підставою для скорочення терміну подання тендерних пропозицій.

В той же час, згідно з ст. 19 Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (надалі – Закон)  строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення, проте, в окремих випадках, цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня. Причини скорочення строку викладаються у звіті.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону, договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі згідно з цим Законом.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, згідно п. 4.7. Звіту, дата відправлення повідомлення учасникам про результат проведеної процедури – 25.07.2006р. Відповідно до Звіту, дата акцепту тендерної пропозиції: 25.07.2006р., переможець  торгів: найменування – Відповідач 2, дата укладання договору про закупівлю та його вартість: 08.08.2006р., 182000 грн.

Згідно представлених доказів, оголошення про торги було опубліковано в інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 18 (37) від 01.05.2006р., №1812306, що підтверджується Звітом Відповідача 1 від 05.09.2006р. та рішенням Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель від 17.07.2006р.

Відповідно до п.4.7. Звіту, кінцевий термін подання тендерних пропозицій (дата і час) – до 11-00 год. 23.05.2006р.

Таким чином, строк для подання тендерних пропозицій, встановлений Відповідачем 1, становив 23 календарних дні, що також встановлено рішенням Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель від 17.07.2006р.

В додатку до Звіту від 05.09.2006р. Відповідач 1 зазначив, що при проведенні процедури закупівлі послуг з проведення експертної оцінки вартості майна, строк для подання тендерних пропозицій було скорочено до 23 днів у зв”язку з нагальною потребою, вказавши при цьому, в чому полягала така потреба скорочення строку.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду м. Києва про те, що Відповідачем 1 при проведенні процедури закупівлі послуг з проведення експертної оцінки вартості майна була дотримана вимога ч.3 ст.19 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” щодо визначення строку для подання тендерних пропозицій та зазначення у звіті причин скорочення вказаного терміну.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п”ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 3 ст. 180 вказаного Кодексу, при укладанні господарського договору сторони зобов”язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 3 статті 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” передбачено, що істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов”язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 під час укладання спірного Договору були обумовлені та враховані всі істотні умови, передбачені ч. 3 ст. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та  професійну оціночну діяльність”, а також були погоджені обов”язкові умови для укладання договору такі, як предмет, ціна  та строк дії договору.

Так, пунктом 1.2. Договору було передбачено мету оцінки – визначення ринкової вартості майна для продажу, а його пунктом 3.6. передбачено, що термін виконання робіт – 10 днів з моменту отримання від Відповідача 1 необхідних документів для проведення експертної оцінки майна.

Також, пунктами 3.1. та 3.2. Договору була визначена загальна вартість робіт, передбачених п.1.1. Договору, яка становить 182 000 грн., без ПДВ. Договором крім того визначено, що Відповідач 2 надає Відповідачу 1 послуги, а Відповідач 1 оплачує надані йому послуги за цінами та у термін, які визначені у специфікації, що додається до Договору і є його невід”ємною частиною. Крім того, пунктом 2 Договору встановлені права та обов”язки сторін.

Пунктом 2.4. Договору було покладено на Відповідача 2 обов”язки по збереженню конфіденційності інформації розповсюджуються і на спеціалістів, що додатково ним залучаються. Обов”язки по додержанню конфіденційності та невикористанню отриманих вихідних даних та результатів оцінки, покладені на Відповідача 2 цим Договором, не розповсюджуються на загальнодоступну інформацію, а також на інформацію, яка стане відомою не з вини Відповідача 2.

Як встановлено судом, пунктом 3.5. Договору передбачена відповідальність Відповідача 2 за затримку надання послуг або надання не в повному обсязі, а в п. 4 Договору сторонами був обумовлений також порядок вирішення спорів.

Крім всього, відповідно до п. 3.5. Договору, сторонами було погоджено строк його дії – до 31.12.2006р.

Отже, в раховуючи викладене, судова колегія констатує, що спірний договір не суперечить ст. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, а тому не підлягає визнанню його недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Прокурором, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, наведених в апеляційному поданні.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2007р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційного подання Прокурора, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 . Апеляційне подання Старшого помічника прокурора Київської області зпитань захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2007р. у справі № 38/48 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Державної виконавчої служби Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська експертна група” про визнання недійсним договору,  – без змін.

2. Справу № 38/48 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 15.06.07 (відправлено)