У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.02.08 Справа №4/280-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю:
представників позивача: Чичикало В.Г., довіреність № 08/1-08 від 10.01.2008р.;
представників позивача: Рефлер В.В., паспорт МО № 013730 від 27.10.1995р.;
представників відповідача: Воробйовська В.В., довіреність № 928569 від 12.11.2007р.;
представників відповідача: Луцак В.Й., довіреність № 470850 від 03.05.2006р.;
представників відповідача: Гончарова С.Є., довіреність № 3614 від 07.11.2005р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 року у справі № 4/280-07
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічна фірма «РВіК», м. Херсон
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії, м. Херсон
про стягнення збитків
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2007 року ТОВ «Виробничо технічна фірма «РВіК» звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ВАТ «Укртелеком» 15638,51 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок не укладення відповідачем основного договору. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 182, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 390, 635, 902, 1166 ЦК України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 року по справі № 4/280-07 (суддя – Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Виробничо технічна фірма «РВіК» 10756,29 грн. збитків та судові витрати у розмірі, розрахованому пропорційно задоволеним вимогам. В іншій частині позову відмовлено ( а.с. 21-22 т. 2).
Рішення вмотивовано наступними обставинами, відповідач необґрунтовано ухилився від укладення основного договору, передбаченого умовами попереднього договору, тому повинен відшкодувати позивачеві завдані цим збитки, які складаються з отриманих відповідачем платежів за надані послуги юридичним та фізичним особам через телефону станцію та мережі позивача та становлять 10 756, 29 грн. В частині стягнення з відповідача 4882грн.22коп. збитків відмовлено з тих підстав, що зазначена сума являє собою відрахування позивача до стабілізаційного фонду, фонду розвитку та рентабельності виробництва і не є збитками в розумінні норм цивільного та господарського кодексів України, на які посилається позивач у позовній заяві.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач у справі – Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на його думку, суд першої інстанції вирішив спір без урахування особливостей законодавства у сфері телекомунікацій, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Стверджує, що ТОВ ВТФ «РВіК» не була дотримана процедура здійснення взаємоз’єднання з телекомунікаційною мережею ВАТ «Укртелеком» згідно з обов’язковими вимогами договорів про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування; що позивачем не було виконано умови попереднього договору, і ці обставини стали причиною не укладання сторонами основного договору. Отже, вказує відповідач, основної договір не був укладений з вини позивача, що виключає відповідальність відповідача у вигляді стягнення з нього збитків.
У письмових поясненнях, наданих додатково суду апеляційної інстанції, відповідач надає аналіз розрахунку збитків, які заявлені позивачем до стягнення та зазначає наступне: до суми збитків ( п.1 розрахунку) позивачем віднесено оплату за технічні умови, яку він здійснив 11.11.2005 року, тоді як попередній договір сторонами був укладений 20.12.2006 року і даним договором не передбачено технічні умови, тому ці витрати не стосуються попереднього договору та безпідставно, за твердженням відповідача, заявлені до стягнення як збитки. Не передбачено попереднім договором, як вказує відповідач, також проведення робіт ( п.2 розрахунку) по корекції з налагодження РВПЗ для зміни нумерації та переключення АТС КЕ «Квант» ємкістю 256 номерів на цифрову ОПТС відповідно до умов договору №05 від 26.01.2006 р., укладеного між позивачем та ОП «ВЕФ-сервіс». За даним договором виконано та самостійно оплачено, серед інших робіт, організація вхідних та вихідних з’єднувальних ліній та перепрограмування діапазону нумерації 3681**, 3682**. Крім того, посилаючись на п.2 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації», відповідач зазначає, що будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності та якості зв’язку. Усі витрати, пов’язані з дотриманням цих вимог ( виконання господарської діяльності) покладаються на оператора телекомунікацій, який здійснює ці роботи. Не відповідає фактичним обставинам справи та наданим доказам, як вважає відповідач, твердження позивача про нібито отримання ВАТ «Укртелеком» від юридичних осіб доходу за послуги міжміського зв’язку у 2006 року у розмірі 39874,01 грн. та вказує на необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 27,71 відсотка від наведеної суми ( п.3 розрахунку позивача).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ТОВ «Виробничо-технічна фірма «РВіК» ( додано до справи) вказує, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з додержанням приписів ст.. 43 ГПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення»., наполягає на тому, що ним були виконані всі умови попереднього договору, але з причин безпідставного не затвердження Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» технічного завдання не було розроблено робочий проект на приєднання мережі на 1000 номерів та не укладено основний договір. Просить рішення господарського суду залишити без змін.
У письмових «Поясненнях до розрахунку прямих витрат (збитків), які позивачем понесені з метою задіяння міжміського зв’язку внаслідок не укладення основного договору», наданих суду апеляційної інстанції, позивач додатково обґрунтовує розрахунок збитків ( приєднано до матеріалів справи).
Ухвалою від 31 жовтня 2007 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, слухання справи призначено на 12.12. 2007 року.
Розгляд справи відкладався, склад колегії змінювався.
На підставі розпорядження першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 306 від 20.02.2008 р. справу № 4/280-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Колодій Н.А., суддів Кагітіної Л.П.., Хуторного В.М. За згодою представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судових засіданнях представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу, додатково наданих письмових поясненнях.
21.02.2008 року судове засідання закінчилось оголошенням вступної та резолютивної частини постанови.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії ( відповідач) та ТОВ ВТФ "РВіК" (позивач ) 20.12.2005 року укладено договір № 04/1556 ( далі –Договір), який названо сторонами попереднім договором. Відповідно до пункту 2 вказаного Договору сторони домовились щодо спільної виробничої діяльності з тимчасового взаємоз'єднання власних телекомунікаційних мереж за тимчасовою схемою (Додаток №1 до договору), узгодженою сторонами, відповідно до номерного ресурсу в індексах 368000-368999, дозвіл на використання якого має позивач.
Виходячи зі змісту пункту 4 Договору, позивач взяв на себе зобов’язання до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату у повному обсязі наданих послуг взаємоз’єднання ( з’єднувальні лінії, канали зв’язку тощо) та послуг міжміського, міжнародного телефонного зв’язку згідно з виставленими відповідачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунків відповідно до діючих тарифів.
Крім того, у пункті 5 Договору сторони обумовили наступне: ТОВ ВТФ «РВіК» (позивач) зобов’язався виконати до 28.09.2006 року у повному обсязі узгоджені проектно-технічні рішення та технічні умови №05-14 «На приєднання телекомунікаційної мережі оператора ТОВ ВТФ «РВіК» ємкістю 1000 номерів з використанням нумерації в діапазоні 36-8х-хх до ТМЗК м. Херсону» від 29.09.2005 року у порядку та згідно з вимогами Закону України «Про телекомунікації», Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого, міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, затверджених наказом Державного комітету зв’язку та інформації України від 17.06.2004 р. №132, інших галузевих нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 6 Договору, сторони зобов’язалися до 01.10.2006 року укласти договір про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» і ТОВ ВТФ «РВіК» у м. Херсоні при підтвердженні факту виконання позивачем у повному обсязі взятих на себе зобов’язань, викладених у пункті 5 вказаного Договору.
Термін дії зазначеного Договору встановлено до 30.09.2006року ( п.14 Договору).
Матеріали справи свідчать, що в подальшому сторонами не було виконано умову Договору щодо укладення у термін до 01.10.2006 року договору про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» і ТОВ ВТФ «РВіК».
ТОВ ВТФ «РВіК» ( позивач у справі ) стверджує, що ним були проведені всі необхідні роботи, спрямовані на виконання зобов’язань, визначених у пункті 5 попереднього договору для наступного укладення договору взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» і ТОВ ВТФ «РВіК» ( отримано технічні умови, укладено договір з Одеським підприємством «ВЕФ-сервіс» щодо проведення робот з корекції по налагодженню РВПЗ).
Позивач стверджує, що внаслідок виконання перелічених вище робіт він зазнав витрат, але ці витрати виявилися марними у зв’язку з тим, що в подальшому договір з відповідачем не був укладений з вини ВАТ «Укртелеком». Позивач також посилається на ті обставини, що Херсонська філія ВАТ «Укртелеком» не мала можливості надавати послугу міжміського зв’язку особисто, чим грубо порушила вимоги ст..902 ЦК України, так як кінцеве обладнання абонентів , які отримували цю послугу, підключено виключно до телекомунікаційних мереж ТОВ ВТФК», тому відповідач повинен був сплачувати позивачу частку доходу від наданих відповідачем послуг міжміського зв’язку
Відповідно до уточненого розрахунку позивача ( т.2, а.с.1-2), ним здійснені таки витрати: 217,34 грн. –оплата за технічні умови; 1044,00 грн. – оплата по договору робіт з корекції по налагодженню РВПЗ; також витрати позивача, що являють собою прямі затрати оператора при задіяні міжміського зв’язку у загальній сумі 10756,29 грн. та складаються з наступного – 43,57 грн. витрати на електроенергію при користуванні АМТС, 969,36 грн. - амортизація обладнання, вартість лінійно-кабельних систем передачі із розрахунку на 1 номер – 699,00грн., вартість приміщення із розрахунку на 1 номер – 570,78грн., 7212,24грн.- заробітна плата технічному персоналу та нарахування на з/плату; крім того, позивачем враховані відрахування в стабілізаційний фонд, фонд розвитку та рентабельність виробництва , що складають 4882,22 грн. Отже, загальну суму у розмірі 15 638,51 грн. позивач вважає збитками, завданими йому ВАТ «Укртелеком» внаслідок необґрунтованої відмови відповідача від укладення договору взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» і ТОВ ВТФ «РВіК», що стало предметом позову та розгляду спору про стягнення збитків у господарському суді.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, господарський суд, частково
задовольняючи вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 10756,29 грн., виходив з того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань за попереднім договором щодо укладення основного договору, тому повинен відшкодувати позивачеві прямі збитки в сумі 10756грн.29коп. Також вказав, що відповідач не надав документального підтвердження об’єктивних причин відмови від укладення основного договору.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 10 756грн.29коп., виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст.. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.
Згідно зі ст. 224 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.. 635 ЦК України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
У статті 1166 ЦК України, на яку також посилається позивач як на правове обґрунтування заявлених вимог, визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи наведені вище норми права, колегія суддів зазначає, що відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь–яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб’єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб’єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності у спорі, що розглядається у рамках господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації тощо.
Третя підстава – це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена підстава складається з чотирьох елементів, які називаються умовами господарсько - правової відповідальності.. До них відносяться:
- наявність факту порушення, тобто порушення норми закону, внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого( позивача у справі );
- протиправність поведінки правопорушника;
- причинний зв’язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитків;
- вина правопорушника.
Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько - правової відповідальності.
Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов.
Предметом діяльності Херсонської філії ВАТ «Укртелеком» є , крім іншого, надання послуг телефонного зв’язку, в тому числі рухомого та фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного, радіозв’язку та інших телекомунікаційних послуг на принципах рівного доступу споживачів – як фізичних, так і юридичних осіб усіх форм власності ( розділ 2 Положення, т.1 а.с.70-71).
Згідно з пунктом 4.6 Статуту ТОВ «ВТФ «РВіК» ( т.1 а.с.27) предметом діяльності товариства є надання послуг телефонного зв’язку (крім відомчих об’єктів) – місцевого з правом створення власної мережі ємкістю до 1000 абонентських номерів на території м. Херсона та Херсонської області.
Отже, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічна фірма «РВіК» і Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії є суб’єктами ринку телекомунікацій, тобто, до правовідносин між сторонами у справі, поряд з іншими законодавчими актами України, застосовуються також положення Закону України «Про телекомунікації».
Статтею 57 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємо підключаються. Технічні, організаційні та комерційні умови взаємо підключення з операторами телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, регулюються НКРЗ.
Як вбачається зі змісту пункту 5 попереднього договору, ТОВ ВТФ «РВіК» (позивач) зобов’язався виконати до 28.09.2006 року у повному обсязі узгоджені проектно-технічні рішення та технічні умови №05-14 «На приєднання телекомунікаційної мережі оператора ТОВ ВТФ «РВіК» ємкістю 1000 номерів з використанням нумерації в діапазоні 36-8х-хх до ТМЗК м. Херсона» від 29.09.2005 року у порядку та згідно з вимогами Закону України «Про телекомунікації», Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого, міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, затверджених наказом Державного комітету зв’язку та інформації України від 17.06.2004 р. №132, інших галузевих нормативно-правових актів.
Договір, який сторони мають намір укласти, повинен містити таку умову, як факт виконання у повному обсязі позивачем наведених у п.5 попереднього договору зобов’язань.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження факту виконання ТОВ ВТФ «РВіК» узгоджених проектно-технічних рішень та технічних умов №05-14 «На приєднання телекомунікаційної мережі оператора ТОВ ВТФ «РВіК» ємкістю 1000 номерів з використанням нумерації в діапазоні 36-8х-хх до ТМЗК м. Херсона» від 29.09.2005 року у передбаченому законодавчими актами України порядку. Документально не підтверджено також факт ухилення відповідача від взятих на себе зобов’язань щодо представлення на розгляд позивачу проекту договору після узгодження проектно-технічних рішень. Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.
Більше того, матеріали справи свідчать, що технічний проект позивачем відповідачу на узгодження не надавався, а направлені позивачу технічні завдання були повернути як такі, що розроблені з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства.
Наведене підтверджується результатами проведеної Національною комісією з питань регулювання зв’язку України перевірки додержання суб’єктом ринку телекомунікацій законодавства про телекомунікації, що відображено у відповідному Акті від 08.06.2007 року, а саме: «Не виконання ТОВ ВТФ «РВіК» умов попереднього договору та відсутність у нього дозволу НКРЗ України на право використання частки номерного ресурсу стали причинами не укладання Сторонами основного договору. Порушень положень законодавчих актів України у сфері телекомунікацій, регулюючих взаємовідносини операторів та взаємо з’єднання телекомунікаційних мереж суб’єктів ринку телекомунікацій, з боку Херсонської філії ВАТ «Укртелеком» не виявлено ( а.с.78-82, т.1).
Зазначення у мотивувальній частині рішення по справі №2/207-ПД-06 про те, що умова попереднього договору щодо представлення на розгляд позивачу проекту договору відповідачем не виконано, є думкою судді, який розглядав іншу справу, з іншими позовними вимогами та не є встановленим фактом в розумінні приписів ст. 35 ГПК України, тому колегія суддів вважає помилковим посилання в оспорюваному рішенні на обставини, викладенні в рішенні по справі № 2/207-ПД-06, як на встановлений факт.
Як свідчать матеріали справи, проведення робіт з корекції та налагодження РВПЗ умовами попереднього договору не передбачено, а виконувалось позивачем для можливості здійснення господарської діяльності в сфері телекомунікацій відповідно до наданого йому дозволу на використання номерного ресурсу. Також, слід зазначити, що згідно з п.2 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації» будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності на якості зв’язку. Усі витрати, пов’язані з дотриманням цих вимог покладаються на оператора телекомунікацій, який здійснює ці роботи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що віднесення позивачем витрат на проведення вищевказаних робіт не є збитками, які повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача.
Оцінивши всі обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів, які б переконливо свідчили про наявність правових підстав, перелічених вище ( наявність факту порушення, внаслідок чого завдано збитків правам та інтересам позивача у справі ; протиправність поведінки відповідача; причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими потерпілому збитками; вина відповідача) для застосування до ВАТ «Укртелеком» в особі Херсонської філії майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 10756грн.29коп.
Отже, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, призвело до прийняття необґрунтованого рішення в частині задоволення вимог позивача про стягнення збитків.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4882грн.22коп., як таких, що не є збитками та заявлених до стягнення безпідставно.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, рішення господарського суду в частині задоволення позову скасовує, в задоволенні позову відмовляє повністю.
Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 року у справі № 4/280-07 задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 року у справі № 4/280-07 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічна фірма «РВіК», м. Херсон на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії, м. Херсон 51 грн. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.