У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.02.08 Справа №8/378/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Хуторной В.М. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників:
позивача: Хрипченко Ю.Ю. – довіреність б/н від 20.08.2007 року;
відповідача: Балаганський В.О. – паспорт СВ №070360 від 18.08.1999 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2007р. у справі №8/378/07
за позовом: Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя», м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємства «Квадрат-Плюс», м. Запоріжжя
про розірвання договору та зобов’язання повернути грошові кошти
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «МТЦ-Запоріжжя», м. Запоріжжя, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Квадрат-Плюс», м. Запоріжжя 9900грн. передплати за договором №39-2006 від 08.12.2006р. та 999,90грн. пені.
В процесі розгляду справи, позивачем заявлено про заміну предмету позову, яке прийнято судом (Т.1 а.с.27). Позивач просить розірвати договір №39-2006 від 08.12.2006р. та зобов’язати відповідача повернути грошові кошти у розмірі 9900грн.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 06.11.2007р. у справі №8/378/07 (суддя Попова І.А.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою. Вважає, що наданий відповідачем конверт, на підтвердження надсилання проектної документації не може бути прийнятий судом, як належний доказ, виходячи з того, що відповідачем не надано розрахункового документу, що підтверджував би надання послуги. Зазначає, що судом не прийнято до уваги, робочі зустрічі між сторонами, в ході яких відповідачеві надавалися консультації та пояснення, однак останнім не було заявлено про жодні перешкоди у здійсненні завдання. Просить рішення суду скасувати повністю та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Скарга прийнята до розгляду та призначена слуханням на 06.02.2008р.
Приватне підприємство «Квадрат-Плюс», м. Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що ним належним чином доведено до відома позивача, що роботи по першому етапу виконані, а для подальшого продовження розробки робочого плану позивач повинен обов’язково надати узгодження генерального плану з ГУ МЧС України в Запорізькій області. Зазначає, що ним 09.07.2007р. направлено позивачу рекомендованим листом робочий проект разом з іншими матеріалами, що свідчить про виконання належним чином та в строки передбачені договором зобов’язання. Документи зазначені у п.5.1 договору позивач не надав відповідачу. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №176 від 05.02.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючого – Колодій Н.А., суддів: Хуторной В.М., Яценко О.М.
За клопотанням представників позивача та відповідача, розгляд справи вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення в силу наступного.
Як випливає з матеріалів справи, 08.12.2006р. між Приватним підприємством «МТЦ-Запоріжжя», (замовник) та Приватним підприємством «Квадрат-Плюс» (виконавець) був укладений договір №39-2006. Згідно з п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання з розробки робочого проекту «Реконструкція допоміжної будівлі (склад№2) з добудовою та надбудовою металокаркасу стропильних конструкцій по вул. Магістральній, 100А у м. Запоріжжя» загальною площею 4032кв.м.
Замовник зобов’язався прийняти та оплатити у строк виконані роботи.
За виконану проектну продукцію, замовник перераховує виконавцю у відповідності до кошторису 57780 грн. Оплата здійснюється в чотири етапи. Перший етап (проектування першої черги: надбудова металокаркасу стропильних конструкцій допоміжної будівлі (склад32) площею 1895кв.м та дві торцеві прибудови до допоміжної будівлі, загальною площею 1152кв.м). Не пізніше триденного строку з дня підписання договору Замовник зобов’язався перерахувати Виконавцю аванс у розмірі – 9900грн., в тому числі ПДВ-20% - 1650грн.
Відповідно до п.6.2 договору, строк виконання робіт складає 120 робочих днів.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 04.06.2007р. за вих. № 686 про розірвання договору № 39-2006 від 08.12.2006р. та повернення передплати в строк до 14.06.2007р.
Листом від 20.06.2007р. за № 39-2006/1 відповідач фактично відмовив позивачу у розірванні зазначеного договору та повідомив про необхідність виконання п.5.1 договору (.Т.1 а.с.11).
В обґрунтування змінених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов’язань за договором, а саме, не була передана документація, зазначена в ДБН А.2.2-3-2004, або будь-яка інша, що підтверджувала б результат роботи. У зв’язку з викладеними обставинами, позивач звернувся з позовом в суд до відповідача про розірвання зазначеного договору та повернення передплати, з посиланням на ст.611 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений ст.188 ГК України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що сторони фактично не досягли згоди щодо розірвання спірного договору, у зв’язку з чим спір було передано на вирішення суду.
Слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі, який за своїм змістом є договором підряду.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Надаючи оцінку договору укладеному між сторонами, господарський суд вірно керувався приписами глави 61 «Підряд», та положеннями параграфу 4 «Підряд на проектні та пошукові роботи».
Відповідно до ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Статтею 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Згідно зі ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як встановлено матеріалами справи, що не оспорюється сторонами, позивачем 19.01.2007р. перераховано на користь відповідача 9900 грн.
Тобто, позивачем виконано свій обов’язок щодо здійснення передплати.
Крім того, Замовник зобов’язався передати Виконавцю усі вихідні дані для проектування, як то:
- правові документи на проектування;
- будівельний паспорт ділянки, архітектурно планувальне завдання, завдання на проектування та технічні умови;
- попереднє узгодження інструктуючи та зацікавлених організацій на розташування, реконструкцію об’єкту;
- необхідні геологічні та геодезичні розробки та дані обстеження технічного стану конструкції.
Разом з тим, як встановлено господарським судом, та підтверджується залученими до справи документами, вихідні дані позивач передав відповідачу частково: технічне завдання, генеральний план, геодезичний план, схема кранів.
Посилання заявника апеляційної скарги на передачу усіх вихідних даних не підтверджено документально. У той час як, згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про невиконання п.5.1 договору Замовником у повному обсязі.
Слід відмітити, що відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Вихідні дані передбачені у договорі і є тими початковими даними, які повинен був передати замовник виконавцю для проектування.
Крім того, необхідність надання вихідних даних Замовником, також слідує з п.6.2 договору. Зазначивши, що строк виконання робіт складає 120 днів, сторони зауважили, що останній складається без строків збору вихідних даних Замовником та узгоджень. Тобто, сторони, передусім Замовник, повинен був усвідомлювати важливість надання усіх вихідних даних, які до того ж, конкретизовані окремим пунктом договору – п.5.1.
У якості підтвердження виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо розробки робочого проекту відповідно до першої черги робіт за договором, останній посилається на направлення на адресу позивача замовленою кореспонденцією супровідного листа №39-2006/2 від 08.07.2007р., робочого проекту разом з іншими матеріалами. Судом першої інстанції залучено вищезазначені документи до матеріалів справи.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено факт належного виконання взятих на себе зобов’язань з надання відповідачу всіх вихідних даних для проектування. Тим більше, що від листом №39-2006/1 від 20.06.2007р. відповідач повідомив останнього про те, що по першому етапу опроектовано 0,319 % від загальної площі споруди і для виконання подальшої роботи пропонується надати документи відповідно до п.5.1 договору.
Відповідно до ст.611 ЦК України, приписами якої обґрунтовано позов, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови
від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або
розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
З огляду на викладене, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору № 39-2006 від 08.12.2006р.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя», м. Запоріжжя
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2007р. у справі № 8/378/07– залишити без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Хуторной В.М. Яценко О.М.