ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2008 Справа № 11/410-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,
суддів: Крутовських В.І., Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Тальян А.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Слюсарчук Ю.М., довіреність №б/н від 24.12.07, ;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастара" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.07р. по справі № 11/410-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастара", м. Кривий Ріг
про стягнення 70 552, 77 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.07р. по справі №11/410-07 (суддя Мельниченко І.Ф.) частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", м. Київ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбастара", м.Кривий Ріг заборгованості за поставлений товар.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 49135,92грн. основного боргу, 7486,91грн. пені, 5433,78грн. інфляції грошових коштів, 1996,16грн. річних та витрати по справі.
В решті позову відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастара" просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на скаргу позивач просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги колегією суддів задоволено.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
01.02.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбастара" було укладено договір поставки товару №01-13/02ДН.
Згідно п. 1.2 даного договору найменування, кількість, якість та ціна одиниці товару, що включає вартість упаковки та маркування, умови поставки, строки поставки, а також ціна кожної партії товару вказуються у специфікаціях на такий товар. Крім того специфікація може містити додаткові умови щодо організації чи здійснення перевезення товару продавцем, зокрема, пункти завантаження та розвантаження товару, вид транспорту, інші умови та параметри поставки за домовленістю сторін.
На виконання умов договору, позивач поставив, відповідно до видаткових накладних №03243 від 16.11.06р., № 03449 від 11.12.06р., № 03545 від 20.12.06р. відповідачу товар на загальну суму 123 814,10 грн.
Фактом, підтверджуючим отримання товару відповідачем, є довіреність ЯМЮ №373902 від 01.12.2006 року, та довіреність ЯМИ №120330 від 06.11.2006 року.
Даний факт отримання товару відповідачем не оспорювався.
Відповідно п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару покупцю.
Згідно розрахунку позивача, на момент поставки товару за відповідачем існувала заборгованість за попередні поставки позивачем товару у розмірі 119 701,47 гривень, (загальна сума заборгованості складала 243515,57грн.).
Відповідач здійснив оплату позивачу за отриманий товар лише частково у сумі 152 814,10 гривень, з яких 119 701,47 гривень були зараховані позивачем як оплата відповідачем за попередні поставки позивачем товару
Факт попередніх поставок позивачем товару відповідачу, отримання відповідачем товару, вартість отриманого товару - відповідачем не оспорювався, що підтверджується розрахунком, підписаним відповідачем (а.с. 30).
При розгляді справи в суді першої інстанції позивачем були уточнені позовні вимоги, згідно яких останній просить стягнути з відповідача 49135,92 грн. основного боргу, 7 486, 91 грн. пені, 5 433, 78 грн. інфляційних та 1996, 16 грн. річних, в зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в сумі 6500грн.
На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.526, ч.І ст.530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно бути виконане сторонами належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, та у строк, встановлений для його виконання.
Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами (ч. 1 ст. 229 ГК України, ч. 1 ст.625 ЦК України).
Відповідно до п. 5.3 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідач у разі прострочення строків оплати за поставлений товар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 49135грн. 92коп., річні в сумі 1996,16грн., інфляційних втрат в сумі 5433грн. 78коп. та пені в сумі 7486грн. 91коп.
Доводи апеляційної скарги стосовно безпідставного нарахування суми річних, інфляційних та пені не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідачем не надано доказів направлення на адресу позивача заявок, що позбавляє можливості зробити висновок про несвоєчасне виконання позивачем зобов'язань стосовно строків та кількості поставленого товару.
Крім того, відповідно пункту 4.7 договору продавець має право поставити, а покупець –прийняти більшу або меншу кількість товару, ніж зазначена в заявках та специфікаціях. В будь-якому випадку розрахунки за товар проводяться згідно умов даного договору і враховуючи кількість та вартість поставленого товару.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
На підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Приймаючи до уваги встановлені господарським судом факти і зроблені на їх підставі висновки, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 93, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відновити строк подання апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.07р. у справі № 11/410-07 залишити без змін , апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя В.І.Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
З оригіналом згідно
Помічник судді А.В.Тальян