Судове рішення #20040734

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2011 року                                    Справа №  19/5005/13672/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  Головка В.Г. (доповідач)    

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений  

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність №18/2697  від 31.03.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2011р. у справі № 19/5005/13672/2011

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук

до державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води

про  стягнення 151 997,49грн.

         ВСТАНОВИВ:    

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2011р. у справі №19/5005/13672/2011 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з  державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР»130 380грн.  заборгованості, 1950грн. 34коп. 3% річних; 7629грн. 33коп. інфляційних втрат. В решті позову відмовлено.

       Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення в частині штрафних санкцій скасувати, посилаючись на наступне:

-          при оцінці доказів та винесені рішення судом не було досліджено фактичного обсягу державного фінансування відповідача;

-          рішення суду першої інстанції винесено при неповному з’ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, тощо.

         Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав та просив слухати справу без його участі, тому суд, враховуючи думку представника відповідача, вважає можливим розглянути скаргу у відсутність представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

         Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

      Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем - ТОВ «АВМ АМПЕР»та відповідачем - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», 13.08.2010р. було укладено договір поставки №882/13, відповідно до умов якого ТОВ «АВМ АМПЕР»поставило ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»- високовольтну комірку ППКЗ-10 для смоленської шахти ДП «СхідГЗК», вартістю 130 380,00грн. з урахуванням ПДВ.

        Факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною № А-00000116 від 15.12.2010р., а факт прийняття продукції - довіреністю на одержання матеріальних цінностей №1529 від 22.11.2010р.

        Згідно з п. 6.1 цього Договору оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем по факту поставки з відстроченням платежу на 10 банківських днів. Виплати за договором здійснюються відповідно до специфікації № 1 за рахунок бюджетних коштів.

       Відповідач свої грошові зобов'язання за договором поставки не виконав, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

        Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

     Позивач поставив відповідачу товар на суму 130 380,00грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000116 від 15.12.2010р.

      Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено довіреністю на одержання матеріальних цінностей №1529 від 22.11.2010р.

          Згідно розрахунку позивача сума основної заборгованості  складає 130 380,00грн., що не заперечується  відповідачем у справі.

         За таких обставин суд вірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основної  заборгованості.

        Згідно п. 9.3. договору у випадку порушення покупцем строків оплати за отриману партію товару він сплачує постачальнику пеню від суми недоплаченого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.                               

         Позивачем за порушення строків оплати нарахована пеня в розмірі 10076,76грн.

         Згідно з ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

        Суд вірно дійшов до висновку, що відповідач вжив всі заходи щодо належного виконання зобов'язання, оскільки після підписання актів технічного стану високовольтної ячейки ПККЗ-10 (продукції) та у визначений договором строк ним подавалися доручення на здійснення платежу до органу Державного казначейства України, підтвердженням чого свідчить штамп про взяття на облік державного казначейства на реєстрі фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних, проте кошти так і не були перераховані контрагентам, зазначеним у реєстрі, в тому числі ТОВ„АВМ АМПЕР".

         Отже, зазначені обставини виключають відповідальність за порушення зобов’язань, передбачених спірним договором, тому суд обґрунтовано відмовив в стягненні пені.

         Разом з тим, суд правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних.

     Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу  України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

     Таким чином, реалізація позивачем свого права на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманої продукції за договором, не позбавляє позивача права на стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних та індексу інфляції, понесених ним внаслідок несплати відповідачем спірної суми.

        Доводи апеляційної скарги, що інфляційні втрати та 3% річних відносяться до штрафних санкцій є помилковими, тому не приймаються до уваги.

      Враховуючи викладене, рішення господарського суду є обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.     

   Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ПОСТАНОВИВ:

       Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2011р. у справі №19/5005/13672/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

       Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                          В.Г.Головко

Судді                                                                                       Т.Г. Стрелець

                                                                                                

                                                                                                            А.О.Логвиненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація