УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "29" червня 2006 р. Справа № 12/1370
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача Венгерук С.Ю. (довіреність від 06.01.06), Приведьон В.М. (довіреністьвід 04.01.06)
від відповідача Сторожук О.В. (засновник)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будкомплектація" (м.Житомир)
про стягнення 2478,64 грн.
Позивач звернувся з позовом, в якому зазначив, що на підставі укладеного між сторонами договору позивач здійснював постачання відповідачу електроенергію, за яку останній зобов'язався проводити оплату в порядку визначеному умовами договору. Відповідно до додатку №1 до Договору відповідачу у квітні 2005 року було встановлено договірну величину споживання електроенергії в розмірі 9 кВт/год. Фактично відповідач спожив 2221 кВт/год, яку не оплатив. Посилаючись на ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та на пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" відкоригував договірну величину споживання електричної енергії відповідачем до рівня фактично сплаченої, тобто до 0 кВт/год, і просить стягнути з відповідача підвищену плату за перевищення договірних величин споживання.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з тих самих підстав.
Відповідач надав письмовий відзив, в якому зазначив, що ним не допущено порушень умов договору про електропостачання.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено договір №1413 від 30.08.00 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній в свою чергу відповідно зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2.3 Договору відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до Додатку №1.
Додатком №1 не визначений обсяг споживання електроенергії на квітень місяць 2005 року.
Господарський суд приходить до висновку, що Договір в частині обсягу споживання відповідачем електроенергії в квітні 2005 року є неукладеним.
Разом з тим, виходячи з положень ст. 24 ч.6 Закону України "Про електроенергетику" позивач не має права відмовити в укладені договору електропостачання з відповідачем а отже зобов'язаний здійснювати електропостачання на підставі укладеного Договору не дивлячись на те, що Договором не визначений обсяг споживання електроенергії на квітень 2005 року.
З урахуванням викладеного господарський суд вважає помилковим твердження позивача, що відповідачу був встановлений обсяг постачання електроенергії на квітень 2005 року в розмірі 0 кВт/год.
Оскільки сторонами не обумовлена договірна величина споживання електроенергії, то не може мати місце споживання електроенергії понад договірну величину, а отже і не можуть бути застосовані для відповідача наслідки у вигляді підвищеної плати за спожиту енергію, які передбачені ст. 26 ч.5 Закону України "Про електроенергетику".
За обставинами справи відповідач в квітні 2005 року спожив 2221 кВт/год електроенергії на суму 743,29 грн., за яку відповідно до пунктів 4.1 та 6.2 Договору повинен був розрахуватись до 21.04.05. Платіжним дорученням від 25.04.05 відповідач сплатив позивача 742 грн. за електроенергію, спожиту в квітні 2005 року.
Оскільки відповідач своєчасно не сплатив вартість спожитої в квітні 2005 року електричної енергії, позивач відповідно до розділу ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" і п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" відкоригував договірну величину споживання електричної енергії відповідачем до рівня фактично сплаченої, тобто до 0 кВт/год, про що надіслав останньому письмове повідомлення з вимогою сплатити п'ятикратну вартість спожитої електроенергії понад скоригованої договірної величини та рахунок від 04.05.05 про оплату 2478,64 грн. санкції за перевищення граничних величин електроспоживання. Так як дана сума санкції відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам", граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що договірні (граничні) величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід’ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.
Згідно Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕУ від 31.07.1996 № 28 із змінами та доповненнями (далі Правила), гранична величина обсягу споживання це обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам, пункт 1 якого вказує, що регулювання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 11 Порядку граничні величини споживання електричної енергії визначаються, затверджуються та доводяться до місцевих органів виконавчої влади, місцевих енергопостачальних організацій, а також споживачів до початку розрахункового місяця.
Пунктом 1.2 Правил визначено, що договірна величина споживання електричної енергії це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний період.
Отже, із аналізу зазначених нормативних актів слідує, що гранична величина споживання електричної енергії та договірна величина споживання електричної енергії не є тотожними поняттями. Перша доводиться споживачу до початку наступного розрахункового періоду та коригується до рівня фактично сплаченої за попередній місяць, а не за розрахунковий період, як зазначає позивач в повідомленнях, друга (договірна величина) визначається в договорі. А п'ятикратна вартість нараховується саме на різницю фактично спожитої і договірної величини.
Відповідачем не допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії, тобто у позивача відсутні підстави для застосування ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" в частині стягнення п'ятикратної вартості.
Стаття 26 цього Закону не передбачає нарахування п'ятикратної вартості шляхом коригування граничної величини до фактично сплаченої, як стверджує позивач, посилаючись на пункт 11 Порядку. Слід зазначити, що Закон має вищу силу. А Порядок постачання електричної енергії, затверджений постановою КМУ від 09.04.02 № 475, є підзаконним актом і не може суперечити закону.
Крім того господарський суд звертає увагу на наступне:
Здійснюючи коригування договірних величин електроспоживання, відповідач фактично в односторонньому порядку без згоди позивача змінює Договір (зокрема додаток №1), що є недопустимим виходячи зі змісту ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України.
Відповідач фактично застосував фінансову санкцію до позивача за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії. Договором же така санкція не передбачена, пряма вказівка в законі відсутня. За невиконання умов договору сторонами передбачена пеня.
Абзац другий пункту 11 Порядку містить не чіткі норми, так як не зазначено, яким чином, коли та ким проводиться таке корегування. Чи проводиться зворотне корегування в разі оплати споживачем спожитої електроенергії.
Такий же висновок можна зробити щодо останнього абзацу пункту 5.2 Договору від 27.01.04, який передбачає, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується відповідачем до рівня фактично сплаченої за цей розрахунковий період.
З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що зазначений абзац пункту 11 Порядку та пункту 5.2 Договору суперечать ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України. Ця суперечність стала наслідком виключення абзацу другого пункту 11 Порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.05.
Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати: 1 - в справу, 2,3 - сторонам