Справа №  1-38/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 червня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                    Полубан М.П.

при секретарі                             Філіповій В.С.

з участю - прокурора                 Ручої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає по АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, працює гірничим на шахті « Степова» , не одружений, військовозобов’язаний, раніше судимий:

1) 07.10.2010 року Петропавлівським РС за ч. 3 ст. 185,  ст. 75,76КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,   

       у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився і проживає по АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта середня, не працює , не одружений, допризовник, раніше не судимий, військовозобов’язаний, раніше судимий:

1) 07.10.2010 року Петропавлівським РС за ч. 3 ст. 185, ч. 2, 3 ст. 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,   

          у скоєнні злочинів , передбачених  ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24.07.2010 року близько 03:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння , проїжджаючи разом з ОСОБА_2 , який також перебував у стані алкогольного сп’яніння , повз подвір’я ОСОБА_3, що розташоване по АДРЕСА_3, біля якого стояв автомобіль КАМАЗ, д.н. НОМЕР_1, котрий належить ТОВ «Агропроменерго ЛТД», запропонував ОСОБА_2 разом скоїти крадіжку чужого майна, а саме дизельного пального з вищезазначеного автомобіля. ОСОБА_2 погодився на таку пропозицію. Керуючись корисливими намірами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили між собою у попередню злочинну змову з метою викрадення чужого майна, а саме дизельного пального.

Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, попередньо взявши вдома у ОСОБА_1 шланг та дві металеві каністри об’ємом по 20 л. кожна, 24.07.2010 року близько 03:10 год., перебуваючи біля двору по АДРЕСА_3, переконавшись у тому, що навколо нікого стороннього не має і їх ніхто не бачить, керуючись корисливими намірами, маючи умисел на викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, підійшли до автомобіля КАМАЗ, д.н. НОМЕР_1, де ОСОБА_1 відкрив незамкнений бензобак , в який вставив шлангу, сточуючи таким чином дизельне пальне , а ОСОБА_2 у цей час тримав каністри. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно, таємно викрали 40 л. дизельного пального, завдавши своїми злочинними діями ТОВ «Агропроменерго ЛТД» в особі ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 280,0 грн. Викрадене ОСОБА_5 та ОСОБА_2 привласнили та розпорядились ним по-своєму.

Крім того , ОСОБА_2 . 07.12.2010 р. близько 20.00 год. , маючи намір на таємне викрадення  чужого майна , а саме вугілля , що знаходилося на момент викрадення у розпорядженні ДП « Придніпровська залізниця» , з корисливих мотивів , з метою подальшого використання викраденого , прибув на станцію Миколаївка – Донецька Придніпровської залізниці , що знаходиться на території с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області , де з вагона № 65886285 , що перебував на 5-й залізничній колії вказаної станції , намагався викрасти вугілля марки Гр0 – 200 в кількості 1300 кг за ціною 350 грн. за одну тону  і таким чином  завдав матеріальної шкоди ДП « Придніпровська залізниця» , що несе відповідальність за збереження вантажоперевезень у розмірі заподіяних збитків , згідно з пунктом 113 Статуту залізничних доріг України на загальну суму 455 грн. 00 коп.  Однак , довести свій злочинний намір не зміг довести до кінця , так як був затриманий працівниками міліції на місці злочину .

Допитаний по суті пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України підсудний  ОСОБА_1  вину визнав повністю та розповів , що ввечері 23.07.2010 року він з ОСОБА_2, будучи в алкогольному сп’янінні, їхали по вул. Червоноармійській повз двір, де проживає ОСОБА_3, побачили автомобіль «КАМАЗ» з причепом, який як його було відомо останньому не належав, та вирішили викрасти солярку з даного автомобіля   

24.07.2010 року десь 3.20 годин ранку, взявши вдома у ОСОБА_2 дві каністри, повернулись до автомобіля, відкрили руками бензобак та сточили 40 літрів пального. 25.07.2010 року він повіз до гр. ОСОБА_6, бо знав що у останнього в користуванні є сільгосптехніка та продав дане пальне його дружині за 200 грн.. Дружина не знала , що пальне викрадене . З отриманих грошей увечері 25.07.2010 року дав ОСОБА_2 100 грн.

  Також пояснив , що в той день , близько 3.30 хв. , тобто після викрадення дизельного палива , він .разом з ОСОБА_2 вчинили крадіжку 40 літрів олії з приміщення кладової ТОВ Агрофірма « НІБАС» в смт. Петропавлівка . Однак, за цю крадіжку їх було засуджено вироком Петропавлівського районного від 07.10.2010 р. із застосуванням ст.. 75 , 76 КК України до трьох років позбавлення волі , з іспитовим строком один рік. З потерпілим вони розрахувалися .  У скоєному щиро розкаюється , просить суд не позбавляти волі , дати ще раз  покарання з іспитовим строком.

Допитаний по суті пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України , тобто по епізоду викрадення дизельного пального підсудний  ОСОБА_2 вину визнав також повністю  та дав аналогічні свідчення по суті справи.

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення за ч. 3 ст.15 – ч. 2 ст. 185 КК України вину визнав частково. З цього привод пояснив , що він дійсно 07.12.10 р. близько 20.00 год. прийшов на станцію Миколаївка з метою викрасти вугілля з вагонів. Заздалегідь взяв з собою совкову лопату та мішки. З вагона набрав 10 мішків вугілля , але в цей момент його затримали працівники міліції. На досудовому слідстві йому пред’явили обвинувачення у вчиненні замаху на крадіжку вугілля в кількості 1300 кг. Однак , він таку кількість не визнає , визнає факт крадіжки 10 мішків  вугілля , а це приблизно 500- 600 кг. Під час досудового слідства працівники міліції відносно нього застосували недозволенні методи розслідування . А саме , після затримання працівник карного розшуку , разом з іншими працівниками почали його бити і таким чином примусили дати невірні свідчення щодо кількості викраденого вугілля. Просить суд не позбавляти його волі , дати іспитовий строк.    

Представник цивільного позивача ТОВ «Агропроменерго ЛТД» в судове засідання не з’явився . В своїй заяві зазначає , щоб справу слухали у його відсутність. Заподіяну шкоду йому відшкодовано , претензій до підсудних не має .  

           Свідок ОСОБА_7.( слідчий СВ ЛВ на ст.. Павлоград ) пояснив , що йому , в порядку ст.. 94,97 КПК України дійшов матеріал по факту замаху на викрадення вугілля на станції Миколаївка-Донецька. В матеріалах справи значилося , що даний замах вчинив мешканець смт. Петропавлівка ОСОБА_2 По даному факту було порушено кримінальну справу за ознаками злочину , передбаченого ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України . Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 вину визнав повністю і пояснив , що він дійсно намагався викрасти 1300 кг. вугілля. Перші десять мішків він продав невідомому чоловікові. Той завантажив мішки у легковий автомобіль і вони домовилися , що він , тобто підсудний викраде ще вугілля , а потім вони розрахуються.  Такі ж визнавальні свідчення ОСОБА_2 давав і під час допиту в якості обвинуваченого . В ході всього слідства ОСОБА_2 ніяких скарг на дії працівників міліції не заявляв . Від допомоги захисника відмовився.

           Свідок ОСОБА_8 ( працівник карного розшуку ЛВ на ст.. Павлоград) пояснив , що 07.12.2010 р. , разом з іншими працівникам міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10 проводили оперативні заходи по виявленні осіб , які займаються крадіжками вугілля на станції Миколаївка-Донецька. Приблизно о 20.00 год. В одному з вагонів був виявлений та затриманий невідомий молодий чоловік. Біля вагону також виявили 10 мішків з вугіллям. Затриманий назвався ОСОБА_11, як пізніше було встановлено , що він назвав невірно свої анкетні данні . Ним виявився ОСОБА_2.. В присутності понятих було зроблено огляд мішків , совкової лопати та складено відповідний протокол. Затриманого доставили в приміщення охорони станції і він особисто відбирав пояснення від затриманого. Останній пояснив , що перед затриманням він викрав 10 мішків з вугіллям і віддав його невідомому чоловікові. Той чоловік взяв у нього мішки з вугіллям , завантажив у легковий автомобіль і пообіцяв взяти ще 10 мішків , а потім він розрахується з ним. Матеріали по даному факту передали у слідче відділення СВ ЛВ на станції Павлоград.  Ніякого насильства по відношенні до ОСОБА_2 ні він , ні інші працівники міліції не чинили. Всі дії проводили в присутності понятих та працівників охорони.

           Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали аналогічні свідчення.

           Свідок ОСОБА_12 ( працівник позавідомчої охорони ) пояснив , що 07.12.2011 р. він був на робочій зміні , охороняв вагони на станції Миколаївка-Донецька. Приблизно о 20.год. працівники лінійного відділу на ст.. Павлоград проводили рейд по недопущенню крадіжок вугілля з вагонів. В цей час ними був затриманий невідомий молодий чоловік , який намагався викрасти вугілля з вагону.  Він був запрошений в якості понятого при огляді викраденого вугілля. Було виявлено 10 мішків з вугіллям та совкова лопата. В його присутності працівники міліції складали протокол огляду та відібрали пояснення від затриманого. Також свідок доповнив , що він був присутній при зважуванні вагону , з якого було вчинено крадіжку. Недостача вугілля склала 130 кг. Затриманий назвався ОСОБА_13 На вагах також проводилося зважування вугілля у 10 мішках. Вага склала 650 кг. В його присутності ніяких протиправних дій з боку працівників міліції відносно затриманого не було. Останній зізнався у крадіжці 20 мішків вугілля і 10 з них він встиг передати невідомому чоловікові.  

          Вислухавши підсудних , свідків  ,  вивчивши матеріали справи , суд вважає , що вина підсудних у скоєнні інкримінованого злочину є доказаною .

           По факту викрадення дизельного пального з автомобіля КАМАЗ , який належить ТОВ « Агропроменерго ЛТД» суд дійшов до даного висновку без дослідження всього обсягу доказів , які є в матеріалах справи , так як підсудні вину  визнали повністю по всім обставинам справи та дали свідчення . Адже  учасники судового процесу дійшли згоди про недоцільність такого дослідження , а  встановленні фактичні обставини справи ніким не оспорюються . В зв'язку з цим , суд , з'ясувавши можливість розгляду справи за скороченим порядком , роз’яснив підсудним норми та вимоги ст. 299 КПК України та наслідки такого розгляду .  За клопотанням прокурора , судом частково досліджували такі докази :

-          протокол огляду автомобіля  , марки КАМАЗ- 53121 , держ. номер 40-12 ДНУ . Даним протоколом засвідчується точне місце та предмет злочину ( а.с. 10 ) ;

-          довідка ДнОФ ТОВ « Кершер» . Даною довідкою підтверджується ціна викраденого дизельного пального ( а.а.19) ;

-          протокол огляду предметів від 29.07.2010 р. В ході проведення даного огляду було встановлено , що викрадене пальне у двох каністрах було продане підсудними свідку ОСОБА_14 ( 42 ) ;

-          розписка ОСОБА_15 , якою підтверджується , що заподіяна шкода відшкодована.

По факту замаху на викрадення вугілля в кількості 1300 кг. підсудним ОСОБА_2 судом досліджувалися слідуючи докази :

-          протокол огляду місця події від 07.12.2011 р. Даним документом підтверджується точна дата та місце вчинення замаху на викрадення вугілля ( а.с. 3 ) ;

-          розписка написана від імені ОСОБА_13  та розписка від ОСОБА_2 В зазначених документах підсудний зазначає , що він ніяких претензій до працівників міліції не має , ніяких заходів психологічного та фізичного впливу на нього не здійснювалися ( а.с. 7 та 13 ) ;

-          протоколом контрольного зважування вагону № 65886285 та протоколом зважування автомобіля підтверджується , що підсудний дійсно намагався викрасти 1300 кг вугілля ( а.с. 22 та 23 ) .

        На думку суду дані докази є належними, достовірними та достатніми для визнання вини підсудного у вчиненні інкримінованого злочину та призначення йому покарання відповідно до закону. Часткове невизнання вини підсудного щодо кількості викраденого вугілля на думку суду є його законним засобом захисту від пред’явленого обвинувачення та є засобом уникнути відповідальності.

    Судом приймалися заходи , щодо встановлення факту незаконного ведення слідства та незаконних дій працівників ЛВ на ст.. Павлоград. В зв’язку з цим судом призупинялося судове слідства і Дніпропетровському транспортному прокурору направлялася постанова від 17.03.2011 р. для проведення службової перевірки за фактом застосування недозволених методів досудового слідства працівниками ЛВ на ст.. Павлоград відносно підсудного ОСОБА_2   Постановою старшого помічника Дніпропетровського транспортного прокурора Щербакова М.А. від 30.03.2011 р. в порушені кримінальної справи відносно вищезазначених працівників було відмовлено на підставі ст.. 6 п.2 КПК України , тобто в зв’язку з відсутністю в їхніх діях ознак складу злочину , передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Отже , свідчення підсудного ОСОБА_2 щодо протиправних дій працівників міліції ЛВ на ст.. Павлоград є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства.    

            Юридична оцінка діям підсудного органом досудового слідства дана вірно .

       А саме : - по факту викрадення дизельного пального з автомобіля КАМАЗ , як таємне викрадення  чужого майна ( крадіжка  ) , вчинене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб ,  кваліфікується за ч.2 ст. 185  КК України ;

             - по факту замаху на крадіжку вугілля  на станції Миколаївка-Донецька , як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) , вчинена ОСОБА_2, повторно кваліфікується за ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України .

          Визначаючи вид та міру покарання , суд бере до уваги слідуюче :

-підсудний ОСОБА_1 вчинив  злочин середньої тяжкості . Він раніше судимий , за місцем проживання характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

            Обставиною , що пом’якшує покарання є визнання вини , щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди .

           Обставиною , що обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння .

            Враховуючи зазначені обставини , особу підсудного , суд вважає , що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд враховує ту обставину , що він за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2010 р.  був засуджений за ч. 3 ст. 185 , із застосування ст.. 75 та 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком один рік. З матеріалів справи вбачається , що інкримінований злочин він вчинив до постановлення зазначеного вироку , а тому йому слід призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України . Також суд дійшов до висновку про можливість застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання із застосуванням ст.. 75 та 76 КК України .

  - підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини , які відносяться до злочинів середньої тяжкості , Він раніше судимий , за місцем проживання  характеризується посередньо , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває .

Обставинами , що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного по факту крадіжки дизельного пального та часткове визнання по факту замаху на крадіжку вугілля. Такою ж обставиною слід визнати добровільне відшкодування заподіяної шкоди по факту крадіжки дизельного пального .

          Обставиною , що обтяжує покарання є вчинення крадіжку дизельного пального у стані алкогольного сп’яніння..

          Враховуючи всі зазначені обставини , особи підсудного  , суд вважає , що останній повинен понести покарання у виді  у виді реального позбавлення волі.  При цьому суд враховує ту обставину , що він за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2010 р. був засуджений за ч. 3 ст. 185 , із застосування ст.. 75 та 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком один рік. З матеріалів справи вбачається , що інкримінований злочин він вчинив до постановлення зазначеного вироку , а тому йому слід призначити покарання за крадіжку дизельного пального за правилами ч. 4 ст. 70 КК України. За вчинення незакінченого замаху на викрадення вугілля слід застосувати вимоги ч. 1 ст. 71 КК України , тобто за сукупністю вироків. Адже , незакінчений замах підсудний вчинив після постановлення вироку суду від 07.10.2010 р. Дана обставина свідчить про небажання ставати на шлях виправлення , перевиховання та бути корисним для суспільства.

           Покарання у виді реального позбавлення волі буде відповідати особі підсудного , тяжкості призначеного покарання та буде попередженням вчинення нових злочинів.

          Цивільні позови по справам не заявлено . Судових витрат по справі немає . Арешт на майно не наскладувався.

           Речові докази – совкова лопата та мішки підлягають знищенню. Вугілля залишити власнику.

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд відносно підсудного ОСОБА_1 слід скасувати.

 Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд відносно підсудного ОСОБА_2 залишити без зміни та взяти його під варту після набрання даного вироку законної сили. .

          На підставі викладеного , керуючись ст.. 323, 324 КПК України, суд  -

                                                               З А С У Д И В  :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим  і остаточно призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

           На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробування , з іспитовим строком один рік.

          На підставі ст.. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі зобов’язання :

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції  ;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання , роботи або навчання ;

-          періодично з'являтися  для реєстрації до даного органу  .

           В строк відбування покарання зарахувати строк відбутого покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2010 р.

          Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд скасувати

        ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 15-ч. 2 ст. 185 КК України та призначити слідуюче покарання :

-          за ч. 2 ст. 185 КК України два роки  позбавлення волі ;

-          за ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим і остаточно призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2010 р. і остаточно призначити до відбування три роки та шість місяців позбавлення волі.

           Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд залишити без зміни ,  обрати іншу міру запобіжного заходу – взяття під варті після набрання вироку законної сили.

           Речові докази – дві металеві каністри залишити власнику.

           Речові докази вугілля в кількості 650 кг. залишити власнику , тобто ДП  Придніпровська  залізниця .

           Речові докази – одна совкова лопата ,   10 шт. порожніх мішків , які знаходяться на зберігання в камері речових доказів ЛВ на ст.. Павлоград – знищити .

           Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з дня затримання його органом дізнання Петропавлівського РВ ГУМВС .

           Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб після його проголошення .

Суддя    М. П. Полубан