УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/3680/11
Категорія 100
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,
при секретарі Ковач Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 30 вересня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
27 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути на свою користь невиплачені у повному розмірі кошти, передбачені ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.04.2008р. по 1.04.2009р. в сумі 2638грн.80 коп. /з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міськрадиї/ та за ч.2 ст.39 цього Закону як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення за період з 1.042006р. по 1.04.2009р. у розмірі 32582,80грн/ з управління Пенсійного фонду України у м.Коростені/.
В обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ст.ст. 37, ч.1 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.
Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міськради Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачці коштів за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р.. в розмірі, визначеному ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачці коштів за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги позивачці за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р. в розмірі, визначеному ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги позивачці за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області просить постанову райсуду скасувати в частині задоволення вимог до нього, оскільки вважає її в цій частині незаконною; посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що, виходячи з фінансових можливостей, держава гарантувала виплату окремих компенсацій і допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року; зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється з Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України;
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 1941р.н., про що свідчить копія паспорту/а.с.6/, є пенсіонеркою /пенсійне посвідчення №НОМЕР_1/а.с.9/,
є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії/посвідчення серія Б № НОМЕР_2 /а.с.1/, та проживає у м.Коростені Житомирської області, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У спірний період управління Пенсійного фонду України у Коростенському району Житомирської області виплачувало позивачці доплату до пенсії у розмірі 10,50 грн., визначену постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, про що свідчить відповідна довідка/а.с.4/.
Вирішуючи спір, суд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої доплати до пенсії застосуванню підлягає саме Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.1996р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача і задовольнив частково цю позовну вимогу, взявши до уваги вимоги ст.99 КАС України та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, яким визнано неконституційними та такими, що втратили чинність положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, підпункту 8 п.28 розділу П Закону, яким обмежено розмір даних виплат.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Так, згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з врахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 /зі змінами/, саме управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах
-2-
забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
У абзаці 2 п.2 постанови КМ України № 936 від 20.09.2005р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28,30,32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Згідно п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00р. № 987, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії та допомога/ провадяться органами, які виплачують пенсію.
Доводи апелянта про те, що його дії є правомірними, оскільки відсутнє належне фінансування на вказані виплати, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Постанова райсуду в частині задоволення вимог до управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування в цій частині немає.
В іншій частині постанова райсуду не оскаржується, а тому й не переглядається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області відхилити.
Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 30 вересня 2009 року в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у м. Коростені Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 коштів за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р. в розмірі, визначеному ч.2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у м.Коростені Житомирської області здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги ОСОБА_1 за період з 1.06.2008р. по 1.04.2009р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: